Врегулювати неврегульоване: чому Мінкульт взявся за Telegram
Наталія Лебідь
У Мінкульті України думають над «певним регулюванням» Телеграму, зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.
«Телеграм створив спільноту, котра закрита від суспільства, в той час коли всі медіа, які підпадають під закон «Про медіа», відкриті, відомі їх власники, є певна звітність тощо. Тому Телеграм – це питання, яке потребує експертного обговорення», – зауважив міністр.
Ткаченко зазначив, що плюс цієї соцмережі – у швидкому донесенні інформації, зокрема й до населення, яке перебуває на тимчасово окупованих територіях.
«З іншого боку – анонімні Телеграм-канали та безліч російських активностей там. Крім того, у Телеграма немає зворотного зв’язку. Хоч би яким він був у Facebook чи Google, але він є – ми, принаймні, знаємо, до кого звертатися. До кого звертатися у Телеграмі – це питання непросте», – наголосив міністр.
«Телеграм-канали збирають кошти, і ми не знаємо, чи сплачують вони податки – це перше питання. Друге – це знов-таки з погляду прозорості, власності, співпраці з суспільством та розуміння того, яким чином ця взаємодія відбувається», – додав Ткаченко.
То що все-таки турбує міністра найбільше – податки, непрозорість чи проросійськість Телеграму»?
Можливо, всі три чинники відразу. Але з приводу податків ми нічого не можемо сказати урядовцю (точніше, відповідь тут є очевидною і лежить на поверхні – зрозуміло, що ніяких фіскальних відрахувань Телеграм-канали не роблять). Відносно зворотного зв’язку також все очевидно – його немає, як і податків. А от щодо «російських активностей» (як це називає Ткаченко) розповісти можна якраз багато.
Російський слід
Телеграм був створений росіянином Павлом Дуровим і його командою. Так само, як і попереднє дітище Дурова – соцмережа «ВКонтакте», котра стала для свого розробника золотим дном. 38-річний росіянин ще два роки тому посідав 112 місце серед світових мільярдерів і 8-ме серед російських. У 2021-му його статки оцінювали в 17,2 мільярда доларів.
Це надто велика сума, аби не захищати її усіма пристойними та непристойними методами. А для росіян (що доведено зовсім «свіжим» Шендеровичем, який почав звинувачувати українців у «нацизмі») меж непристойного просто не існує.
У 2020 році, після кількох років спроб заблокувати Телеграм у Росії, тамтешній Роскомнадзор розблокував популярний додаток із коментарем про те, що це стало можливим завдяки «домовленості з Дуровим і його готовності боротися з тероризмом і екстремізмом».
Тобто засновник і власник Телеграму пішов на відкриту співпрацю з російською владою, що чомусь зовсім не дивує. На це звертає увагу президент Petcube Ярослав Ажнюк, котрий у колонці на «Українській правді» пише не лише про відомі усім «домовленості» Дурова. Ажнюк акцентує на тому, що Дуров активно співпрацював із ФСБ ще за часів «ВКонтакте», тобто починаючи з 2006 року.
Телеграм буває дуже різним. Є й такий, як канал «Чи здох Путін», який щодня повторює одну й ту саму фразу і має 132 тисячі підписників
Про це свідчить переписка, яку вдалося отримати «Новій Газеті», між Дуровим і Сурковим – тодішнім заступником голови адміністрації Путіна. Нагадаємо, що Сурков також відомий як один із ідеологів нападу на Україну та створення так званої Новоросії. У переписці, датованій груднем 2011-го року, невдовзі після перших мітингів на Болотній площі, Дуров пише:
«Як Ви знаєте, ми вже кілька років співпрацюємо з ФСБ та відділом «К» МВС, оперативно видаючи інформацію про тисячі користувачів нашої мережі у вигляді IP-адрес, номерів мобільних телефонів та іншої інформації, необхідної для їх ідентифікації».
У листі Суркову Дуров відстоює ідею того, що блокувати «ВКонтакте» не варто, адже це приведе лише до відтоку користувачів на американські платформи, які ані Дуров, ані Сурков не контролюють. Тоді, схоже, Сурков прислухався до запропонованого підходу. А згодом, тобто вже у 2020-му, представники влади «помилували» ще й дурівський Телеграм – не без певної «подяки» з його боку.
Ще один «хороший» росіянин
І Телеграм продовжив свою переможну ходу світом. Нещодавно він став другим за розміром сервісом обміну повідомленнями у світі, з часткою ринку 31%, обігнавши Facebook Messenger і поступаючись лише WhatsApp.
Число користувачів Телеграмом наближається до одного мільярда, і це вражаюча цифра. А тим часом дослідження групи Рейтинг від 21 лютого 2023 року показує, що за останні 15 місяців частка українців, які отримують суспільно-політичні новини з каналів у Телеграмі, зросла з 11% до 41%.
Це означає, що Телеграм-канали зараз фактично зрівнялися з телебаченням, частка якого навпаки упала з 55% до 43% за той же період. І це при тому, що повідомлення Телеграма незашифровані, на відміну від WhatsApp та Signal, і зберігаються на серверах компанії у вигляді простого тексту, який надто легко прочитати усім охочим.
А тим часом на початку повномасштабного вторгнення Павло Дуров вирішив зізнатися у своєму українському корінні та викласти власну версію його взаємин з російськими спецслужбами.
«Якщо ви стежите за моїми постами, то знаєте, що по маминій лінії я веду свій родовід з Києва, – почав він один зі своїх дописів. – До цього дня ми маємо багато родичів, які живуть в Україні. Тому цей трагічний конфлікт є особистим як для мене, так і для Телеграму. Деякі люди запитували, чи є Telegram безпечним для українців, бо я колись жив у Росії. Дозвольте мені розповісти цим людям, як закінчилася моя кар'єра у Росії.
