У Раді планують міняти Виборчий кодекс: новації торкнуться агітації та роботи медіа

Уляна Стельмашова

Верховна Рада України поступово готується до виборів. Якби не війна, то чергові вибори до парламенту мали б відбутися 29 жовтня 2023 року. Під час воєнного стану вибори проводити заборонено, відтак можна передбачити, що цього року вони не відбудуться. Навіть якщо воєнний стан і буде скасований у 2023 році, вибори можна буде провести лише приблизно через пів року після його скасування. Тим не менше, у Раді планують підготуватися заздалегідь. Наприкінці грудня група депутатів зареєструвала законопроєкт №8310, який передбачає внесення змін до Виборчого кодексу.

Що міняє законопроєкт №8310?

Повна назва законопроєкту звучить так: «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації».

Ініціаторами є депутати від фракції «Слуга народу» Микита Потураєв, Олександр Корнієнко, Євгенія Кравчук, Давид Арахамія, Марія Мезенцева, від фракції «Голос» - Ярослав Юрчишин, Галина Васильченко, Наталія Піпа, від групи «За майбутнє» - Ірина Констанкевич та інші.

Зважаючи на авторство документа, є підстави вважати, що законопроєкт буде проголосований у Раді. А відтак – в Україні буде змінений Виборчий кодекс.

Основні зміни, які передбачені законопроєктом №8310, стосуються роботи медіа та передвиборчої агітації. «Центр політичного консалтингу» виокремив деякі пункти, на які варто звернути увагу.

Про соцопитування. Забороняється оприлюднення будь-якого опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, впродовж останніх 6 днів перед днем голосування (раніше режим «мовчання» починав діяти за 2 дні до виборів).

Про те, що для мітингів або встановлення наметів не потрібні дозволи. У законопроєкті це прописано так: Організація та проведення кандидатами, партіями (організаціями партій) – суб'єктами виборчого процесу мітингів, походів, демонстрацій, пікетів, встановлення наметів для проведення заходів агітації не потребує отримання будь-яких дозволів від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Видатки, пов’язані з організацією та проведенням зазначених заходів, здійснюються за рахунок коштів виборчого фонду відповідного кандидата, партії (організації партії) – суб'єкта виборчого процесу.

Про право на відповідь. Це можна вважати однією з найбільших новацій, які пропонує цей законопроєкт. Йдеться про те, що кандидат або партія мають право звернутися до суб’єкта у сфері медіа впродовж 5 днів із дня поширення про них інформації, яку вони вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь.

Після цього суб’єкт у сфері медіа не пізніш як через два дні з дня звернення зобов’язаний надати кандидату (партії) можливість оприлюднити відповідь: надати такий самий ефірний час на телебаченні і радіо або таку саму площу в друкованих медіа або онлайн-медіа. Суб’єкт у сфері медіа у разі отримання такої вимоги в день, що передує дню голосування або в день голосування щодо інформації, поширеної в ці дні, зобов’язані оприлюднити відповідь не пізніше закінчення голосування.

Відповідь на відповідь не надається.

Про агітацію в інтернеті. Якщо законопроєкт буде прийнятий у нинішній редакції, то вперше вимоги виборчого законодавства щодо змісту, форми, маркування, обмежень та джерел фінансування застосовуються до матеріалів передвиборної агітації, які поширюються в мережі інтернет, в тому числі на платформах спільного доступу до інформації.

У тексті документу прямо не вказується, про які конкретно платформи спільного доступу до інформації мається на увазі. Але якщо ознайомитися із визначенням цього терміну, то можна зрозуміти, що йдеться, наприклад, про соцмережі – такі як Facebook, TikTok, Twitter тощо. Таким чином, агітація у соцмережах, у разі прийняття законопроєкту, стане регламентованою.

Тут варто звернути увагу на можливі санкції, які прописали для порушників агітації в соцмережах. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення отримає право звертатися до відповідного провайдера платформи спільного доступу до інформації для вжиття заходів щодо припинення порушення, в тому числі шляхом обмеження доступу до такої агітації до кінця виборчого процесу.

