Війна перейшла у Балтійське море
Уляна СТЕЛЬМАШОВА
"Один раз – це випадковість. Двічі – це збіг. Три рази – це ворожі дії", – писав Ян Флемінг, автор романів про супершпигуна Джеймса Бонда.
Такою цитатою починає свою статтю оглядач Bloomberg Хав'єр Блас, роздумуючи про причини вибухів на газопроводах "Північний потік-1" та "Північний потік-2" у Балтійському морі.
За один день на трубопроводах, які з’єднують Росію з Німеччиною, сталися не один, не два, а три окремі великі витоки.
Із цієї диверсії Росія відкрила новий фронт у війні. На цей раз – у Балтійському морі. Тобто на території країн НАТО.
Не випадково одним із перших, хто відреагував на надзвичайну ситуацію, був генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг. Не випадково одним із перших високопосадовців, з ким після вибухів у Балтійському морі провів переговори міністр оборони Данії Мортен Бодсков, став теж генсек НАТО.
Глава міноборони Данії відверто заявив: ситуація у Балтійському морі між Росією та НАТО залишається "напруженою". "Росія має значну військову присутність у регіоні Балтійського моря, і ми очікуємо, що вони продовжуватимуть брязкати зброєю", - сказав Бодсков.
Норвегія тим часом повідомила про збільшення активності невідомих дронів поблизу норвезьких установок у Північному морі. "Зараз важливо, щоб і ЄС, і НАТО продовжувати стояти разом. Це наша найсильніша зброя", - заявила, зі свого боку, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.
Хоча вибухи на газопроводах не означали нападу на Швецію, Стокгольм у перший же день був у тісному контакті з такими партнерами, як НАТО, і сусідами Данією та Німеччиною, повідомила прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерсон.
Усі держави Північної Європи напружилися. Ситуація виглядає дуже серйозною.
"Якщо це (причетність Росії – ред.) буде доведене, то такі диверсії можна і потрібно вважати актом агресії проти НАТО та країн-членів Альянсу. Зі всіма витікаючими з цього наслідками та із задіянням статті 5 Договору про НАТО – щодо колективної безпеки. Цілком можливо, що ми стоїмо перед воронкою геополітичної м'ясорубки, що змінить світ", – вважає міністр закордонних справ України (2014-2019 рр.) Павло Клімкін.
Детонація, еквівалента вибухам бомби часів Другої світової
Перший вибух був зафіксований у понеділок, 26 вересня, на південний схід від данського острова Борнгольм. Другий, сильніший вибух на північний схід від острова був еквівалентний землетрусу магнітудою 2,3. Вибухи зафіксували сейсмічні станції Данії, Норвегії та Фінляндії.
Незважаючи на те, що газопровід "Північний потік-1" був зупинений ще у серпні, а "Північний потік-2" ніколи навіть не запускався, вони містили природний газ під тиском, переважну більшість якого становить метан.
Сила детонації була еквівалентною вибухам бомби часів Другої світової війни, заявили данські експерти. Швидше за все, обидві нитки "Північного потоку-1" і одна з двох ниток "Північного потоку-2" стануть непридатними назавжди через велику кількість солоної води, яка потрапить всередину труб і призведе до корозії металу. Дістатися до місця аварій наразі неможливо. Може знадобитися тиждень або два, перш ніж території навколо витоків стануть достатньо спокійними, аби їх можна було дослідити.
Місця вибухів на газопроводах, Reuters
Версію землетрусу відкинули одразу. Високопосадовці північних країн говорять про сплановану диверсію.
Можливо, ніколи не вдасться остаточно визначити, чи були підводні вибухи справою російського саботажу. Західні експерти висувають безліч версій того, як можна було організувати диверсію. Малоймовірною вважають версію з використанням підводного човна, адже його можна виявити у відносно мілкій воді Балтійського моря, де глибина рідко перевищує 100 метрів.
Як пише The Guardian з посиланням на джерело серед британських військових, міни могли бути непомітно встановлені на газопровід із замаскованого комерційного судна, а потім підірвані через кілька днів або тижнів. Для такої операції знадобилася б обережність, проте гіпотетично її можна було б реалізувати без спеціальних військових ресурсів.
Нерозуміння того, як була організована диверсія, не відміняє розуміння того, що країнам Північної (і не тільки) Європи слід посилювати оборонні заходи. Голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз посилює захист своєї енергетичної інфраструктури. Норвегія, яка не входить до Євросоюзу, але є членом НАТО, відправляє свої війська на захист нафтових і газових вишок країни.
Згоріла хата, гори і трубопровід
У соціальних мережах багато хто швидко звернув увагу на те, що президент США Джо Байден на початку року пообіцяв "покінчити" з "Північним потоком". "Я обіцяю вам, ми зможемо це зробити", - заявив він у лютому, застерігаючи Росію від нападу на Україну.
"Конспірологи завжди і в усьому бачать руку ЦРУ. Але це нісенітниця. Очевидним бенефіціаром припинення роботи трубопроводів "Північний потік" є президент Росії Володимир Путін", - пише Bloomberg.
Примітно, що вибухи у Балтійському морі сталися в той же день, коли був відкритий Балтійський газопровід (Baltic Pipe), яким газ з норвезького шельфу через територію Данії постачатиметься морем до Польщі.
Москва могла саботувати власну ж інфраструктуру на зло. А також щоб зробити декілька попереджень:
1. Європейська інфраструктура вразлива для атак – бійтеся.
2. Новий газопровід Baltic Pipe з норвезьким газом теж проходить по Балтійському морю, до речі, близько біля "Північних потоків" – бійтеся, ваша альтернативна труба у мене під прицілом.
3. Те саме може статися із транзитною трубою через Україну – бійтеся, зима близько.
4. По дну Балтійського моря проходить павутиння кабелів, які забезпечують в тому числі інтернет-зв'язок для Європи, – бійтеся.
Загальні витрати Росії на будівництво "Північного потоку" оцінюються на суму близько 100 мільярдів доларів США. Через війну, яку Кремль розв'язав проти України, трубопроводи не працювали і перетворилися на шматки металу на дні моря. Очевидно, у Путіна підрахували, що їм зараз буде вигідніше хоча б у такий спосіб використати свій багатомільярдний проєкт. Згоріла хата, гори і трубопровід.
Згорить і Росія.