Тримор’я: що дасть Україні входження до ІТМ?

Наталія Лебідь

Шанс на нове місце у світовій геополітиці

Інтеграція України в Європу означає не лише членство (на даному етапі – кандидатство) в ЄС. Хоча остання мета є нашим глобальним, стратегічним вибором – відстояним у 2014 році та таким, котрий ми відстоюємо сьогодні в російсько-українській війні. Проте членство у інших європейських спілках, перспектива якого відкривається зараз перед Україною, не тільки не нівелює, а навпаки – підсилює наші загальні євроінтеграційні прагнення.

Згадаємо, що 13 березня 2022 року міністр оборони Чехії Яна Чернохова запропонувала розглянути прийняття України до Вишеградської групи – союзу, котрий існує з 1991-го. Саме тоді в угорському місті Вишеград чотири країни Центральної Європи – Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина – оголосили про створення квартету, який мав закцентувати на регіональній цінності такого міждержавного утворення. До Вишеградської групи Україну запрошували з 2004-го, проте наша держава не квапилась розвивати цей напрям.

Тим часом пріоритети вибудови міжнародних союзів змінилися під впливом наближення широкомасштабного вторгнення Росії. В жовтні 2021-го Україна виступила з ініціативою поглибленої співпраці між нашою державою, Польщею та Великою Британією. Більш детально концепт такого альянсу озвучив 1 лютого 2022 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. «Запуск» нового союзу (котрий не набув офіційної назви – експерти називали його і «малою Антантою», і «маленьким НАТО для України») мав відбутися наприкінці лютого, проте напад Росії на більшу частину території України відтермінував його практичне наповнення. 

Як би спірно не звучало таке твердження, але війна – це не лише величезне горе, людські втрати та змарновані перспективи економічного поступу, але й цінні шанси. Зокрема, шанси на нове звучання України у поствоєнній Європі. Нам важливо вийти переможцями з цієї війни (а в тому, що ми переможемо, сумнівів немає), бо саме переможці генерують нові сенси для свого регіону та задають тон геополітичній грі.

Поки що, втім, Україна може отримати вельми корисний досвід приєднання до вже існуючої спілки. Мається на увазі Тримор'я – союз, який об'єднує 12 держав ЄС від Балтійського й до Адріатичного та Чорного морів. 20 червня Україна набула особливого статусу партнера-учасника цього об’єднання. Але що таке Тримор’я та що воно дає Україні і – відповідно – чим Україна може збагатити своїх нових партнерів?

Що таке Тримор'я?

Союз, про який йде мова, має ще дві назви: Балто-Адріато-Чорноморська ініціатива або Ініціатива трьох морів (ІТМ). Це геополітичний, економічний та інфраструктурний союз на теренах Східної Європи. До нього входять Австрія, Болгарія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чехія та Естонія. Всі держави в цьому переліку є членами Європейського Союзу.

Якщо оперувати енциклопедичними даними, що сукупно країни Тримор’я займають територію площею 1,21 мільйона кв. км, тобто майже третину Європейського Союзу. На цих землях проживають 112 мільйонів людей (25% від населення ЄС). Сукупний ВВП країн Тримор'я становить 19% від усього ВВП Європейського Союзу.

Однак навіщо всі ці країни уклали між собою спілку? Одним з головним напрямом їхньої роботи є інфраструктурна співпраця, але насправді задум є глибшим. Всі країни Тримор’я, крім Австрії, несуть відбиток колишнього колоніального минулого: частина їх була у складі СРСР, частина входила в орбіту впливу тоталітарної наддержави, до так званого «соціалістичного табору». Добиватися спільними зусиллями нівелювання всіх негативних наслідків існування в умовах підлеглості –також завдання для Тримор’я. Тепер до його реалізації долучиться і Україна.

Слід сказати, що в нашої держави був шанс приєднатися до членів Тримор’я раніше. Саму ідею такого об’єднання у 2015 році висунули президент Польщі Анджей Дуда та президентка Хорватії Колінда Ґрабар-Китарович. А у 2016-му на установчий зїзд країн-членів запрошували і Україну, але наша сторона не скористалася наданою їй можливістю.

А мала б, позаяк про Тримор’я (хай і під іншою «обкладинкою») замислювався ще лідер українського Народного Руху В’ячеслав Чорновіл. А якщо заглибитися у давнішу історію, то слід зазначити, що концепт Балто-Чорноморської вісі почасти був реалізований як Велике князівство Литовське, куди, крім самої Литви, у середньовіччі частково входили також Україна, Польща, Латвія, Молдова та Білорусь.

Втім, від ХІІІ століття повернемося у ХХІ. Саме зараз і саме тут нам випадає можливість взяти з минулого лише кращі «кейси» для їх сучасного переосмислення.

Яку мету реалізують країни ІТМ?

Як вже сказано, з 2016 року країни ІТМ співпрацюють у сферах енергетики, транспорту, зв'язку, логістики та інфраструктури. Якщо говорити про останній напрям, то до головних інфраструктурних проєктів країн Тримор'я належать: шосе Via Carpathia, що сполучає Клайпеду в Литві з Салоніками в Греції; Балтико-адріатичний залізничний коридор; інфраструктура для зрідженого природного газу, включаючи морські термінали у Польщі та Хорватії; автомагістраль Via Baltica, яка з'єднає Прагу й Гельсінкі через Польщу, Литву, Латвію та Естонію; залізничний коридор Rail Baltica; вантажний коридор Amber Rail.

