Захисники та захисниці про війну та перемогу України

Уляна СТЕЛЬМАШОВА

З нагоди Дня захисників та захисниць України ми зібрали думки тих, хто нині боронить нашу країну на передовій – наших захисників та захисниць.

Українська перемога дасть старт не лише новій Україні, а й новій Європі. Ось ті люди, які сьогодні творять нову Європу. Декому із них заледве минуло 20 років.

Командир відділення аеророзвідки 21-ої ОМБ «Сармат» Сергій Гнезділов:

Щоб бути хорошим військовим, достатньо бути хорошим громадянином, а щоб бути хорошим громадянином, недостатньо бути хорошою людиною. Якщо ти любиш, любиш країну, то ти обов'язково зможеш бути і військовим, і волонтером, і тим, ким вимагають бути час та обставини. Головне – ідентифікувати себе. Хто ти? Українець? Якщо так, то що ти робиш зараз і чим ще можеш допомогти?

Це точно не має бути жертвою. Робіть для країни важливі справи разом з тими, кого обожнюєте і за ким би дуже сумували. Спільна і корисна справа заради людей та країни тоді стає вашим дозвіллям: що б ви не робили, її продуктивність летить до небес.

Досить страждань: жартуйте й посміхайтеся, співайте разом, читайте одне одному чудові вірші, - це не заважатиме вашій справі.

Джерело: Ізбірком

Командир відділення 68-ї окремої єгерської бригади Павло Вишебаба:

Ми боремось не за шмат землі. Землю ми можемо і в Польщі зняти й там її обробляти, ми воюємо за свою ідентичність. А вона охоплює нашу культуру, нашу мову, наші традиції та нашу державність. І без мови всі ці речі я не уявляю. А хто, окрім нас, цю мову захистить?

Джерело: Телеграф

Звільнений з російського полону морський піхотинець Михайло Діанов:

У мене є свій гімн, особистий, є такий гурт «Бук» і пісня «Це моя земля, будемо стояти до кінця». Все, це моя земля. Це не обговорюється. У мене паспорт з тризубом. Я народився в цій країні. Я громадянин України, я українець. У цій пісні – кожне слово, як про моє життя. Аж мурашки по шкірі.

Джерело: FRONT 18  

Герой України, командир окремим зенітним ракетним дивізіоном зенітних ракетних комплексів «Бук-М1» Андрій Круглов:

На війні складно. Комусь важко постійно бути психологічно готовим до бою. У нас була ситуація, коли на позиціях ліворуч від нас противник уразив бойову машину. Ще за деякий час — машину на позиціях праворуч від нас. І я відчуваю, які думки в декого з моїх людей. Вони розуміють, що наступними можемо бути ми. Я підібрав щирі слова, які сам хотів би почути в такий момент. На завершення додав: ми не можемо дозволити їм літати в нашому небі. Ми на своїй землі і тільки ми можемо її захистити. Всі розвернулися і сіли у свої бойові машини. А за декілька хвилин ми знищили ціль.

Джерело: АрміяInform

Тероборонівець Григорій Краєвський: 

Коли це все закінчиться – не знаю. Але я вірю в диво. Адже кожен із нас заслуговує на це маленьке, але болюче слово – перемога. Вона не буде радісною, але вона повинна бути, адже добро мусить перемогти зло. Я вірю. Тому не треба ховатися. Потім як ти будеш своїм дітям розповідати про це чи дивитися в очі? Я теж не служив і ніколи не міг уявити, що візьму зброю в руки. 

Джерело: Шпальта

Офіцер-психолог Богдана (позивний «Совеня»):

В цей час ми повинні бути згуртованими, як ніколи. Кожен повинен бути на фронті. Але кожен на своєму. Робити те, що вміє найкраще і не гризти себе відчуттями провини. Не всі повинні воювати. Якщо ви вчитель – навчайте дійте, підтримуйте їх, старайтесь допомогти чим можете. Якщо лікар – лікуйте. Хто за кордоном – ходіть на мітинги, поширюйте інформацію, волонтерте. На будь-якій роботі чи в країні ви можете бути також на фронті і допомагати нам рухатись вперед. Також пам’ятайте про правило 10 гривень. Навіть такий донат може закрити будь-який збір. Разом ми сила!

Джерело: Інформатор

Військовий 68-ї окремої єгерської бригади Павло Прижегодський:

2022-й – це рік дорослішання нації через дуже важкий шлях. Навіть коли перестануть стріляти, ми будемо ще дуже багато років продовжувати цю війну відбудовою, на культурному, інформаційному фронтах. Російська Федерація – це як двоголова курка, якій відрубали ті голови, а вона бігає по подвір’ю, по інерції щось робить, але рано чи пізно впаде і ніколи не буде жити. Ми вже перемогли, ми вже сталися як держава, чого дуже не хотіла Росія.

Джерело: РБК-Україна

Сержант та бойовий медик 503-го батальйону Морської піхоти Юлія Мала:

Вірю, що скоро ми переможемо. А після Перемоги Україна буде довгий час відновлюватися. Але я думаю, в нас такий сильний народ… спільними зусиллями відбудуємо нашу країну, і вона зацвіте, і будуть нам ще всі заздрити. 

Джерело: Еспресо

Командир Грузинського легіону Мамука Мамулашвілі:

За Україну ми будемо воювати, поки не закінчиться війна. Поки ми не деокупуємо всі території, які окупувала Росія. Потім будемо продовжувати свою війну в будь-якій точці світу, де перебуватиме російська армія. Мене навчав батько, що є ідеологія, за яку можна померти. Сьогодні ця ідеологія — Україна.

Джерело: Суспільне

Стрілкиня Олександра:

Найбільша помилка, яку може зробити народ, що воює з країною-агресором, — це розв’язати другу війну всередині країни. Ми всі маємо підтримувати й цінувати одне одного.  

Джерело: Вікна

Командир 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Олександр Охріменко:

Ми, українці, дуже специфічний народ – упродовж всієї нашої історії хтось намагається нас поневолити. Але всі спроби закінчувалися провалом для ворога, тому перемога і в цій війні буде на нашому боці!

Джерело: АрміяInform