«Ваші гроші – це не благодійність: чи пришвидшить візит Зеленського до США перемогу України

Уляна Стельмашова

Україна за десять місяців змінила світ, а історичний візит президента Володимира Зеленського до США показав: світова політика відтепер є немислимою без України. За кулісами цього візиту залишиться дуже багато неоприлюдненого. Утім, аби зрозуміти тенденції, варто звернути увагу, наприклад, на постать міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

23 лютого, буквально за день до масштабного вторгнення Росії на територію суверенної України, міністр Кулеба був запрошений до Овального кабінету Білого дому на особисту зустріч із президентом США Джо Байденом. Журналісти УП, які згодом займалися реконструкцією подій тих днів, писали про тривожну, щоб не сказати жалобну, атмосферу цієї зустрічі. Тон розмови Байдена скидався швидше на прощання з онкохворою дитиною, ніж на підбадьорення союзника напередодні вирішальної битви. 

23 лютого в особі Кулеби Байден прощався з усією Україною.

Пройшло десять місяців. 22 грудня міністр Дмитро Кулеба у складі української делегації на чолі із президентом Зеленським знову у кабінеті Байдена. Якщо у лютому на тій «жалобній» зустрічі український міністр був одягнений у строгий офіційний костюм, то десять місяців потому – у сірому светрі та зручних кросівках. Але уже із зовсім іншим настроєм та результатами.

«Все буде добре, ні про що не хвилюйтеся. Тільки вперед, тільки до звільнення наших територій, лише до перемоги», – записав Кулеба сторіз в Instagram, перебуваючи у Вашингтоні.

За десять місяців Україна пройшла трансформацію: від пацієнта, на похорон якого світові лідери уже готували панахидні співи, – до країни, яка визначатиме долю світу на десятиліття вперед.

Утім, навіть із підтримкою США, процес перемоги над путінською терористичною Росією може затягнутися на дуже довгий час.

Аналогії із Черчиллем

Американська преса порівнює візит Зеленського із візитом британського прем’єра Вінстона Черчилля та його виступом перед Конгресом США у грудні 1941 року.

Упродовж декількох днів мозкових штурмів і зустрічей Черчиль і тодішній президент США Рузвельт розробили план поразки нацистської Німеччини. Перед тим Німеччина майже рік бомбардувала британські міста. Найбільш руйнівна атака на Лондон була здійснена надвечір 29 грудня 1940 року, коли 136 німецьких бомбардувальників скинули на місто кілька десятків тисяч запалювальних бомб. Дуже сильно в той період постраждало також місто Ковентрі, яке 14 листопада пережило найруйнівніше бомбардування. На місто впало 56 тонн запалювальних бомб, 394 тонни фугасних бомб і 127 парашутних мін, було зруйновано сім важливих військових підприємств, пошкоджено 12 авіаційних заводів, згоріло 60 тисяч із 75 тисяч будівель, загинуло 568 людей, а 865 було поранено.

Через два з половиною роки після історичного візиту Черчилля до США Лондон зазнав нових ударів. 13 червня 1944 року по британській столиці були випущені перші ракети «Фау-1». А 8 вересня місто зазнало обстрілу ракетами «Фау-2», від яких загинуло 2754 цивільних і ще 6523 було поранено. До 29 березня 1945 року Лондона досягло 2419 німецьких ракет, від яких загалом загинуло 6184 осіб і 17 981 було поранено.

Тож якщо проводити аналогії з Черчиллем до кінця, то українцям слід розуміти: навіть успішний візит президента України до США не означає швидкої перемоги.

«Путін не готовий шукати миру… Путін не має наміру зупинити цю жахливу війну», - констатував Джо Байден на спільній із Володимиром Зеленським пресконференції.

Водночас Байден кілька разів наголосив на тому, що США підтримуватимуть Україну стільки, скільки це буде необхідно. Це дуже важливі заяви з огляду на те, що у січні зміниться склад Палати представників, більшість у якій за результатами листопадових виборів вибороли республіканці.

Американський скептицизм  

Американський телеканал CNN з цього приводу пише: «Комедійний актор, який став героєм війни, фактично віддав долю мільйонів українців у руки американських законодавців, платників податків і сімей у той час, коли серед республіканської більшості, яка прийде в Палату представників, зростає скептицизм щодо ціни участі США».

Зеленський не поїхав би до США, якби американська підтримка не зменшувалась, вважає колишня речниця Білого дому Джен Псакі. «Він би не проводив цей візит, якби підтримка США не зменшувалась, в той час, як росіяни забирають енергоресурси і бомблять міста. Це промова, щоб переконати Конгрес та громадськість. Будьте з Україною», – написала вона у Twitter.

