«Російський добровольчий корпус»: що це таке?
Наталія Лебідь
Вранці 2 березня пропагандистські російські медіа повідомили про атаку «української ДРГ» у Брянській області Росії. Генштаб ЗСУ спростував цю інформацію, заявивши, що Україна не має жодного відношення до інциденту і що на Брянщині «діяли місцеві партизани».
«Місцеві партизани» недовго зберігали інкогніто: Телеграм-канали поширили відео, де озброєні люди із жовтими пов'язками заявили, що «Російський Добровольчий Корпус прийшов до Брянської області, щоб показати співвітчизникам, що надія є, що вільні російські люди зі зброєю в руках можуть боротися з режимом».
Оскільки борців з Путіним у Росії – не густо, «Російським добровольчим корпусом» миттєво зацікавився український читач. І з’ясував для себе, що РДК – явище не нове, а крім того, не єдине з того, що породив супротив офіційному курсу Москви.
«Раненая девочка» виявилася фейком. Натомість фактом є те, що ганяючись за «українськими диверсантами», росгвардійці підірвалися на власній міні. Побільше би таких хороших новин!
Бо супротив таки є. Кажемо про це з легким сарказмом (маємо на це повне право) та з певною обережністю (аби не відлякати майже фантомну російську опозицію). Про те, що вона собою представляє – в нашому матеріалі далі.
Хороші росіяни? Відразу два підвиди
Можливо, для когось це буде відкриттям, але у лавах ЗСУ воюють два підрозділи, які сформовані виключно з громадян РФ. Це так звані легіон «Свобода Росії» та «Російський добровольчий корпус».
Обидва вони мають політичних представників – відповідно, в особі ексдепутата Держдуми РФ Іллі Пономарьова та нової організації «Громадянська рада».
Про існування легіону «Свобода Росії» стало відомо наприкінці березня – на початку квітня 2022 року. Проти РФ у ньому нібито воюють полонені російські солдати, які вирішили перейти на бік України, та добровольці з російським паспортом.
Ексдепутат Держдуми Ілля Пономарьов, який публічно представляє цей підрозділ, розповів DW, що у його складі перебувають близько п'ятисот осіб. Офіційно цю інформацію не підтверджено. За час існування легіону деякі його бійці розкрили свої імена. Так, колишній віцепрезидент «Газпромбанку» Ігор Волобуєв оголосив про це словами «Мрії збуваються! Я тепер у легіоні «Свобода Росії».
Друге об'єднання – «Російський добровольчий корпус». За словами його засновників, підрозділ офіційно оформився у серпні, хоча ідея створення з'явилася одразу після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов та бійці легіону «Свобода Росії»
Співзасновник РДК, відомий у праворадикальному середовищі бізнесмен Денис Капустін (використовує псевдонім Денис Нікітін) стверджує, що з другої половини осені 2022-го підрозділ бореться у складі ЗСУ. Проте так це чи ні?
Пройшли Майдан і АТО
Виданню «Главком» вдалося поспілкуватися з деякими бійцями РДК, які у публікації представлені за їхніми позивними. А в преамбулі до такого спілкування сказано про те, що добровольці «Російського добровольчого корпусу» пройшли Революцію Гідності, воювали в АТО і ООС, боролися у себе на батьківщині з режимом Путіна.
«Після повномасштабного вторгнення ці вояки вирішили об’єднатися в один підрозділ і тепер виконують бойові задачі у складі 98 батальйону Тероборони «Азов-Дніпро» 108-ї бригади Збройних Сил України», – сказано у публікації.
«З самого початку Корпус був групою друзів, знайомих тощо. Колись ми сиділи й аналізували: в Україні є велика кількість білоруських добробатів, британських, чеченських тощо. А чому немає жодного російського? Так і прийшла ідея об'єднатися в один підрозділ, зібрати у ньому хлопців, розкиданих по інших підрозділах. Зараз ми, мабуть, єдиний підрозділ, що складається з росіян. Проте це не лише етнічні росіяни, а й загалом вихідці з Росії», – розповідає «Главкому» боєць із позивним «Рекс».
