Ринок праці в українській IT-індустрії в умовах війни. Які перспективи та ризики?

Сергій ХАРІН

Через повномасштабне вторгнення російських окупантів рівень безробіття в Україні сягнув рекордних 35%. Такі дані нещодавно оприлюднили в НБУ.

У свою чергу, за даними Work.ua, 36% українців, які залишились без роботи, не знають, як її шукати. І ця статистика зумовлена низкою причин, зокрема, і тим, що попит переважає пропозицію у рази.

Можна із впевненістю сказати, що ринок праці в Україні перетворився з ринку кандидата на ринок роботодавця. Проте однією з найменш постраждалих галузей в цьому плані залишається саме IT-сфера, яка постійно потребує нових спеціалістів, масштабується та майже повністю нівелювала необхідність роботи з певного офісу чи країни.

Як зараз живе український ринок IT-індустрії, які спеціальності матимуть особливий попит та чому цю сферу називають новим драйвером української економіки?

Адаптація. Як саме війна вплинула на ринок IT?

Упродовж останніх років українська IT-індустрія продовжувала стрімкий розвиток, задаючи тренд на ринку праці та ринку освіти.  Як зазначав віцепрем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, щорічний розвиток зазначеного сектору становив до 30%, а дефіцит спеціалістів пропорційно збільшувався, сягаючи позначки у 40 тисяч працівників, необхідних для закриття всіх потреб у галузі.

Усе це стимулювало освітній розвиток в IT, а компанії покращували власні пропозиції при працевлаштуванні для таких працівників. Зростав попит на українських розробників, кількість вакансій та рівень заробітних плат. За результатами 2021 року, кількість IT-працівників становила від 250 до 285 тисяч людей. У лютому 2022 року показник експорту ІТ-послуг був рекордним — $839 млн. Це на 43% більше за аналогічний період 2021 року.

Великий переїзд. Війна, безумовно, стала краш-тестом для індустрії і мала певні наслідки. Перші місяці повномасштабного вторгнення IT-компанії були зосереджені на безпеці власного персоналу, також займаючись волонтерською діяльністю та евакуацією співробітників та їх сімей. Через це ринок найму в Україні перебував у відносній стагнації.

Як наслідок, кількість відкритих вакансій у цей період впала майже втричі, а пропозиція вакансій для працівників з невеликим досвідом знизилась на 80% за даними Dou.

Великі українські компанії, які мають відповідні відділи, за різними сценаріями пережили кризу перших місяців війни. Відбулися скорочення у IT-відділах Parimatch Tech, «Нової пошти», Rozetka. У свою чергу, MEGOGO запустив власний аутсорсинговий юніт, щоб зберегти всю команду.

Після того, як більшість компаній вирішили безпекове питання власних співробітників або навіть повністю переїхали до безпечних регіонів, ситуація на ринку почала поступово вирівнюватися. Більше 60% IT-фахівців виїхали до безпечніших регіонів або інших країн. Близько 45% із них залишаються в Україні — переважно у Львівській області.

Уже наприкінці квітня 84% українських IT-фахівців повернулися до роботи із повною зайнятістю, близько 7% працюють частково , а лише 6% від усього ринку втратили роботу повністю.

Війна також вплинула і на робочі процеси, частково загальмувавши розробку продуктів та нерідко зриваючи дедлайни.

«Через тривоги і нестабільність менеджери не можуть бути впевненими в темпах розробки, дедлайнах по завданнях, датах релізів. А для деяких спеціалістів потрібний доступ до офісу, серверів (наприклад, для системних адміністраторів, DevOps-інженерів, спеціалістів кібербезпеки). Це ускладнює усі процеси в IT-компаніях», — розповідає Стас Шахов, CEO ITExpert.

Змінилася і корпоративна культура. Допомога ЗСУ та волонтерська діяльність замінили потенційні «плюшки» — додаткові бонуси, які співробітник міг отримувати за умовами роботи.

«Перше, що цікавить потенційних працівників — звʼязки роботодавця з країнами-агресорами, як менеджмент реагував на кризову ситуацію, як компанія допомагає Збройним Силам України», — зазначила Марія Панченко, POD в Genesis.

Зарплати залишились на рівні, а кандидати стали гнучкішими. Перехід від «ринку кандидата» можна частково фіксувати і на ринку IT.

Якщо до лютого кількість вакансій суттєво перевищувала кількість кандидатів, то зараз цей показник оптимізувався. Кандидати стали більш гнучкими, погоджуються на менші зарплати, якщо їх влаштовують інші умови.

Рівень середньої заробітної плати

Втім, за словами Михайла Федорова, попит на фахівців сектору залишається суттєвим. Він підкреслив, що для забезпечення потреб українського ІТ-ринку на найближчий рік потрібно близько 15 тисяч відповідних працівників.