Окремим пунктом виписане ще одне повноваження Нацради. Так, у випадку, якщо агітаційні матеріал оплачені не в виборчого фонду кандидата чи партії, Нацрада теж може звернутися до провайдерів платформ. І в такому разі провайдери (а точніше сказати – соцмережі) зобов’язані будуть припинити поширення таких агітматеріалів.

І ще важливе про агітацію в інтернеті. У документі з’являється окрема стаття про поширення передвиборної агітації в онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа. Така агітація має здійснюватися лише за рахунок коштів виборчих фондів, без відповідного договору поширення матеріалів забороняється. Крім того, матеріали передвиборної агітації, поширені на онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа, мають бути позначені фразою «Передвиборна агітація».

Про те, кому забороняється агітувати. У законопроєкті є довгий перелік осіб, яким не дозволено брати участь у передвиборчій агітації. Але вперше агітувати чітко забороняють, наприклад, вчителям та медикам на робочому місці.

У документі це виписано так: Участь у передвиборній агітації забороняється працівникам підприємств, організацій, установ державної та комунальної форми власності, які надають будь-які послуги громадянам (адміністративні, медичні, освітні, фінансовобанківські, транспортні, концертно-розважальні, побутового обслуговування, торгівлі товарами та інші), під час виконання ними своїх посадових чи службових обов’язків.

Про заборону використовувати зображення дітей. Ідеться про те, що в передвиборчій агітації не дозволяється використовувати зображення дітей без письмової згоди їхніх батьків або інших законних представників дитини, а також у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть заподіяти шкоди дітям або іншим особам, інформації, здатної викликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для здоров'я і життя ситуацій.

Про громадські об’єднання та благодійні організації, які обдурюють співзвучними назвами. Тут ідеться про спроби підкупу виборців. Законопроєкт забороняє кандидатам дарувати виборцям продукцію, вартість якої перевищує 5% від мінімальної зарплати. В тому числі це стосується організацій, найменування чи символіка яких є тотожною або схожою настільки, що їх можна сплутати з найменуванням та символікою партій.

Про доступ для медіа. Журналістам гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з усіма типами виборів, зокрема на з'їзди, збори, конференції партії, на засідання виборчих комісій тощо.

За що критикують законопроєкт?

Наразі в експертному середовищі можна виділити три моменти, які викликають найбільше питань та критики.

1. Надмірні повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення під час виборів. Законопроєкт визначає, що у разі його прийняття виключно Нацрада матиме право вести нагляд та контроль за дотриманням вимог Виборчого кодексу в частині участі суб’єктів у сфері медіа в інформаційному забезпеченні виборів.

2. Спроби зарегулювати агітацію в інтернеті, зокрема у соцмережах. На практиці це може бути занадто важкою місією до виконання. Особливо, наприклад, на місцевих виборах, участь у яких беруть тисячі кандидатів.

3. Нерівні умови, в які законопроєкт ставить журналістів-кандидатів та кандидатів, які працюють в органах влади.  

Так, особа, зареєстрована кандидатом, у період проведення передвиборної агітації не може бути ведучим (ведучою) телерадіопередачі чи здійснювати журналістську діяльність, пов’язану з присутністю в аудіо- та/або відеоряді.

У той же час подібної норми, яка забороняє займатися своєю роботою, не існує щодо державних чиновників та їхньої комунікації через медіа. Щодо них документ зазначає лише таке: «До передвиборної агітації не належать офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів) про дії кандидатів, пов’язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України. У таких повідомленнях забороняється згадка про участь у виборах відповідних осіб чи про наміри щодо їхньої діяльності у разі обрання».

***

Про законопроект 8310 треба також розуміти, що усі його положення взяті із «перехідних» положень законопроекту «Про медіа», який був проголосований у грудні і вже підписаний Президентом. Річ у тім, що коли голосувався законопроєкт «Про медіа», дві фракції – «Європейська солідарність» та «Батьківщина» - відмовлялися підтримати його, якщо зміни торкнуться Виборчого кодексу. Відтак цю частину «вийняли» із попереднього документа та зареєстрували окремим законопроєктом.

Наразі його статус на сайті Верховної Ради – «опрацьовується в комітеті». Коли і в якій редакції він буде проголосований – спрогнозувати важко. Утім, за час воєнного стану це один з найсуттєвіших законопроєктів, який свідчить про наміри готуватися до виборів.