У прицілі – Москва: чи змінить хід війни «бавовна» на території РФ?

Наталія Лебідь

У 1992 році співачка Мадонна випустила сингл «Deeper and Deeper» – «Глибше та глибше». Пісня, звісно, була про любов. Нині на території Росії почастішали прикрі епізоди – вибухи, пожежі, пошкодження військової інфраструктури. Причому стаються вони все далі від кордонів з Україною, тобто все «deeper and deeper» – якщо за Мадонною. Українські ЗС не беруть на себе відповідальність за такі інциденти. Отже, в справу втручаються вищі сили, які з любов’ю до України платять нашому ворогу за його «братську любов».

Око за око

Довгих десять місяців Росія обстрілювала Україну із стовідсотковою впевненістю у своїй безкарності. За «правом сильного», яке вона сама собі надала. В України не було власного озброєння, за допомогою якого можна було б організувати «симетричну відповідь». Західні ж партнери надавали якраз такі види зброї, з якої неможливо поцілити по РФ. І Росія знала, що Захід побоюються надсилати в Україну ракети великої дальності. Щоб, мовляв, уникнути подальшої ескалації. А «глибинний народ» держави-терориста у своїх рязанях та сизранях взагалі не переймався війною. Він солодко спав ночами у теплих ліжках і не бігав у підвали при звуках повітряної тривоги.

Але, як то кажуть, жорні Божі мелють повільно, та мілко. Настав час здригатися прифронтовим районам Росії, і це ще не кінець історії. А тим паче – не кінець географії.

Почалося все з Бєлгородської області. Жителі як обласного центру, так і районних містечок скаржилися на вибухи і дим. Місцева влада, мабуть, за вказівкою Кремля, не давала достовірних пояснень вибухів і пожеж. А пропагандисти за старою звичкою заговорили про «хлопки». Саме «хлопками» ще з 2010 року російським журналістам  наказано називати вибухи будь-якої природи.

До речі, хтось із українських користувачів вирішив на цьому скаламбурити. Українці зіграли на омонімічності слів. Бо українською рослина «хлОпок» (не плутати з «хлопкОм») називається «бавовна». Так народився яскравий мем про бавовну.

Отже, першою була бавовна в Бєлгороді. Потім вона «перекинулася» на сусідній обласний центр ‒ Курськ. А далі вже пішла ланцюгова реакція. Кінець липня і початок серпня ознаменувався різким «обавовнюванням» тимчасово окупованого півострова Крим. Зокрема, були зафіксовані вибухи і пожежі на військовому аеродромі в Новофедорівці біля Сак, біля великого залізничного вузла Джанкой, а також на військовому аеродромі Бельбек.

А вже після цього стався вибух (який став легендарним) на Керченському мосту – символі окупації Криму Москвою. Через кілька місяців «бавовна» пробралася набагато глибше і дійшла до російських тилів – в цей час вибухи стали звучати на аеродромах та у військових частинах.

«Бавовна» у Криму

Хроніки бавовни

А далі події розвивалися по наростаючій. 5 грудня в Саратовській області на військовому аеродромі «Енгельс» та під Рязанню на аеродромі «Дягілєво» прогриміли вибухи. За словами очевидців, військові об'єкти, що розміщені на відстані сотень кілометрів від кордону України, атакували дрони. Саме з цих аеродромів піднімалися стратегічні бомбардувальники Ту-95, які били по українських ТЕЦ та житлових кварталах.

Пізніше, коментуючи інцидент, українська сторона не робила конкретних заяв, але м’яко натякнула, що має до нього безпосереднє відношення. А спікер командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат потролив Путіна, повторивши його фразу про те, що «ми іще нічого не починали».

Натомість представник української розвідки Андрій Юсов наголосив, що за всі події  на території Росії відповідальність несе сама Росія. У Міноборони обмежилися жартом про персонажа на ім'я Бавовнятко, який з’являється там, де люди палять у невстановлених місцях. Цікаво, що самі росіяни до певного моменту заперечували причетність України до «хлопків». Визнати, що шкоду наробили українські ракети, було і нестерпно соромно, і до тремтіння в колінах страшно. Простіше все звернути на фатальні збіги обставин чи якісь побутові причини.