Міністр уточнив, що сьогодні представники ІТ-сфери продовжують активно працювати та створюють нові робочі місця. І вже цьогоріч є ймовірність вийти на ті робочі темпи, які були торік.

Стриманий оптимізм щодо відновлення ринку поділяє і голова рекрутингу Ciklum Анна Халімон. За її словами, великі IT-компанії не бажають співпрацювати зі спеціалістами із Росії та Білорусі, тож попит на українських фахівців збільшуватиметься.

«В Україні, Росії та Білорусі сумарно близько мільйона ІТ-спеціалістів. Але співпраця з країною-агресором та її посіпакою стає значним репутаційним ризиком для більшості бізнесів, не кажучи про моральний аспект такої кооперації. Відповідно, не варто виключати значного зростання попиту на українські ІТ-таланти вже в середньостроковій перспективі — і тоді маятник знову хитнеться у бік ринку кандидата», – підкреслює вона.

Вдало «світчнутись». Які спеціальності обирають при переході в IT та що зараз із навчанням?

Світчери та навчання. IT-індустрія не втратила своєї привабливості на ринку праці. Навіть навпаки, українці, які переконались, що цей сектор продовжує зростати навіть в умовах війни, намагаються шукати карʼєрні можливості саме тут. Таких людей, які намагаються увійти в IT, називають «світчерами» (від англійського слова switch – змінити).

На фоні рекордного показнику безробіття IT-сектор очікує на бум «світчерів» – людей, які прагнутимуть увійти у сферу з нуля. У звʼязку з цим неабияк зростає попит на освітні програми та школи, які дають необхідні знання для роботи в IT.

Зокрема, за два тижні на безкоштовний курс з основ програмування компанії EPAM, де працюють понад 14 тисяч співробітників, прийшла рекордна кількість охочих – понад 18 тисяч учнів. З березня наплив охочих стати айтішниками відчула не лише найбільша ІТ-компанія країни, а й профільні школи.

За даними Forbes, з 24 лютого кількість студентів в IT-школі Mate academy зросла на 50% – це більш, ніж 2500 учнів. У конкурента GoIT – на 40%, до 5000 учнів.

Втім, як зазначав керівник EPAM University Program Денис Гриньов, з 18 тисяч «світчерів» на курсах лише десята частина дійшла до другого етапу. За його словами,  найм молодих фахівців зараз перебуває на рівні 70% довоєнного, тож ті, хто пройде навчання, з великою вірогідністю будуть працевлаштовані.

Держава також намагається не відставати від приватних структур. Мінцифри запустило освітній проект IT Generation, який на пілотній стадії проспонсорує навчання 3000 українців. У липні відомство зібрало заявки від 71 школи, а у серпні відібрані заклади мають розпочати навчання 1000 охочих. Окрім того, у липні ІТ-школи, що є резидентами «Дія City», були звільнені від оплати ПДВ.

Які спеціальності в топі? Варто розуміти, що IT-сфера поєднує десятки різних спеціальностей, в яких доволі відчутний «розліт» у зарплатні. Також багато напрямків вже перенасичені, тож пов’язувати з ними своє життя навряд чи варто. Водночас існує низка спеціальностей, які лише набирають обертів та не втратять свою актуальність упродовж наступних років.

Відтак, колишній співробітник «Укроборонпрому» та засновник стартапу ADAM Денис Гурак впевнений, що у найближчі п’ять років точно нікуди не подінеться попит на мову програмування Python і технології штучного інтелекту. Також фахівці будуть потрібні у сфері віртуальної та доповненої реальності.

«Враховуючи, що всі найбільші технокомпанії світу на зразок Google і Meta зараз активно працюють над створенням штучного інтелекту, попит на фахівців у сфері AI і справді тільки зростатиме найближчими роками», – вважає він.

Точка зору західних видань цілком збігається. До списку технічних спеціальностей, які є найзатребуванішими у 2022 році, також входять позиції Java-розробника, Cloud-архітектора, продакт-менеджера та спеціаліста з кібербезпеки.

Загалом все більш популярним стає спеціалізація розробників мобільних додатків. Якщо у 2019 році ринок розробки мобільних додатків становив $1,3 трлн, то у 2021 році ця цифра сягала вже $6,3 трлн.

Найзатребуванішими фахівцями сьогодні залишаються «Девопси» (DevOps). Це фахівці, які стежать, щоб написаний програмний код розгортався та розміщувався правильно. Тобто «девопси» мають створити оптимальні умови для взаємодії команди програміста та системного адміністратора, налагодити між ними комунікацію.