Відповідаючи на скептицизм, Зеленський у своїй промові перед Конгресом заявив: «Ваші гроші – це не благодійність. Це інвестиція у глобальну безпеку та демократію, до якої ми ставимося найвідповідальніше».

В українському експертному середовищі також не бракувало скептиків. Основний тон претензій до Зеленського зводився до питання: навіщо президенту покидати країну у такий складний час, якщо домовленостей із США можна досягати в телефонному режимі, що до цього часу успішно робилося.

Тут відповіддю можуть бути слова Байдена: «Будь-яка політика є особистою. Не існує заміни тому, щоб дивитися один одному у вічі. Саме це зараз відбувається».

Результати по зброї

За кілька годин до прибуття Зеленського до Білого дому США оголосили новий пакет оборонної допомоги Україні обсягом 1,85 млрд доларів, що вперше включатиме омріяну систему протиповітряної оборони Patriot.

З точки зору прямої військової підтримки США вже виділили Україні 18,5 мільярда доларів. Це набагато більше, ніж будь-яка інша окрема країна.

Раніше на допомогу в захисті повітряного простору України США надіслали системи NASAM, ракети для систем протиповітряної оборони HAWK, «Стінгери» та обладнання для протидії використанню Росією безпілотних літальних апаратів.

У переліку нового обладнання та боєприпасів, які планується відправити в Україну:

• одна батарея ППО Patriot і боєприпаси;
• додаткові боєприпаси для ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS);
• 500 високоточних 155-мм артилерійських снарядів;
• 10 120-мм мінометних систем і 10 000 120-мм мінометних снарядів;
• 10 82-мм мінометних систем;
• 10 мінометних систем калібру 60 мм;
• 37 транспортних засобів Cougar Mine Resistant Ambush Protected (MRAP);
• 120 багатоцільових колісних транспортних засобів високої мобільності (HMMWV);
• шість броньованих легкових вантажівок;
• високошвидкісні протирадіаційні ракети (HARMs);
• високоточні авіаційні боєприпаси;
• понад 2700 гранатометів і стрілецької зброї;
• протипіхотні боєприпаси Claymore;
• підривні боєприпаси та обладнання;
• прилади нічного бачення та оптика;
• тактичні захищені системи зв'язку;
• бронежилети та інше польове спорядження.

На спільній із Зеленським пресконференції Байдену поставили пряме питання: чому не дати Україні відразу все, щоб вона звільнила свої території?

«Я згоден», – відповів на це президент Зеленський і всі у залі засміялися. Сам Джо Байден прямої відповіді на це питання уникнув.

«Байден, як і раніше, стурбований тим, щоб не просуватися занадто далеко, занадто швидко, побоюючись ескалації. Зеленський хоче дати зрозуміти, що йому потрібна ця постійна підтримка, яку, відверто кажучи, можуть надати лише Сполучені Штати», - прокоментував колишній посол США в НАТО, а нині президент Чиказької ради з глобальних питань Іво Даадлер.  

За зачиненими дверима

Видання The Washington Post пише про три сценарії завершення війни, які обговорювалися у Вашингтоні. Кожен з цих варіантів має своїх прихильників у Білому домі, але Володимир Зеленський погоджується лише на один із них.

Перший сценарій – повний вихід російських військ із України, включно з окупованими в 2014 році територіями сходу та Криму. Інша модель – відхід росіян до лінії захоплених у 2014 році територій. Третій рівень виведення включатиме Донбас, але не Крим.

«Зеленський чітко дав зрозуміти, що не підтримуватиме останні два варіанти, зазначивши, що мир може настати лише тоді, коли російські загарбники відступлять з усіх окупованих територій», – пише The Washington Post.

Під час зустрічі віч-на-віч у середу Байден запитав у Зеленського «поточні думки щодо того, як це має виглядати», - сказав вашингтонському виданню високопоставлений чиновник. При цьому він визнав, що «наразі це щось на кшталт академічної дискусії», оскільки немає свідчень про те, що Росія зацікавлена в розмові.

***

Візит Зеленського до Вашингтона є дійсно історичним, але лише частково успішним. У «різдвяному списку побажань», озвученому на Банковій напередодні поїздки до США, було п’ять пунктів: Leopards, Marders, Abrams, Patriots, ATACMS.

Із п’яти бажаних пунктів до нового пакету допомоги увійшов лише один – Patriots. Важке наступальне озброєння наразі залишається в українському вішлисті.

Утім, це не означає, що Україна не має шансів на його отримання в наступні місяці. Хтозна, можливо, нинішній візит Зеленського пришвидшить цей процес.