Хай там як, а 6 грудня ще один безпілотник знову атакував аеродром – цього разу у Курській області. Паралельно з цим у Брянську стався вибух на комбінаті «Слава» – дрони, за твердженням російської сторони, впали неподалік резервуарів із дизельним паливом. Варто сказати, що і 30 листопада на комбінаті повідомляли про таку ж атаку, внаслідок якої постраждали три резервуари.

Нарешті, у ніч із 12 на 13 грудня у Брянській області знову пролунали вибухи. Цього разу – масштабніші. За інформацією російської сторони, удар був по військовій частині у місті Клинці. Вночі там спалахнула пожежа, а на ранок очевидці зняли місце події – біля казарм утворилася величезна воронка. Чим саме було завдано удару, можна тільки припускати. Українська сторона ніяк не коментувала цей інцидент.

«Бавовнятко» від Міноборони

Після атак кілька стратегічних бомбардувальників виведено з ладу і кілька російських пілотів загинули. Зауважимо, що йдеться лише про військові об’єкти та про військовослужбовців. Станом на зараз нічого невідомо про те, що десь «на Росії» постраждали цивільні люди або цивільна інфраструктура. Хто б не карав росіян за ракетний тероризм, таку відповідь не можна вважати «симетричною». Біблійний вираз «око за око» працює на території Росії лише наполовину. Тож країна-терорист має бути вдячна за таке прочитання Старого Завіту.

Український бумеранг, або картини «Стрижі прилетіли»

Від гріха і від «бавовни» подалі росіяни почали переміщувати та розосереджувати стратегічні бомбардувальники в глибинах своєї території. Декілька ракетоносіїв перемістили відразу до Мурманська.

А тим часом керівник проектів «Укроборонпрому» Олег Болдирєв у коментарі виданню «Настоящее время» заявив, що концерн розробляє «дрони-камікадзе з можливістю повернення». Найважливіша у цьому випадку дальність дрону – до тисячі кілометрів. Вага бойової частини – 75 кілограмів. Для порівняння, максимальна дальність польоту для ефективної роботи Shahed-136, за різними оцінками, сягає 1000-1500 км. Хоч самі іранці заявляють, що безпілотник може летіти до 2500 км. Ворожі дрони доставляють бойову частину вагою 40 кг.

«Він (дрон) уже є. Я назвав би його «нульовим пацієнтом». Машина літає, зараз проходить навчання, тому ми, говорячи про ударний безпілотник, кажемо про варіант «камікадзе». Але українці – дуже «жадібні» люди. У нас будуть «камікадзе» з можливістю повернення, – сказав Болдирєв.

«Укроборонпром» показав «бойову окраску» нового дрону. Того, що «бумеранг»

Проте такі дрони перебувають на стадії розробки. Тому у російських військових колах припускають, що українські військові завдали удару за допомогою безпілотників радянського виробництва. Військкор і член ради з прав людини при президентові РФ Олександр Коц навіть назвав конкретну модель – безпілотник Ту-141 «Стриж».

Дійсно, такий БПЛА (безпілотний літальний апарат) є у Збройних сил України. І він справді розрахований для роботи на далеких відстанях. Радянський «Стриж» здатен літати на 1000 км. При цьому відстань від саратовського аеродрому «Енгельс-2» до українського кордону становить 600 кілометрів, від рязанського «Дягілево» – близько 450 кілометрів, від Курська – 100 км.

Додамо, що «Стриж» був розроблений в «Конструкторському бюро Туполєва» ще в 1960-х роках. Але замислювався він не як ударний дрон, а як розвідник. При цьому зовні «Стриж» достатньо масивний і мало чим нагадує легкий та мобільний «Байрактар». Наш «Стриж» виглядає скоріше як зменшена копія реактивного літака. Проте головним є те, що він добре робить свою роботу.

