Сусіди Путіна готують йому «сюрприз»: нове керівництво Фінляндії продовжуватиме політику «русофобії»

У неділю, 28 січня, в Фінляндії відбулися перші після вступу країни в Північноатлантичний альянс вибори президента. У другий тур вийшли колишній прем’єр-міністр і кандидат від «Коаліційної партії» Олександр Стубб та ексглава МЗС Пекка Хаавісто. За результатами підрахунку 100% бюлетенів, Олександр Стубб набрав 27,2% голосів виборців, а Пекка Хаавісто – 25,8%. Відтак відбудеться другий тур, призначений на 11 лютого.

Та хто б зрештою не очолив Фінляндію, Росії від такої кадрової рокіровки не доводиться чекати нічого доброго. Москва може забути про досі нейтральну політику своєї сусідки – політику, яку до 24.02.22 проводив президент країни Саулі Нііністьо.

Обидва лідери перегонів – Стубб та Хааввісто – підтримують Україну, виступають за розширення співпраці з НАТО і США, а також пропонують подальші обмеження проти Росії. Детальніше про них і про ситуацію у Фінляндії – у нашому матеріалі.

Хокей з Путіним і початок великих змін

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент Саулі Нііністьо вів щодо Москви цілком традиційну для Гельсінкі політику — шукав компроміси, неодноразово зустрічався з Володимиром Путіним і навіть грав із ним у хокей. На переговорах вони обговорювали питання двосторонньої торгівлі та спільну діяльність в Арктиці.

Гострі кути у відносинах із Росією фінський президент намагався оминати, хоча це й не означало, що Фінляндія мирилася з усім, що робив Кремль. У 2014-му році Фінляндія засудила анексію Криму і приєдналася до європейських санкцій проти Росії.

Водночас навіть після Криму Нііністьо вірив, що діалог із Москвою необхідно продовжувати попри наявні розбіжності. Так, у серпні 2014 року, лише за кілька днів після введення російського ембарго на європейські товари у відповідь на санкції ЄС, він заявив, що «потрібні відкриті канали комунікації», після чого вирушив на зустріч із Путіним до Сочі.

Великим досягненням Нііністьо у ролі посередника між Кремлем та Заходом стала організація зустрічі Володимира Путіна та Дональда Трампа у Гельсінкі влітку 2018 року. Крім того, у довоєнні часи Нііністьо не вважав вступ Фінляндії до НАТО необхідністю. Він аргументував свою позицію незначною підтримкою Альянсу: десять років тому лише 26% фінів вважали, що країна має приєднатися до НАТО.

Все змінилося із початком повномасштабного вторгнення Росії до України. Фінський президент відразу засудив агресію і вже 25 лютого 2022 року повідомив Володимира Зеленського, що його країна надаватиме нашій державі допомогу. Він дотримав слово, і до кінця 2023 року обсяги допомоги сягнули 1,6 мільярда євро, а це близько 0,57% ВВП Фінляндії.

Крім того, Нііністьо почав говорити про відмову від традиційного фінського нейтралітету. У травні 2022 року він виступив зі спільною заявою з Санною Марін, на той момент прем'єр-міністром країни, про необхідність якнайшвидшого вступу країни до НАТО. А потім взяв активну участь у переговорах із Вашингтоном, які у грудні 2023 року — рекордно короткий термін! — завершилися підписанням угоди, яка дозволяє США розміщувати свої війська на території Фінляндії. Коли ж Кремль став загрожувати тяжкими наслідками, Нііністьо відповів: «Подивіться у дзеркало, це відбувається через вас».

У лютому 2023 року президент говорив, що фіни не бояться Росії, але «завжди напоготові, тому що у нас найпохмуріші спогади про минуле». За його словами, він не має ілюзій щодо Росії та Путіна, але водночас потрібно вчитися «терпіти і хоча б трохи розуміти один одного».

Трійця, що стала парою

А потім настав час виборів. Загалом у передвиборчій кампанії брали участь дев'ять кандидатів. Вони представляли весь політичний спектр країни, але найбільші шанси вийти до другого туру мали три з них. Згідно з опублікованим 22 січня опитуванням газети Helsingin Sanomat, екс-прем'єра Олександра Стубба підтримували 22% виборців, колишнього міністра закордонних справ Пекку Хаавісто — 20%, а голову парламенту Юссі Халла-ахо — 18%.

Стубб, який представляє правоцентристську «Національну коаліцію», має багатий політичний досвід. До 55 років він встиг побувати на кількох міністерських постах, а у 2014–2015 роках був прем'єром. У 2017-му він оголосив, що йде з фінської політики. У 2018 році спробував висунутись на посаду голови Єврокомісії від Європейської народної партії, але не досяг успіху і в 2020 році присвятив себе міжнародним дослідженням в італійському Європейському університетському інституті. Повернутись його попросив нинішній прем'єр та лідер «Нацкоаліції» Петері Орпо. Стубб не міг відмовити з огляду на війну Росії та України, а також складне геополітичне становище Євросоюзу.

