Вийшов з пакту? Петро Порошенко оголосив про бажання балотуватися

В інтерв'ю каналу Al Jazeera п’ятий президент України Петро Порошенко повідомив, що планує знову балотуватися на посаду глави держави. Але спочатку, наголосив він, необхідно завершити війну.

Раніше – у листопаді 2023 року – український істеблішмент уклав негласний пакт про проведення виборів лише після скасування воєнного стану. Меморандум про це підписали усі політичні сили, представлені у парламенті. Від «Європейської солідарності», партії Петра Порошенка, свій підпис поставила співголова фракції Ірина Геращенко.

Однак між рядків цього документу читалося інше: сторони зобов’язувалися не займатися взаємопоборюванням та не розпочинати виборчу кампанію до її офіційного початку.

Наразі, як відомо, дата можливих президентських виборів бовваніє у невизначеному майбутньому. Заява Порошенка про готовність позмагатися на перегонах навряд чи може вважатися фальстартом. Зрештою, колишній глава держави озвучив цілком прогнозований намір.

Але Петро Олексійович не обмежився констатацією очевидного – того, що він прагне очолити Україну знову. Політик також зареєструвався у мережі TikTok та знявся для свого першого відеоролика у ролі байкера. А це вже може бути претензією на початок виборчої кампанії. Чи, як мінімум, свідчить про бажання оновити імідж в її очікуванні.

Або ні?

«Центр політичного консалтингу» розбирався з усіма подібними новинами.

Казус дати виборів

Якби не війна, президентські вибори в Україні мали б відбутися 31 березня 2024 року. А новий очільник держави – хто би ним не став – мав бути приведений до присяги у травні поточного року. Адже 20 травня 2019-го відбулася інаугурація Володимира Зеленського.

Але закон України про «Про правовий режим воєнного стану» забороняє проведення будь-яких виборів під час війни. Зокрема, і виборів президента.

Натомість Конституція такої заборони не містить. На відміну від парламентських виборів, адже щодо них Основний закон говорить чітко: Верховна Рада, повноваження якої завершуються, залишається повноважною до першого засідання нової Ради, обраної після скасування надзвичайного або воєнного стану.

Відносно виборів президента прямої вказівки Конституція не містить. І це створює небезпечну законодавчу лакуну, яка дозволяє трактувати дане питання двояко.

Безперечно, що після завершення війни правову норму щодо виборів президента слід викласти чіткіше, але – це стане можливим пізніше. Бо зміни до Конституції не вносять, доки діє воєнний стан.

Сторінка закону України про «Про правовий режим воєнного стану»

У липні 2023-го спікер українського парламенту Руслан Стефанчук нагадував, що в Конституції немає заборони щодо проведення виборів під час війни – таку заборону містить закон «Про правовий режим воєнного стану». А тому вибори теоретично можуть бути проведені.

Пізніше, однак, в Офісі президента вирішили убезпечити себе він можливих ризиків. І доручити Конституційному суду України поставити фінальну крапку у цій дискусії.

У лютому 2024 року «Дзеркало тижня» з посиланням на інсайдерів повідомляло, що ОП підготував звернення до КСУ з проханням розтлумачити, залишається Володимир Зеленський – без проведення виборів – легітимним президентом чи ні.

У той же приблизно час колишній суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко в ефірі Радіо Свобода зазначав, що не бачить сенсу у зверненні народних депутатів до КСУ. Адже діє закон «Про правовий режим воєнного стану», який забороняє проводити вибори до завершення війни, а отже дає президенту право працювати далі.

Тож якщо й писати звернення, то з проханням оцінити відповідність самого цього закону Конституції України, сказав Сліденко.

Зрештою, ніхто зі зверненнями до КСУ так і не звернувся. Народний депутат України від «Слуги Народу» Федір Веніславський роз’яснив, що Володимир Зеленський і надалі залишатиметься легітимним президентом. Адже за статтею 108 Конституції України чинний глава держави виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента.