Безпілотник «Стриж». Не схожий на «Байрактар», але знає свою роботу

Страх і ненависть у Кремлі

Ті росіяни, які вже скуштували «бавовни» на окраїнах своєї імперії, ставляться до нових вибухів достатньо серйозно. Решта більше переймається мобілізацією і все більше споживає алкогольних напоїв, про що свідчить російська статистика. П’є – зі страху чи з горя – і «самодержець» Путін. Принаймні, ЗМІ та соцмережі нещодавно поширили відео, де президент РФ із бокалом шампанського у руці виглядає щонайменше дивно. Похитуючись, він зізнається на камеру, що російські удари по українській енергосистемі – це помста Росії за підірваний Керченський міст.

А відтак нескладно спрогнозувати, що мститиме Кремль і надалі. Будь-яка «бавовна» на території Росії спровокуватиме терористів наносити удари у відповідь. Це, звісно, не означає, що «виробництво» «бавовни» слід припиняти. Просто візьмемо до уваги, що ракет у Росії – ще багато, як і цілей, по яких вона захоче ними бити.

Можна припустити і те, що у прагненні підігріти антиукраїнські настрої, Москва вдасться до традиційних методів дев'яностих років – терактів у своїх же містах. Це, наприклад, спрацювало перед початком другої Чеченської війни в Росії.

Але нас повинно мало хвилювати те, як сприймають у Росії удари по військових об’єктах. Генерали Залужний та Забродський ще раніше назвали можливість симетричних відповідей одним з важливих факторів успішної військової кампанії 2023 року. Тож якщо удари по російських тилах переростуть у тенденцію, вони, можливо, стануть одним із визначальних у питанні переломлення ходу війни.

При цьому, однак, варто поцікавитися тим, що думають з цього приводу на Заході. Адже українську залежність від західної зброї та західної підтримки ніхто не скасовував.

Та скільки там тієї Росії? На мапі немає Курська, а він ще ближче

Захід: недостатньо інформації

Американське видання Business Insider, спираючись на слова військового експерта з вашингтонського аналітичного центру Center for Naval Analysis Семюела Бендетта, щиро дивується тому, наскільки слабкою виявилася протиповітряна оборона Росії. Адже уражені дронами аеродроми, на яких розміщуються ядерні стратегічні бомбардувальники держави-агресора, розташовані за сотні кілометрів від України.

«Дивно. Чому російська протиповітряна оборона не відстежила й не ідентифікувала цілі так глибоко всередині країни?» – запитує Бендетт. Business Insider додає, що РФ грала з фактами впродовж усієї війни проти України, однак зараз ігри завершилися, а некомпетентність російської армії стала кричущою.

Що ж стосується реакції офіційних осіб, то, наприклад, координатор з комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що Сполучені Штати не мають достатньо інформації, яка «дозволила б викласти своє бачення того, що сталося».

А відтак замість західних політиків почала висловлюватися преса. Газета The Times, посилаючись на неназвані джерела у керівництві Білого дому, заявила, що США «ймовірно, мовчазно схвалили удари по цілях усередині Росії». При цьому адміністрація Джо Байдена дала зрозуміти, що Україна не використовує американську зброю для атак на територію Росії.

Аеродром «Енгельс». Супутникові знімки. Там американської зброї не було

«Ми не заохочували українців завдавати ударів усередині Росії», – зазначив держсекретар Ентоні Блінкен. Але він і не засудив того, що сталося. Позиція США полягає, очевидно, в тому, що якщо американські системи озброєнь не використовують для ураження цивільних і якщо атаки зосереджені суто на військових об'єктах, активних заперечень з боку Білого дому не буде.

І це правильна тактика. Політика – як і щастя – любить тишу. Є рішення, які ухвалюють у тиші, аби потім вони гучно вибухнули там, де це потрібно.

Причому – і фігурально, і буквально.