Дев'ять років тому я був генеральним директором «ВКонтакте», найбільшої соціальної мережі у Росії та Україні. У 2013 році російська служба безпеки ФСБ зажадала, щоб я надав їм особисті дані українських користувачів ВК, які протестували проти проросійського президента. Я відмовився виконувати ці вимоги, бо це означало б зрадництво наших українських користувачів. Після цього мене звільнили з компанії, яку я заснував, і я був змушений покинути Росію. Я втратив свою компанію та свій будинок, але зробив би це знову – без вагань».
Ми переконані у тому, що питання про те, вірити чи не вірити у щирість Дурова, не повинно навіть виникати. Після вжитого ним слова КОНФЛІКТ опус про материнський родовід далі можна не читати. А екскурс у феесбешне минуле власника месенджера – не продовжувати.
Проблема в іншому. Україна – демократична держава, для якої є неприйнятною цензура та утиски свободи слова. В кожному разі, наша «буква закону» говорить саме про це. То як держава збирається «врегульовувати» свої взаємини з Телеграмом? Є, наприклад, спосіб «а-ля рюсс», який передбачає просто заборону (блокування) роботи певних мереж. Цей спосіб використовують у самій Росії, у Білорусі, Китаї, Ірані, Північній Кореї, а також подекуди у колишніх радянських республіках Середньої Азії та країнах Африки. Але нам подібні методи не підходять, чи не так?
Оригінал англомовного посту Дурова від 7 березня 2022 року, де він пише про напад Росії на Україну як про «трагічний конфлікт»
Міністр Ткаченко зараз і сам не знає, що робити з Телеграмом. Він, по суті, пропонує розпочати суспільну дискусію на цю тему. Долучимось до неї і ми, розповівши, як обмеження шкідливого контенту (але не роботи самих застосунків) впроваджують у цивілізованому світі.
А як у них?
Цензурування соціальних мереж насправді здійснюють багато країн, але воно в основному стосується саме контенту, який публікується. За порушення встановлених норм передбачені штрафи для компаній-власників.
Приміром, британський уряд у 2020 році розширив повноваження державного медіарегулятора Ofcom щодо контролю за соціальними медіа. Так, на запит установи компанії повинні забезпечити швидке видалення шкідливого контенту – такого, як насильство, тероризм, кіберзалякування, жорстоке поводження з дітьми тощо. Також техногіганти мають надавати докази того, що борються з появою таких публікацій.
Ось ще кілька прикладів локального регулювання (за матеріалами сайту «Заборона»):
У Німеччині на початку 2018 року набув чинності закон NetzDG, який поширюється на соцмережі з понад 2 млн зареєстрованих користувачів у країні, серед них Facebook, Instagram, Twitter. Всі вони мали прописати чіткі процедури розгляду скарг щодо вмісту і видаляти все, що було явно незаконним, протягом 24 годин після отримання скарги. Кожні пів року компанії надають звіт про роботу;
Австралія у 2019 році запровадила заборону на поширення насильницьких матеріалів у соціальних мережах. Компанії-власники можуть понести кримінальне покарання за порушення. Передбачені навіть тюремні вироки до трьох років ув’язнення і фінансові штрафи в розмірі до 10% глобального обороту. Також в країні діє закон, який дозволяє владі вимагати видалення певного вмісту;
У Бразилії у квітні 2023 року було видано указ, який дозволяє притягувати цифрові платформи до відповідальності за поширення контенту, який пропагує насильство в школах. Документ встановлює конкретні зобов’язання, серед яких негайне видалення такого вмісту після запиту компетентних органів, вжиття компаніями заходів для запобігання поширенню нових загроз та політика активної модерації контенту, звітування перед урядом;
В Туреччині також у квітні 2023 року було введено у дію положення, яке зобов’язує соціальні мережі надавати владі особисту інформацію без будь-якого судового рішення, достатньо початку розслідування проти людини;
Американський штат Юта у березні 2023 року став першим регіоном США, де ті, кому ще не виповнилося 18 років, повинні отримати згоду батьків, щоб користуватися соцмережами.
А от Євросоюз змінив правила контролю за соціальними мережами у березні 2023 року. Тоді було ухвалено два закони: перший стосується більше Інтернет-провайдерів, а от другий напряму впливає на засновників та власників соцмереж. При цьому встановлюється правило, за яким усі постачальники цифрових послуг, незалежно від того, до якої категорії вони належать, повинні забезпечити наступні вимоги:
прозорість у поширенні інформації;
повага до основних прав своїх користувачів;
співпраця з відповідними національними установами та надання контактної інформації;
перебувати під прямим наглядом Європейської комісії (це стосується найбільших онлайн-платформ та пошукових систем, якими користуються понад 10% населення ЄС).
Водночас платформи не будуть зобов’язані перевіряти вміст перед публікацією, а також не відповідатимуть за те, що публікують їхні користувачі. Їх основним обов’язком буде негайно реагувати, якщо певний контент буде розцінено як незаконний.
Можливо, чужий досвід невдовзі стане нашим, якщо в уряді захочуть наслідувати ці або інші приклади взаємодії держави та соцмереж.
Картинка від Телеграму, присвячена черговому оновленню програми. Український герб на книжці та Доббі, схожий на Путіна, мають переконати, що ця мережа – «наша». Але казка про Гаррі Потера, як і про «хороших» росіян, здається, вже застаріла.