Під час останнього саміту Тримор’я у Ризі, коли Україна і отримала свій особливий статус, президент Польща Анджей Дуда так охарактеризував мету розширення ІТМ: «Ми вирішили створити особливий, новий тип партнерства з Ініціативою трьох морів: окрім стратегічного партнерства – партнерство через участь. Це новий тип партнерства, який призначений не лише для України. Ми сьогодні дали його Україні, але ми виходимо з того, що таке ж партнерство можуть розділити й ті країни, які розташовані в Центральній Європі і не є членами Євросоюзу, але прагнуть до нього приєднатися».

Прикметно, що цікавість до завдань країн-учасниць ІТМ поширюється далеко за межі регіону – так само, як і підтримка проєкту. У лютому 2020 року держсекретар США Майк Помпео заявив, що США планують надати до $1 млрд доларів на інвестиції у енергетику країн Центральної і Східної Європи в рамках Ініціативи трьох морів. Роком раніше, у 2019-му, польський та румунський банки заснували Інвестиційний фонд Тримор'я, який має розвивати транспортні, енергетичні та цифрові інфраструктурні об'єкти.

Зайве казати, що означає зараз, в умовах російсько-української війни, дедалі більша енергетична незалежність центральноєвропейського регіону, зниження значимості російського газу та пошук шляхів диверсифікації паливних надходжень. Не скидаймо з рахунків також і розвиток логістики, транспортного сполучення всередині Європи – ми мали можливість наново оцінити важливість цього сектору, коли стикнулися з проблемами біженства, доставляння гуманітарних вантажів, спробою бодай частково перенаправити експортні постачання автошляхами – замість заблокованих Росією портів.

Але участь у ІТМ актуальна для України не тільки на період війни.

Ми – їм, вони – нам: як буде розвиватися взаємовигідна співпраця по лінії «трьох морів»

Спільна робота України з країнами Тримор’я означатиме нашу відкритість та готовність до ширшого партнерства. Як вже зазначено, в минулому держава скоювала помилки, ігноруючи простягнуту нам руку дружби. Тепер участь у нових союзах просигналізує партнерам про лояльність України до будь-яких взаємовигідних ініціатив. Це дасть нам можливість заробити додаткові бали та бонуси, наростити іміджевий капітал.

Крім того, ІТМ передбачає розвиток світової торгівлі шляхом створення нових європейських логістичних коридорів, тому Україні важливо стати одним із транзитерів цими шляхами. Та, окрім транзиту, є ряд інших цікавих проєктів, в матрицю котрих Україна може і навіть повинна вписати своє ім’я. Прикладів таких проєктів не бракує: від подальшої розбудови згадуваного спільного коридору Via Carpatia («Карпатський шлях») і до участі у  трансбалканському газопроводі від Греції до України – на ділянці «Південь-Північ».

Говорячи ж про те, що в свою чергу може привнести у спільний проєкт Україна, надамо слово главі держави. Презентуючи нашу участь в ІТМ, президент Володимир Зеленський підкреслив, що саме країнами Тримор’я Україна отримує від партнерів таку необхідну нам зброю та паливо, а також має можливість експортувати продовольство. Український лідер зазначив, що наша держава «шість пропозицій» для потенційних партнерів. Перша з яких це – вже згадувана логістика, друга – експорт, третя – енергетика.

Розвиваючи цю думку, Зеленський зазначив, що «Україна має одні з найпотужніших газових сховищ у регіоні та розгалужену мережу постачання газу. Тому, співпрацюючи із сусідами, використовуючи потужності таких інтерконекторів , як Польща – Словаччина, Польща – Україна, а також наявні в регіоні СПГ-термінали, ми можемо задовольнити потреби всіх країн Тримор’я. Вже після початку повномасштабного вторгнення Росії ми приєдналися до енергосистеми Європейського Союзу. І зараз наш експорт електрики може стати тим внеском в енергобаланс ваших країн, який допоможе вам стати повністю незалежними від російського енергетичного тиску».

Четверта пропозиція від України – її готовність приєднатися до Via Carpathia просто зараз плюс бажання інтегруватися у європейську залізничну мережу, зокрема, через залізничну лінію Варшава – Київ та вихід до залізничного коридору Rail Baltica.

«П’ята пропозиція – Україна може надати підтримку багатьом інфраструктурним проектам у сфері діджиталізації та посилити наші регіональні цифрові зв’язки. Враховуйте, що український досвід боротьби з кіберзагрозами є справді унікальним і може бути дуже корисним для кожної з ваших держав», – сказав президент. Додамо від себе, що дійсно – рівень цифровізації України вражає не тільки війська російських загарбників, котрі не були готові до ретельної фіксації скоюваних ними злочинів, але й наших західних партнерів.

Нарешті, шостий крок спільного з ІТМ алгоритму дій – відновлення України у повоєнному майбутньому. «Це буде найбільший економічний проект нашого покоління. Політики часто говорять, що економічний добробут – це основа національної безпеки. І це справді так. Але зовсім не так часто, як вони це говорять, політикам вдається реалізувати цей принцип. Тобто зробити економіку настільки сильною, що й держава стає достатньо могутньою», – зауважив Зеленський.

Між тим Україна, за словами президента, готова реалізувати такий історичний шанс і твердо вірить в те, що найбільш амбітні плани – наші та наших партнерів – просто приречені на успіх.