До речі, в історії української незалежності вже був випадок, коли президент «пересиджував» свою каденцію. Мова про Леоніда Кучму, котрий виконував свої повноваження кілька місяців понад пʼятирічний термін. Це відбулося після фальсифікації результатів президентських виборів 2004 року на користь Віктора Януковича і після початку Помаранчевої революції.

Тоді, як ми пам’ятаємо, був призначений повторний другий тур президентських виборів, після якого президентом став Віктор Ющенко. Але повернемося від подій, котрим скоро виповнюється 20 років, до перипетій нашого часу.

Петро і Павел

…Катаючись на мотоциклі, Петро Порошенко передав особливий привіт байкерам. А решту глядачів запевнив у тому, що вони іще багато чого про нього не знають. Все це вкупі із заведеним у TikTok’у акаунтом відчутно випадає зі звичного образу екс-президента.

На самому відео ми бачимо мотоцикліста, який прямує трасою, далі цей мотоцикліст з’їжджає в «кишеню». Тут на нього вже чекає камера. Мотоцикліст знімає шолом, і – вуаля! – перед глядачем постає Порошенко, котрий звертаючись на камеру, доволі невпевненим голосом запрошує всіх приєднуватися до свого каналу у TikTok.

Порошенко та його байк. Колаж з кількох кадрів, на першому з яких екс-президент агітує глядачів долучатися до його TikTok’у

Побачене сподобалося не усім. Хтось запідозрив, що перед ним – діпфейк, а хтось вказав на те, що Порошенко використовує дублера.

Аби довести, що дублера не було, на сторінку Порошенка невдовзі залили ще одне відео, зняте одним кадром. Таким чином політик довів хейтерам, що не залучав до зйомок каскадерів.

Реакція на новоявленого байкера

І все ж таки – судячи з коментарів – багато хто продовжував вважати, що екс-президент дарма виступає у не властивому йому амплуа. Особливо прискіпливі критики висунули припущення, що Порошенко косплеїть президента Чехії Петра Павела, котрий дійсно є байкером зі значним досвідом і який виглядає на байку дуже органічно.

Інші оглядачі натомість зосередилися на пошуках політтехнологів, які порадили Петру Олексійовичу подібний хід. А ще хтось поставив питання, скільки коштує улюблена «іграшка» президента та чи відображена вона у його декларації. Тут, до речі, все за законом: байк Порошенка Honda CMX 1100D, випущений у 2021-му, коштував на момент купівлі 433 тис. грн. Принаймні, саме цю суму політик відображує у декларації.

Чеський президент Павел. Чи не його, бува, наслідує Петро Порошенко?

А з політичних експертів Порошенка та байку прокоментував Валентин Гладких. Точніше, Гладких дав оцінку словам екс-президента про намір балотуватися.

«Кремль щиро радіє заявам Порошенка та посилює риторику щодо розхитування України і світу: «не давайте Україні зброю, там немає виборів», «Порошенко вже готовий балотуватися, влада його блокує», «РФ зможе сісти за стіл переговорів з Порошенком», «в Україні нелегітимна влада» тощо. Путіну потрібна дестабілізована Україна. І Порошенко гарно з цим справляється», – заявив він.

Втім, політолог Гладких відомий антипатією до п’ятого президента, тож у об’єктивності його запідозрити складно.

Цікаво, втім, що скандально відома нардепка «Слуги народу» Мар’яна Безугла заявила, що повномасштабного вторгнення РФ могло б не бути, якби на виборах президента у 2019 році переміг Петро Порошенко.

Цю заяву вона опублікувала у соцмережі не 1 квітня, а днем раніше – 31 березня, до п’ятої річниці президентських виборів.

Багато хто, однак, не відчув сарказм у словах Безуглої, адже, розвиваючи свою думку, вона перераховує усі промахи Петра Порошенка – від Мінських домовленостей до збереження колоніального статусу України, котру Росія продовжувала утримувати у своїй зоні впливу.

