Війна чи не війна: що відбувається між Іраном та Талібаном?

Наталія Лебідь

Експерти слушно зазначають, що збройні зіткнення між Іраном та режимом талібів тривають давно. Проте український сегмент Фейсбуку із задоволенням розмірковує про те, чи можна вважати останні події «повноцінною» війною.

Чому це для нас так важливо, зрозуміти нескладно. Передусім – з психологічної точки зору. Коли столицю (і не тільки) раз-у-раз атакують російські, чи то пак іранські, дрони, ворогу (а Іран став ним також) не можна не побажати ослаблення. Війна ж, у яку може бути втягнутий Іран, спровокує таке послаблення неодмінно. От тільки чи буде ця війна?

Що сталося напередодні

У суботу, 27 травня, члени «Талібану» атакували прикордонний пункт Ірану. Для нападу вони застосували живу силу та бронетехніку, підійшовши впритул до іранської бази. Про це у Twitter написав афганський журналіст Таджуден Соруш. Він розповсюдив кадри, які опублікували таліби. Попередньо відомо про двох загиблих іранських прикордонників.

У міністерстві національної оборони Афганістану звинуватили іранських військових у відкритті вогню. А один із ватажків талібів навіть погрожував завоювати Іран, якщо старійшини дозволять оголосити джихад. «Ми боротимемося з корумпованою Ісламською Республікою Іран з більшим ентузіазмом, ніж під час війни проти Америки», – заявив він.

Водночас в Ірані звинуватили у розв'язанні конфлікту афганську сторону. Як кажуть іранські військові, «Талібан» розпочав напад із порушенням «міжнародного права та принципів добросусідства» і зустрів рішучу протидію з боку прикордонників Ірану.

«Сьогодні у першій половині дня сталося зіткнення прикордонників з невідомими озброєними людьми, які планували проникнути на територію Ісламської Республіки Іран, у нульовій точці кордону, що призвело до перестрілки та збройного конфлікту», – сказано у суботньому повідомленні.

Зазначимо, що зіткнення сталося після того, як президент Ірану Ібрагім Раїсі попередив талібів, щоб вони не порушували права Ірану на воду у Гільменді. Мова йде про договір від 1973 року, котрий регулює користування цією річкою. Гільменд протікає від афганських гір до іранської провінції Сістан, де впадає в озеро, яке регулярно висихає. Зараз провінція Сістан переживає посуху, і Іран звинувачує талібів у будівництві нових гребель на річці та перенаправленні води.

Водночас режим талібів іранці не толерують. «Ми не визнаємо нинішніх правителів Афганістану та наполягаємо на необхідності створення багатопартійного уряду в Афганістані», – зазначають в іранському МЗС.

Що відбувалося раніше

Не вдаючись детально в історію Афганістану останніх десятиліть, нагадаємо про таке. Після терактів 11 вересня 2001 року Усама бен Ладен, очільник «Аль-Каїди» (котра взяла на себе відповідальність за теракти) знайшов притулок у талібському Афганістані. Це стало приводом для вторгнення США до Афганістану. Америка проголосила операцію Operation Enduring Freedom – «Незламна свобода», у ході якої вже до початку 2002 року режим талібів було ліквідовано.

При цьому, однак, рух «Талібан» не знищили остаточно. Основні сили пішли у гори Вазиристану (прикордоння Афганістану та Пакистану), решта ж розсіялася, де змогла. У такому стані анабіозу таліби чекали на можливість реставрації свого режиму.

В Афганістані ж між тим, навіть попри проголошення у країні ісламської республіки, весь цей час точилася громадянська війна, і як рефері в ній брали участь «Міжнародні сили сприяння безпеки в Афганістані» (ISAF). Саме такою була ситуація станом на 2021 рік, коли США ухвалили рішення виводити свої сили з цієї країни.

Про це Сполучені Штати оголосили 1 травня 2021 року. У відповідь на таке рішення бойовики «Талібану» миттєво розгорнули активну наступальну операцію проти уряду Афганістану. А той – без американської підтримки – почав швидко втрачати контроль над територією країни. На початку серпня таліби захопили і утримували 200 районних центрів із 417, а до середини серпня вони зайняли більшу частину територій Афганістану, включаючи 2/3 столиць провінцій.

15 серпня 2021 року «Талібан» оголосив про повне захоплення території Афганістану. Президент країни Ашраф Гані погодився піти у відставку та втік за кордон.

А 1 грудня 2021-го на кордоні Афганістану та Ірану відбулися збройні сутички між іранськими прикордонниками та бойовиками «Талібану», внаслідок чого загинуло кілька людей, і таліби змогли захопити кількох іранських прикордонних постів. Зіткнення закінчилися наступного дня після того, як сторони дійшли згоди.

