Публікації

[node:title]

Без коріння: Росія вкрала і вивезла до себе тисячі українських дітей

14.09.2022
6 хв. на прочитання

Наталія ЛЕБІДЬ

Цифри щодо вивезених в Росію українських дітей суттєво варіюють. Доводилося бачити інформацію і про 200, і про 300 тисяч неповнолітніх. Проте якщо говорити про верифіковані випадки, то кількість викрадених дітей перевищує сім тисяч. Хоча насправді немає сумнівів у тому, що таких випадків – в рази більше.

Польща вимагає репарацій від Німеччини. Чому це вигідно Україні?

Польща вимагає репарацій від Німеччини. Чому це вигідно Україні?

13.09.2022
9 хв. на прочитання

Уляна СТЕЛЬМАШОВА

На фоні російсько-української війни черговий виток напруги виник між Польщею та Німеччиною. 1 вересня, якраз у річницю початку Другої світової війни, Польща виставила Німеччині конкретний грошовий рахунок. За підрахунками польських політиків та експертів, Німеччина має виплатити Польщі понад 1,5 трлн доларів репарацій. Чому офіційна Варшава так гучно заговорила про це тільки через 77 років після завершення Другої світової? І які уроки з цієї історії вже зараз має винести Україна?

[node:title]

Король Чарльз ІІІ: «наша» людина у Букінгемському палаці?

12.09.2022
7 хв. на прочитання

Поки український сегмент Фейсбуку ламає списи довкола правильного імені короля Британії, росіяни радіють смерті Єлизавети ІІ. Що поганого зробила їм жінка, якою захоплюється увесь світ? Віднесемо питання до розряду риторичних, бо із таким самим успіхом можна поцікавитися і тим, що цьому народові зробила Україна, котру Москва сподівалася зрівняти з землею?

Залишиться тільки… Путін

[node:title]

Марі-Франс Клер: «Міфологізований ореол Росії лише зараз починає меркнути»

07.09.2022
19 хв. на прочитання

Наталія Лебідь, Євгенія Кононенко

…Їй сімдесят дев’ять. Вона народилася в Діжоні. Завжди знала про своє українське коріння, але активно цікавитися ним почала вже на схилі років. Безпосереднім поштовхом стала Революція Гідності та російсько-українська війна, яка розпочалася невдовзі. На хвилі співчуття, гордощів і водночас великого болю від людських втрат, які несе наша країна в цій війні, вона відчула, що є українкою.

Вона – це Марі-Франс Клер, французька письменниця.

Закон про медіа: цензура та росмова чи шлях до ЄС?

Закон про медіа: цензура та росмова чи шлях до ЄС?

06.09.2022
10 хв. на прочитання

Законопроєкт №2693-д («Про медіа») був зареєстрований в грудні 2019-го, а в першому читанні депутати ухвалили його 30 серпня 2022-го. Для частини депутатського корпусу закон став «зрадою», а для частини – перемогою. Європейські інституції сам факт розгляду закону схвалили, українські можновладці – теж. Незадоволеними залишилися фракції «Європейська солідарність» та «Голос», котрі його не підтримали. Чим же відрізняється їхня позиція від позиції колег, котрі натискали кнопки «за»?

Наталія ЛЕБІДЬ

По-європейськи

Закриваємо болючу сторінку: якими є головні тези європейців про знесення радянських пам'ятників

Закриваємо болючу сторінку: якими є головні тези європейців про знесення радянських пам'ятників

31.08.2022
4 хв. на прочитання

Уляна СТЕЛЬМАШОВА

Країни, які колись теж пережили поневолення Радянським Союзом, виривають російську "занозу", що вп'ялася у їхнє тіло у вигляді численних пам'ятників та стел радянського періоду.

Вони скидають вантаж минулого, відчищають себе від окупаційних бетонних і бронзових наростів, здирають зі свого тіла мітки радянщини і дивляться у майбутнє.

Війна Росії проти України спровокувала одну з найбільших хвиль знесення радянських пам'ятників у Латвії, Литві, Естонії та Польщі.

[node:title]

Міжнародні організації під час війни. Частина V. ОБСЄ

30.08.2022
8 хв. на прочитання

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), створена у 1973-му, має на меті побудову єдиної, мирної, демократичної й успішної Європи. Наскільки це завдання успішне, ми можемо судити з історії останніх десятиліть, починаючи, приміром, з балканських війн. Щодо України, то від 2014 року ОБСЄ моніторить ситуацію на українському Донбасі, здебільшого фіксуючи порушення режиму тиші.

Павло Розенко: «Червоний Хрест евакуював понад 260 тисяч українців, роздав 22 тисячі тон гуманітарної допомоги»

Павло Розенко: «Червоний Хрест евакуював понад 260 тисяч українців, роздав 22 тисячі тонн гуманітарної допомоги»

29.08.2022
16 хв. на прочитання

Медики і пожежники, Держслужба з надзвичайних ситуацій та Червоний Хрест – ось хто першим приходить на допомогу українцям, які страждають під час війни. Мова, звісно, про підконтрольні нашій державі території. До окупованих регіонів дістатися складно, ба навіть неможливо. Та якщо виходить, Товариство Червоного Хреста України «пробивається» і туди – про це в інтерв’ю «Центру політичного консалтингу» розповідає Павло Розенко, віцепрезидент ТЧХУ.

Наталія ЛЕБІДЬ

Олександр Красовицький: «Хочете знати, як виглядатиме українська книгарня за два-три роки? Зайдіть до будь-якої книгарні Польщі»

Олександр Красовицький: «Хочете знати, як виглядатиме українська книгарня за два-три роки? Зайдіть до будь-якої книгарні Польщі»

26.08.2022
12 хв. на прочитання

Війна поставила на паузу багато проєктів. Чимало бізнесів зазнали занепаду. Коли на кону – виживання як таке, людина відсікає умовно «зайве», аби зосередитися на першочерговому. Безпека, їжа і сон – це, безперечно, потреби номер один. А книжки та інтелектуальний розвиток? Вони не «заземлені» у знаменитій піраміді Маслоу, тобто не лежать в її основі. Але все-таки людина не була б людиною, якби дбала лише про хліб свій щоденний. Як тільки безпосередня загроза життю відступає, ми згадуємо й про інші свої потреби.

Кримська платформа: наступного року у Криму?

Кримська платформа: наступного року у Криму?

25.08.2022
3 хв. на прочитання

Уляна СТЕЛЬМАШОВА

Окупація Криму триває уже 3109 днів. Еволюція "кримської теми" за цей час виглядала так:

• До 2021 року – тему уникають на міжнародному рівні. Аби не розсердити Путіна.

• Серпень 2021 року – перший саміт "Кримської платформи", який офіційно запустив міжнародний формат з питання деокупації півострова. Участь беруть 46 делегацій, але більшість країн відправляють на саміт або міністрів, або послів. Скажімо, від Німеччини – міністра економіки, від Франції – міністра торгівлі, від Італії – заступника міністра закордонних справ.