Росія та Великий адронний колайдер: як країна-агресор зіпсувала міжнародну співпрацю

Наталія Лебідь

Для тих читачів сайту «Центру політичного консалтингу», котрі є прихильниками стилю Дена Брауна, абревіатура ЦЕРН має бути знайомою. В романі «Янголи і демони», котрий належить перу цього письменника, дія розпочинається у Європейській організації з ядерних досліджень (Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire), скорочена назва якої передається українською як ЦЕРН. В сюжеті Брауна згадано і Великий адронний колайдер – так само, як згадано його і у недавній статті The Guardian.

Стаття у британському виданні носить назву «Як війна в Україні занапастила фізику». Зауважимо, що така постановка питання є не цілком коректною, адже війна в Україні має конкретного «автора», тож всі претензії слід адресувати йому, називаючи речі своїми іменами. Тим паче, що в нашій державі війна занапастила дещо більше та вагоміше, ніж фізика, адже жертвами російської агресії стали тисячі людей. 

Та в кожному разі – як пише The Guardian – міжнародне співробітництво у галузі атома на межі зриву. Вчені та інженери, які працюють у ЦЕРН, більше не публікують звіти про дослідження в наукових журналах. А відтак наукове співтовариство немає більше доступу до свіжої інформації про дослідження.

Та сама публікація на сайті The Guardian

Британська газета уточнює, що публікації в наукових журналах про експерименти з Великим адронним колайдером (ВАК) у Женеві «впали до нуля» з 22 березня минулого року, одразу після початку війни Росії проти України. А тим часом видання робіт у наукових журналах вченим абсолютно необхідне. Для них це як «тверда валюта». Це дозволяє обмінюватися інформацією, а також є «доказом вкладу» вчених та інститутів у конкретне дослідження.

The Guardian пояснює, що у чотирьох найбільших експериментах ВАК беруть участь тисячі вчених та інженерів різних країн та численні дослідні інститути, які фінансують проєкт. При цьому російські вчені становлять близько 7% співробітників ЦЕРН. Посилаючись на джерела в ЦЕРН, газета пише, що «після вторгнення в Україну деякі вчені висловилися проти співавторства з російськими інститутами та їхніми співробітниками».

Російський фізик Федір Ратніков пояснив The Guardian, що при пошуку рішень для відновлення публікацій у ЦЕРН жодне не отримало підтримки необхідної за регламентом більшості у дві третини інститутів-учасників проєктів. За його словами, більшість українських колег, «для яких питання [співавторства], природно, вкрай болісне», «не перекладають відповідальність за вторгнення на своїх колег із російських інститутів». У той же час «деякі їхні колеги з ЄС набагато радикальніші».

Позицію радикально налаштованих фізиків газеті роз'яснив Андреас Хеккер, керівник експерименту Atlas: проблема пов'язана з позицією щодо війни, озвученої керівниками російських академічних інститутів, а також з тим, що роботу в ЦЕРН російських вчених фінансує уряд Росії.

Тим часом колективи вчених продовжують готувати до друку нові статті, направляють їх до наукових журналів для рецензування, але потім заморожують їхню публікацію. Таким чином, сьогодні на публікації в журналах очікують понад 70 статей. Неопубліковані наукові статті завантажуються на сервер препринтів. Але, зазначає газета, і у препринтах, і у версіях, підготовлених до друку в журналах, список авторів та інститутів сьогодні відсутній. Замість списку авторів на кілька сторінок ставлять назву проєкту (наприклад, «колектив дослідників, проєкт Atlas»).

Великий адронний колайдер

Для вчених країн Європи та Америки така ситуація мало впливає на отримання бюджету чи присудження докторських ступенів. Але вчені з інших регіонів світу побоюються значних проблем уже найближчими місяцями.

The Guardian нагадує, що навесні минулого року рада ЦЕРН прийняла рішення не поновлювати статус спостерігача Російської Федерації та угоду про співпрацю з Білоруссю. Але ефективним цей захід стане не раніше, ніж через два роки, коли закінчиться чинний термін угод.

Україна ж мала статус спостерігача в ЦЕРН до 2016 року, а сьогодні є асоційованим членом Європейської організації з ядерних досліджень. До організації входить 22 держави Європи та Ізраїль, але насправді в проєктах задіяні десятки країн світу.

Таким чином, для ЦЕРН відмова від співавторства з офіційними структурами Росії — наслідок військового вторгнення на територію асоційованої держави. Таке вторгнення «суперечить принципам мирної співпраці організації», говорить Андреас Хеккер. За його словами, «двері залишаються прочиненими для мирного наукового співробітництва, якщо це дозволять умови в майбутньому».

Будівля ЦЕРН в Женеві. Збоку видно прапори країн-учасниць

У статті йдеться про те, що керівництво ЦЕРН розуміє важливість визнання за вченими авторства та співавторства. Зі свого боку Федір Ратніков, який працював у США та Німеччині, перш ніж повернутися у 2016 році до Москви, заявив The Guardian, що обговорення питання з російськими колегами дозволяють йому констатувати, що ніхто з них «не схвалює того, що Росія робить в Україні». Вони просто продовжують виконувати свою роботу – займаються науковими дослідженнями.

Цитатою Ратнікова The Guardian і обмежує висвітлення такого аспекту проблеми, як колективна відповідальність росіян за розв’язану їхньою державою війну, а також морально-етична можливість (або неможливість) для таких вчених «просто виконувати свою роботу», займаючись науковими дослідженнями.

Завершується ж публікація словами ще однієї російської фахівчині (або фахівчині з російським корінням), чиє ім’я газета подає як Nina Fedoroff. Остання заявляє, що «під час так званої холодної війни взаємодія між російськими та американськими фізиками сприяла тому, що війна була холодною» (а не переходила у «гарячу» фазу).

Такий фінальний акорд в публікації The Guardian залишає по собі дивний післясмак. Видання не надало слово жодному українському фізику і не висловило власної думки щодо того, що робити світові, аби війни в кращому разі залишалися «холодними». Інколи співпраці вчених для цього недостатньо, і кому, як не представникам ЦЕРН це знати, адже колектив організації є інтернаціональним, що, однак, ніяк не завадило повномасштабному вторгненню Росії в Україну.

Вочевидь, є речі, котрі слід роз’яснювати знову і знову – зокрема, і британській пресі. Публікація у The Guardian дещо дисонує з тією підтримкою, котру уряд цієї держави надає Україні. Російсько-українська війна ніщо не залишила незмінним, в тому числі й кооперацію вчених. Після 24 лютого 2022 року статус кво зберегла хіба що структура атома, але не міжнародний формат її досліджень. І зрозуміти це мають усі – від політиків і до фізиків.