Для Хаавісто, члена ліволіберальної «Зеленої спілки», це вже третя спроба обратися президентом. У 2012 році він став першим відкритим геєм, який брав участь у виборах глави держави, але в другому турі поступився Нііністьо — аналітики тоді казали, що гомосексуальна орієнтація відштовхнула від Хаавісто літніх виборців, хоча сам він із цим поясненням не погодився. У його резюме також є керівництво кількома міністерствами, зокрема МЗС у 2019–2023 роках, а у 2014-му він кілька місяців був міністром у кабінеті Стубба.

Обидва лідери жорстко налаштовані стосовно Кремля. Стубб вважає Росію ревізіоністською та агресивною країною, з якою Фінляндії довелося битися у 1939–1940 та 1941–1944 роках. Він переконаний, що суть обох воєн полягала у боротьбі фінів за свободу та незалежність, у якій вони «вижили», а «свобода взяла гору».

У російській агресії проти України Стубб бачить прямі паралелі із фінським досвідом. Нинішнім російським керівництвом, каже він, рухає ненависть до ліберальної демократії, ностальгія з імперської величі та прагнення утримати владу. Фінляндія має підтримувати українців стільки, скільки потрібно, бо вони борються «за весь цивілізований та вільний світ проти гноблення та тиранії».

Хаавісто більш стриманий у висловлюваннях, але, по суті, поділяє ці погляди. За його словами, західні союзники та Фінляндія мають продовжувати допомагати Україні, а в різкому погіршенні відносин з Росією він навіть вбачає позитивний момент — відмова від російських енергоносіїв прискорить перехід до відновлюваних джерел енергії (а це важливий аргумент для «Зеленого союзу», на який він спирається) і зміцнить незалежність Фінляндії.

Втім, на відміну від Стубба, який критикував Росію задовго до початку вторгнення, Хаавісто в колишні часи був налаштований до Кремля значно прихильніше. Нещодавно фінські ЗМІ пригадали йому, що до 24 лютого 2022 року він сподівався на покращення відносин Москви та Брюсселя, виступав проти членства Фінляндії в НАТО і багато років наполягав, що витрати на оборону необхідно скорочувати.

94% антипатиків Росії

Власне, на початку кампанії всі дев'ять кандидатів були одностайні в тому, що діалог із Москвою неможливий до закінчення війни, а у разі нападу на одну з країн НАТО фінські резервісти мають вирушити на її захист. У фінському суспільстві немає запиту на альтернативну позицію щодо відносин з Росією — у недавньому опитуванні 94% респондентів заявили, що ставляться до неї негативно.

Однак щодо інших важливих для Фінляндії питань серед кандидатів немає одностайності. Їхня думка не співпадає, коли йдеться, скажімо, про вихід країни з договору про заборону протипіхотних мін, дозвіл транспортування та зберігання ядерної зброї на території країни, а також можливість позбавлення росіян фінського громадянства.

Якщо колишній прем'єр Стубб вважає, що транспортування та розміщення ядерної зброї, якщо це буде потрібно НАТО, можна дозволити, то Хаавісто виступає проти. Він посилається на чинний закон, який забороняє ввезення, виробництво та зберігання такого типу зброї. Більшість фінів поділяють позицію Хаавісто: розміщення ядерних боєголовок у Фінляндії підтримує лише 14%, а транзит через її територію — 27%.

Стубб не проти присутності у Фінляндії на постійній основі військового контингенту НАТО, а Хаавісто зараз не бачить для цього передумов.

Стубб припускає, що росіян із фінським паспортом можна позбавити громадянства Фінляндії. За словами Стубба, «Путін непохитний у своїй готовності захищати громадян РФ за її межами», що може становити загрозу національній безпеці. Та проти цього виступає Хаавісто. Він зазначає, що восени 2023 року росіяни не могли відмовитися від громадянства РФ — їхні заяви близько місяця не ухвалювали «з якоїсь небаченої причини». «На практиці людина з подвійним громадянством, яка хоче відмовитися від паспорта РФ, не може цього зробити», – говорить кандидат. Втім, вже з 22 листопада прийом документів відновили.

Зважаючи на те, як схожі погляди кандидатів, успіх кожного з них на виборах визначать особиста харизма, політичний досвід та сила їхніх політичних партій, здатних мобілізувати електорат. В цьому відношенні Стубб має серйозну перевагу — за ним стоїть «Національна коаліція», яка має майже чверть місць у парламенті.