Якщо американська допомога вичерпається, Україна опиниться перед загрозою поразки – іноземні медіа
Низка західних ЗМІ висловили побоювання щодо припинення підтримки України з боку США. Це підірвало би здатність країни протистояти російській інтервенції, пишуть вони. Через внутрішньополітичні розбіжності у Вашингтоні та ЄС поки що заблоковано нові багатомільярдні пакети військової та фінансової допомоги Києву – такий акцент зроблено у публікаціях, які ми коротко оглядаємо для нашого читача.
Телеканал CNN із посиланням на офіційних осіб у США та Європі зазначає, що військова поразка України не виключена, якщо США не надішлють Києву додаткової допомоги. Пакет військової та економічної допомоги Україні на 61 мільярд доларів продовжує буксувати в американському Конгресі у зв'язку з вимогами республіканців щодо імміграції та посилення кордону з Мексикою.

Західні чиновники побоюються, що у разі блокування підтримки від США, допомога Україні перестане надходити і від європейських партнерів. І це на тлі того, що у п'ятницю Угорщина заблокувала виділення економічної допомоги ЄС Україні на 50 млрд євро.
Українські війська вже встановлюють обмеження щодо використання боєприпасів, повідомили CNN американські та українські офіційні особи. При цьому вогнева міць російських сил зараз у п'ять-сім разів вища. Це призводить до додаткових втрат в українській армії.
За оцінками західних чиновників, без додаткової допомоги США в України спочатку закінчаться ракети далекого радіусу дії, потім ракети ППО, потім артилерійські снаряди та ракети малої дальності (наприклад, протитанкові Javelin та зенітні Stringer). Кожна із категорій озброєнь має ключову роль для української оборони.
Як повідомляє CNN, зараз західні розвідслужби підраховують, як довго Україна зможе протриматися без допомоги США та НАТО. Високопоставлений військовий чиновник у коментарі CNN оцінив цей термін у кілька місяців. За його словами, за найгіршого сценарію Україна може зазнати «серйозної невдачі» або навіть поразки вже до літа. При цьому перемога Росії стала б не лише жахливою подією для України, а й катастрофою для всієї європейської безпеки та серйозним ударом по США, наголошується у публікації.
The New York Times зі свого боку зазначає, що іноземна підтримка складає близько половини бюджету України та більшу частину боєприпасів та озброєння в її армії. Це означає, що будь-які суттєві затримки з боку Заходу ставлять під загрозу здатність України протистояти російській військовій інтервенції.

У Пентагоні, пише The New York Times, залишається фінансування для постачання озброєння у новому році, прибуває раніше затверджена військова допомога. Проте артилерійські розрахунки на південно-східному фронті стверджують, що вже змушені обмежувати використання снарядів.
«Оптимізм на Заході річної давності після перших успіхів першого українського контрнаступу здебільшого випарувався», — резюмує нинішні настрої в західних елітах оглядач Бі-бі-сі Джонатан Біл. Він наголошує, що без «життєво важливої» допомоги США виникла б реальна небезпека, що Україна зазнає військової поразки — «не одразу, але у довгостроковій перспективі».

Західні чиновники повідомили Бі-бі-сі, що вони, як і раніше, впевнені, що адміністрація Джо Байдена знайде вихід із нинішнього глухого кута в Конгресі. Але навіть якщо президент Байден досягне успіху, побоювання з приводу позиції США не зникають. 2024 рік, рік президентських виборів у США, несе ще більшу невизначеність.
Саме США на сьогодні надали Україні левову частку військової допомоги. Джек Уотлінг із британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) формулює це так: «Європа не може заповнити те, що надали США». Європа, за його словами, «упустила» можливість використати останні два роки для нарощування виробництва військового обладнання та особливо боєприпасів.
При цьому РФ вдалося перевести свою економіку у «військовий режим» та значно наростити випуск безпілотників, ракет та боєприпасів, незважаючи на міжнародні санкції, зазначає військовий оглядач Бі-бі-сі. Він додає, що Росія все ще намагається заповнити масштабні втрати в особовому складі та бойовій техніці.
Один із західних чиновників у коментарі Бі-бі-сі зазначив, що у найближчі кілька місяців мало шансів на якийсь великий прорив з обох боків. Однак позиції України послаблює те, що найближчими місяцями ЗСУ, ймовірно, доведеться запроваджувати обмеження на використання снарядів.
У публікації Бі-бі-сі йдеться і про інший наслідок невизначеності щодо нової військової допомоги від США. Ця невизначеність серйозно впливає на здатність України планувати подальші дії, а це створює замкнене коло, оскільки блокує можливість отримувати нову підтримку під плани на майбутнє.
Французька Le Monde зазначає, що для України катастрофічним сценарієм став би ефект доміно, за якого елементи західної підтримки обрушилися б один за одним. Поки що про це не йдеться. Проте «від Вашингтона до Брюсселя поєднання несприятливих чинників пояснює безпрецедентну політичну ізоляцію» президента України Володимира Зеленського, пише французька газета.

Видання перераховує ці чинники: «втома громадської думки, національні пріоритети, вплив ізоляційних та/або проросійських сил», не кажучи вже про значення війни на Близькому Сході та її наслідки, що «витіснили з екранів російську загрозу».
«Ці фактори не вказують на остаточне залишання України. Але єдність Заходу перебуває під серйозною атакою, що виходить зсередини — від консерваторів», пише Le Monde.
У США, наприклад, республіканці обговорюють виділення додаткової допомоги Україні у прив’язці до посилення заходів безпеки на кордоні з Мексикою та іншими заходами, пов'язаними з імміграцією.
Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан, який тиснув руку Володимиру Путіну в жовтні в Пекіні, стверджує, що Україна надто корумпована, щоб вступити до Європейського союзу, але, не вагаючись, підтримує кандидатури Сербії та Грузії, очолювані урядами, більш відкритими російському впливу.
Щодо самої України, то «атмосфера в країні важка», зазначає Le Monde. Відсутність значних успіхів на фронті посилює «атмосферу втоми», хоча більшість українців залишаються відданими меті визволення всіх окупованих територій.
«Виникнення напруженості між президентом та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним свідчить про розчарування всередині влади після провалу розпочатого у червні контрнаступу», — пише французька газета.