Що тоді сталося? За словами неназваного іранського чиновника, все почалося після того, як бойовики «Талібану» відкрили вогонь по іранських фермерах, які перетнули прикордонну стіну між двома країнами. І це спрацювало як сірник, кинутий на сухі дрова. Конфлікт розгорівся моментально, і невстановлену кількість комбатантів було вбито з обох боків під час зіткнень.

Нічого екстраординарного в цьому епізоді, однак, не було. Відносини між Іраном та талібами були важкими та непередбачуваними упродовж всього часу існування «Талібану». Зокрема, під час першого правління талібів в Афганістані з 1996 по 2001 рік ними було страчено десятьох іранських дипломатів у консульстві міста Мазарі-Шаріф. Це призвело до військової мобілізації у Ірані. Відносно спокійним можна вважати лише той період, коли Іран співпрацював із військами США, що увійшли до Афганістану у 2001 році.

Але ті часи вже минули.

Яка ситуація тепер

28 травня «Талібан» і влада Ірану заявили, що збройні сутички між їхніми прикордонними силами вщухли, і обидві сторони ведуть переговори щодо послаблення напруженості.

Тоді ж іранське державне інформаційне агентство IRNA зацитувало заяву високопосадовця про те, що «ситуація під контролем». А речник міністерства внутрішніх справ Афганістану заявив, що його уряд «не хоче воювати зі своїми сусідами», і наполіг на тому, що саме іранські сили розпочали конфлікт, що змусило афганських прикордонників вжити заходів у відповідь.

Втім, на нове коло суперечки про те, хто першим почав бійку, так і не вийшли. Схоже, що ця фаза конфлікту затухає (звісно, що не назавжди, а лише до наступного спалаху). Хоча ніхто насправді не знає, що буде далі. Для більш-менш точного прогнозування слід мати чітке уявлення про наміри ще одного, досі не названого гравця – Росії.

Ніхто й не сумнівався, що одвічний провокатор Росія стригтиме купони і на цій ситуації. Недарма від 2015 року Росія розпочала непряму підтримку бойовиків «Талібану», метою якої було витіснення США з регіону.

А вже 2016 року Росія розгорнула масштабну фінансову та військову підтримку талібів, відправляючи їм зброю через Таджикистан. Зокрема, для цього використовувалися спільні навчання Таджикистану та Росії.

Після проведення військових навчань російські підрозділи поблизу афганського кордону просто залишали боєприпаси, зброю і навіть техніку, які пізніше безперешкодно забирали таліби. У такий спосіб Росія забезпечувала талібів зброєю протягом кількох років.

Далі Кремль розгорнув кампанію з легітимізації терористичного угруповання «Талібан» як політичної сили. Зокрема, бойовики «Талібану» взяли під охорону російське посольство в Кабулі 2021 року.

Відтак взаємини між Москвою та талібами розвивалися по наростаючій. Влітку 2022 року до Москви прибула офіційна делегація Афганістану, очолювана міністром торгівлі, яка, окрім поставок пального, домовлялася також про закупівлю нафти, газу та зерна. Ці перемовини отримали подальший розвиток восени минулого року – саме тоді між Росією та талібами була укладена масштабна економічна угода міжнародного рівня – перша відтоді, як вони повернулися до влади в Афганістані.

І хоча Росія офіційно не визнає уряд талібів, її посольство – одне з небагатьох, які залишаються відкритими в афганській столиці.

Водночас триває і активна співпраця між Москвою та Тегераном. Як відомо, Іран постачає в РФ зброю, у тому числі дрони типу Shahed, і лише нещодавно – у статті CNN – були розкриті подробиці таких постачань. Журналісти видання зазначили, що для перевезення безпілотників, куль та мінометних снарядів, які російський уряд закупив у Ірану, використовується Каспійське море.

Згідно з моніторинговими даними, судна в цьому регіоні все частіше стають «темними», що свідчить про зростання прагнення приховати переміщення товарів, йдеться в публікації.

Втім, для України не так важливо те, як саме потрапляють до Росії смертоносні іранські дрони, як подальші перспективи подібного співробітництва. Нині залучення Ірану в новий виток конфлікту з «Талібаном» може серйозно відвернути Тегеран від його військової співпраці з Росією.

І якщо це станеться, ми зможемо лише подивуватися несподіваним поворотам подій. Адже вже понад пів року ми мріємо про гідну відплату Ірану за його підтримку Росії. Ця відплата цілком неочікувано прийшла звідти, звідки ніхто не чекав. Якщо «Талібан» зможе завдати серйозної шкоди безпеці Ірану, це буде дуже добре для України. Хоча й не змінить ставлення до самого «Талібану». Для нас це виглядатиме як битва «Чужого» та «Хижака», котра в ідеалі мала б завершитися знищенням обох персонажів.

Але життя – це не кіно, хоча сюжет про те, як дві сили (Іран та «Талібан») виявилися одночасно зрадженими третьою силою (Росією), котра інтригувала і з першими, і з другими, без сумніву, заслуговує на екранізацію.