«Наша дика демократія все ж демократія, і кожні вибори змінюють долю країни. Я особисто вважаю, що якби переміг Петро Порошенко, то повномасштабного вторгнення зараз не було би. Далі би розвивали Мінські домовленості, особливий статус Донбасу та імперію Медведчука. Про Крим, який безкровно віддали в 2014, мовчали би взагалі, не те що руйнувати там їхній флот. Росія, як і майже три десятиліття (а ще раніше, століття!) до того, міцно б тримала нас своєю колонією та зберігала майже пристойну репутацію у світі», – написала Безугла.

Одним словом, на її переконання, програш Порошенка на виборах-2019 є позитивом. Хоч з байком, хоч без… А от чи переможе він на наступних перегонах (коли б вони, зрештою, не відбулися)?

Шанс номер два?

Нині переважна більшість українців – 26% серед усіх опитаних – вважає лідером опозиції Петра Порошенка, тоді волонтер Сергій Притула відстає від нього майже на 10 пунктів, маючи рейтинг у 17%. Про це свідчать результати дослідження, проведеного 17-28 лютого Київським міжнародним інститутом соціології.

Водночас Порошенко разом зі своєю давньою антагоністкою Юлією Тимошенко очолює антирейтинг політиків за підсумками 2023 року. А це вже дані соціологів з «Active Group». За результатами їхнього опитування, Петру Порошенку скоріше не довіряють або повністю не довіряють 75,7% українців. Повністю довіряють лідеру «Європейської солідарності» лише 5,2% опитаних.

Нагадаємо, що на президентських виборах 2019 року свої голоси Петру Олексійовичу віддали 24,45% виборців. Як бачимо, ставлення до нього з тих пір суттєво не змінилось, бо симпатизує йому так само кожен четвертий. Саме чверть респондентів  бачить Порошенка лідером опозиції, а три чверті політику не довіряють.

Чи змінився рейтинг Порошенка за останні п’ять років? Це питання потребує окремого вивчення

Але такий стан речей можна виправити – адже у подібних випадках безвідмовно спрацьовує давно випробуваний метод. Коли влада починає переслідувати опозиційного політика, рівень симпатій до нього зростає. Причому навіть безвідносно до того, що інкримінують цьому політику.

Перед повномасштабним вторгненням Росії ім’я Порошенка фігурувало більш ніж у 20 кримінальних справах. Та лише в одній із них ДБР оформило йому підозру.

Справи стосувалися «держзради» при підписанні мінських угод, імовірного ухиляння від сплати податків при купівлі телеканалу «Прямий», «спроби захопити владу» через запровадження воєнного стану у листопаді 2018 року в частині України, «узурпації влади» через призначення двох членів Вищої ради правосуддя без висновків і навіть «розпалювання релігійної ворожнечі» через створення Вселенським патріархатом автокефальної Православної церкви України. І це ще далеко не повний перелік.

Тоді західні партнери України до пресингу Порошенка ставилися негативно, а 30% респондентів, опитаних КМІС, вбачали у переслідуванні колишнього президента політичну помсту. Влада Володимира Зеленського може підняти рейтинг Порошенка, якщо продовжить продукування кримінальних справ і після війни. Особливо якщо з часом обвинувачення у держзраді розсипляться у суді чи навіть до його проведення.

Водночас, якщо судові засідання затягнуться на довгі місяці (а то й роки) – рейтинг Порошенка зростатиме повільно або не зростатиме зовсім. Без підвищення градусу протистояння з владою суттєво покращити свої електоральні позиції «Європейській солідарності» на чолі із Петром Порошенком не вдасться. Але зараз і Порошенку, і Зеленському не до активізації «бойових дій», бо бойові дії – вже без лапок! – ведуться на фронтах російсько-української війни.

Що ж до кампанії Порошенка, то найближчі тижні та місяці покажуть, наскільки серйозно ставиться до неї політик. А також і його потенційні виборці. Поки що за шість днів існування профіля Порошенка у TikTok’у на нього підписалися понад 30 тисяч користувачів. Чи зуміє 58-річний політик підкорити молодіжну (здебільшого) мережу, покаже час.