«Щось почав і не відступає»: президент Франції рішуче налаштований на військову підтримку України
7 березня президент Франції Еммануель Макрон зібрав очільників політичних партій у Єлисейському палаці. Цю зустріч він провів перед дебатами у французькому парламенті, які заплановані на 12-13 березня. Тоді Національні збори та Сенат будуть обговорювати безпекові домовленості з Україною. Говоритимуть депутати і про додаткову фінансову допомогу для Києва у 2024 році на майже 3 млрд євро. Можливо, там йтиметься навіть про можливість відправки західних наземних військ на українські території.
Нагадаємо, що раніше – 26 лютого – Еммануель Макрон збирав президентів та прем'єр-міністрів європейських країн у Парижі. Головне завдання саміту полягало у мобілізації західних партнерів України, які повинні були надіслати очільнику Росії Путіну сигнал про те, що перемогти у війні він не зможе. Того ж дня вперше назагал озвучили дискусії, які точаться щодо відправки наземних західних військ в Україну.
«Нічого не можна виключати з точки зору динаміки. Ми зробимо все необхідне для того, щоб Росія не змогла виграти цю війну. Я кажу це з рішучістю, але також і з колективним розумінням, з яким ми озираємось на останні два роки. Багато людей, які сьогодні кажуть «ніколи», були тими самими людьми, які казали «ніколи» танкам, «ніколи» літакам, «ніколи» ракетам дальнього радіуса дії… Давайте зі смиренням зауважимо, що ми часто спізнювалися на шість-дванадцять місяців. Це було метою сьогоднішньої дискусії: все можливо, якщо це корисно для досягнення нашої мети», – заявив тоді Макрон.
І вже згодом під час виступів та зустрічей президент Франції не відмовлявся від своїх слів. Така зміна риторики Парижа викликала масу дискусій і за кордоном, і всередині країни. Опозиціонери назвали її «безвідповідальною». А після зустрічі 7 березня у Єлисейському палаці очільники партій зазначили, що Макрон знову говорив про необмежену підтримку Києва, про «необхідність перейти до активних дій». І це занепокоїло деяких французьких політиків.
«На тлі карт українського фронту, спроєктованих на екрани, глава держави детально зупинився на російській агресії та кібератаках. І говорив про «необхідність перейти до активних дій», повідомляє BFMTV.
Але під час зустрічі очільник держави та лідери партій не дійшли згоди, де ж мають пройти червоні лінії для Франції у російсько-українській війні.
«Наші розбіжності полягають у засобах, які ми використовуємо», – сказав лідер крайньоправої партії «Національне об'єднання» Жордан Барделла. Він запевнив, що його політсила підтримує Україну, але водночас вимагає гарантій, що Франція не вступить у війну.
А секретар французької Компартії Фаб’єн Руссель зауважив, що «позиція Франції змінилася: більше немає червоних ліній, більше немає обмежень» – так його процитувала Le Monde.
«Я прибув із занепокоєнням через нинішню ситуацію, я пішов із ще більшим занепокоєнням», – так відреагував на почуте від Макрона координатор політсили «Нескорена Франція» Мануель Бомпар.
І хоч розмови про відправку наземних військ в Україну залишаються поки що дискусіями, вони набувають все більшого резонансу. На думку колишнього офіцера військової розвідки США Джонатана Світа та експерта із зовнішньої політики та національної безпеки Марка Тота, своїми словами Макрон передав послання і Москві, і Вашингтону – про це вони говорять у статті для The Hill.
Кремль отримав меседж про війська НАТО, про те, що «нічого не можна виключати» і що партнери України «зроблять все можливе, аби не дати Росії виграти цю війну». Путін мав почути, що продовжувати війну марно.
А от для влади США ця тема стала сигналом, що терпіння Парижа «щодо Капітолійського пагорба і фінансування України закінчилося». Як пише The Hill, спочатку це здавалося помилкою Макрона, бо він озвучив свою думку без консенсусу з іншими західними лідерами. І дав привід Кремлю відразу ж поновити риторику з ядерним шантажем. На тлі цього низка європейських країн захотіла дистанціюватися від Парижа, зазначає видання.
Але згодом Еммануеля Макрона підтримала прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас і президент Чехії Петр Павел. Останній, наприклад, заявив: «Не повинно бути обмежень щодо можливостей підтримки України… Я за пошук нових шляхів, у тому числі продовження дискусії про можливу присутність в Україні. Не обмежуймо себе там, де не слід».
Слідом за ними про присутність наземних військ почали говорити і в Канаді, хоча в цьому випадку йшлося про некомабатантну роль місії, яка може працювати далеко від лінії фронту.
«Макрон щось почав і не відступає. Він повторив своє послання у Празі 5 березня, заявивши, що «Європа була розрізана надвоє боягузтвом, бажанням однієї частини Європи не бачити труднощів іншої, віддати її на поталу тоталітаризму»… Росія явно схвильована позою Макрона, а Макрон натискає на кнопки і доставляє західним лідерам усе більший дискомфорт… Україна – остання лінія захисту Заходу, котрий мусить усвідомити, що напівзаходами не виграти війну. Заходу потрібен план і повідомлення для Росії – про те, що Україна не зазнає поразки і що всі варіанти є на столі. Слова Макрона блискуче вивели це на перший план», – пише The Hill.