«Усі ми 24 лютого взяли у руки зброю. Нам вдалося пробитися через українську бюрократію, стіну нерозуміння і підозр. Із серпня ми воюємо офіційно – тоді був створений (за документами) наш Корпус. Важлива відмінність нашого підрозділу – ми лишаємося добровольцями. Тобто усі, хто приходить до нас, воюють виключно за власним бажанням. Це не полонені, не перебіжчики, не люди, притиснуті до стіни якимись життєвими обставинами. Тільки люди, які воюють, бо вважають це правильним. Це, власне, боротьба і за наше майбутнє. Бо ми щиро віримо, що падіння Російської Федерації дозволить нам повернутися додому», – каже Рекс.
РДК каже, що хоче миру та добросусідських відносин з Україною. Повіримо?
З інших джерел відомо про те, що «правий консерватизм» РДК полягає у прагненні побудувати «національну державу росіян», яка буде жити в мирі з сусідами та поважати територіальну цілісність інших держав.
Яка опозиція опозиційніша
Тим часом члени «Свободи Росії» публічно не декларують своїх політичних поглядів. Більше про легіон можна дізнатися з чисельних інтерв’ю Іллі Пономарьова. У них він зазначає, що у підрозділі немає переважної ідеології і що він є прототипом майбутньої армії РФ. «Свобода Росії» наразі – не ліва і не права, не ліберальна і не консервативна, а об'єднана лише ідеєю протидії путінській агресії.
За словами Пономарьова, нині він зайнятий політичними переговорами з представниками різних країн та взаємодією зі ЗМІ на користь легіону. На противагу РДК, в якому допускають відокремлення регіонів від РФ, у «Свободі Росії» декларують своєю метою «збереження єдиної та неподільної Росії в межах 1991 року» з передачею регіонам широких повноважень та збереженням самобутності національних республік.
Цікаво, що в серпні минулого року РДК та «Свобода Росії» намагалися політично об’єднатися, але спроба виявилася провальною. І зараз ці два об’єднання критично налаштовані один щодо одного. У РДК із недовірою дивляться на лідерські амбіції Пономарьова. А от лівий за поглядами Пономарьов зізнається, що не симпатизує «Руській визвольній армії» генерала Власову, символіку якої використовують бійці РДК. Останнім натомість не подобається біло-синьо-білий прапор, котрий асоціюється зі «Свободою Росії».
До речі, чия Брянщина?
Одним словом, в середовищі російських опозиціонерів – як в одному зі статусів, що використовує їхня соцмережа – «все складно». Але повертаючись до інциденту у Брянській області: то що ж це було? Хто грався там у партизан і яка була мета цієї не до кінця зрозумілої акції?
Стародубщина, котра займає частину Брянської області, є українською землею. Це, так би мовити, всім наступним партизанам на замітку
Власне, це відомо лише її безпосереднім учасникам. Хоча, як стверджує в інтерв’ю Financial Times Денис Нікітін, влада України знала про операцію РДК в Брянській області. Та як слушно зауважив наш Генштаб, ЗСУ ведуть бойові дії виключно на території України. А те, що поза її межами, нас не повинно хвилювати. «Це внутрішнє протистояння між громадянами Росії», – сказав представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
І мав рацію: подібні новини тільки так і слід трактувати – як внутрішні розборки між росіянами, значення яких в жодному разі не варто перебільшувати. Втім, як зазначає історик Олександр Алфьоров, «значна частина Брянської області РФ, у тому числі Климівський район – це територія українського козацького Стародубського полку, що стала складовою Української Народної Республіки».
«У часи лєнінської навали на незалежну Україну, – нагадує він, – Стародубщина була окупована, а потім «воссоєдіна» окупантами з РСФСР. Так Лєнін Україну і «создавал». Поділ та приєднання частини Стародубщини було життєво необхідним для більшовиків процесом. Саме Стародубщина мала найвищий відсоток української шляхти в Гетьманщині – козацьких родів, що в кінці XVIII – на початку XIX століття були будителями українства».
Отож, можливо, що Алфьоров правий, пишучи на Фейсбуці «я не знаю, хто зайшов із України на територію Брянської області, але ці бійці не виходили з етнічних меж України».
Це звісно, жарт (роз’яснюємо для полохливих росіян, які вже закопуються у мох).
Хоча…