У 2021 році 43% всіх завдань IT-рекрутерів були пов’язані саме з пошуком «девопсів». Ще вище цифри наводить спеціалізований Інститут DevOps Institute – 53% працевлаштованих IT-фахівців у 2021 році були «девопсами». При цьому міжнародна аналітична організація BusinessWire зазначає, що щороку сфера зростає на 21% і тенденція до зростання зберігатиметься найближчим п’ятиріччям.

Рекрутери наголошують: щоб бути в курсі всіх нових технологій, інструментів та методів аналізу, необхідно продовжувати займатись самоосвітою та стежити за розвитком технологій за своїм напрямком. Підвищення кваліфікації у цій сфері є не плюсом для спеціаліста, а життєвою необхідністю для збереження своїх компетенцій. Але це з лишком окупатиметься високими зарплатами.

Нова надія української економіки?

IT наразі єдина сфера, яка продемонструвала зростання у 2022 році. Зокрема, за даними «Опендатабот», ІТ-послуги залишаються єдиною промисловістю експорту послуг, що зросла протягом п'яти місяців на 27%.

Минулого року лідером експорту були транспортні послуги, а ІТ посіли друге місце. Поки що ж експорт послуг залишається на рівні минулого року – 6,8 млрд доларів, оскільки IT індустрія тримає ці показники на довоєнному рівні.

Ці дані також підтвердив і Михайло Федоров, зазначивши, що інтеграція технологій у всі сфери зможе зробити Україну привабливою для інвестицій та розвитку бізнесу.

Загалом можна стверджувати, що українська ІТ-індустрія зберегла продуктивність та стала потенційним драйвером української економіки. Сьогодні IT-компанії в Україні забезпечують стабільне надходження податків до бюджету країни.

За перший квартал цього року, незважаючи на шок війни, $2 млрд експортних надходжень до країни надійшло саме завдяки ІТ-індустрії. На березень 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту своїх послуг у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Також IT — одна з небагатьох сфер, яка стабільно приносить іноземну валюту в Україні (більше 4% від усіх надходжень), допомагаючи тим самим економіці залишатися на плаву.

У той же час експерти побоюються, що в разі масового дозволу виїзду IT-фахівців за кордон виникне багато економічних ризиків. Головний ризик – стрімке зменшення доходів у бюджет.

Наприклад, співробітники ІТ-компаній, які ще на початку повномасштабної війни евакуювалися в інші країни, незабаром будуть змушені сплачувати податки до бюджету тієї держави, де вони перебувають, це ж стосується і самих фахівців.

До країн Європи вже частково релокувалися такі гіганти сфери, як Eleks, Intellias, Innovecs, Parimatch Tech, Genesis, Ciklum, SoftServe. За підрахунками AIN.ua, понад 150 компаній вже релокувались тією чи іншою мірою, з них 49 ІТ-компаній — до Польщі. Загалом нові офіси за кордоном планують відкрити всі великі компанії та 64% компаній з 200-1200 працівників.

Одне з останніх досліджень свідчить, що вже близько 57 тисяч IT-спеціалістів виїхали з країни. Сьогодні приблизна кількість ІТ-фахівців в Україні сягає 228 000 людей. Згідно із результатами дослідження, 18% опитаних ФОП планують легалізуватися за кордоном.

Безумовно, війна прямо впливає на тенденції IT-індустрії, проте не менш важливо владі корегувати відповідні настрої грамотними рішеннями. Тож питання відтоку фахівців та переманювання їх до країн Європи залишається відкритим. Важливо, аби «головний кит» української економіки сьогодення не просів, адже це завдасть болісного удару і по без того постраждалій економіці.

Які висновки?

Загалом можна констатувати, що ринок IT достатньо швидко адаптувався до нових умов роботи, жодним чином не втративши конкурентних переваг над іншими сферами.

IT залишається привабливою сферою, що пропонує робочі місця та довгострокові інвестиції у фахівців. При цьому загальносвітова тенденція показує, що індустрія зростає і продовжуватиме нарощувати обсяги.

Кількість людей, що прагнуть увійти в цю сферу, зростає щодня, а міжнародний ринок, який масово відмовляється від послуг країни-агресора, потребуватиме все більше українських спеціалістів.

Важливо, аби ситуація на фронті якомога швидше змінювалася на користь України. Ринок швидко відновиться, як це було в час ковідної кризи, а це прямо вплине на економіку всієї країни.

Ризики в IT-сфері очевидні. І наразі одне з головних завдань влади на економічному фронті ці ризики нівелювати, забезпечивши сталий розвиток саме всередині України з нарощуванням експортних потужностей.

Можливо, саме зараз ми бачимо закладання нового фундаменту як у вітчизняний ринок праці, так і в людський капітал та економіку в цілому.