Рекрутинг дипломатів та відсутність посла у Китаї

У МЗС активно скаржаться на кадровий голод і навіть оголошують «дипломатичну мобілізацію» через Фейсбук

Наталія Лебідь

Як каже директор ЦРУ Вільям Бернс, ніхто не спостерігає за тим, що відбувається в Україні, більш уважно, ніж глава Китаю Сі Цзіньпін. Але й Україна своєю чергою дуже уважно спостерігає за товаришем Сі. Інтерес у наших держав взаємний, і вже цього одного було б достатньо, аби якнайшвидше призначити посла України в Китаї.

Тим не менш, посла немає.

І це доволі прикро, особливо на тлі майбутнього візиту Сі до Москви. І ще більш прикро на тлі постійної невизначеності щодо того, чи не збирається Китай таки надати військову допомогу Росії. Градус стривоженості тільки зростає, але ретранслювати цю саму стривоженість на Китай просто нікому.

Президент України Володимир Зеленський намагається комунікувати із Пекіном у доволі нетрадиційний спосіб. Наприклад, у Давосі наша перша леді передає від чоловіка послання до лідера Китаю Сі Цзіньпіна, в якому містяться пропозиції щодо припинення війни з РФ. Ці пропозиції Олена Зеленська вручає віцепрем’єру китайського уряду Лю Хе, чим викликає певне здивування.

Лю Хе, звісно, не виказав жодних емоцій. Але якщо комусь у Києві здалося, що залучення пані Зеленської до подібних акцій виглядало по-сімейному мило, то в Китаї на це мусили подивитися інакше. У країні, яка побудована на традиції, ритуалі та усталених практиках, годі чекати реакції Сі Цзіньпіня на послання, яке має донести до нього Лю Хе.

Президент Володимир Зеленський спостерігає за виступом дружини у Давосі, після якого вона говоритиме з Лю Хе і передасть йому послання чоловіка

Бо так справи не робляться. А тому посол потрібен ще й для того, аби втримувати керівництво держави від кроків, які можуть сприйматися в тому числі як жест відчаю. Адже відомо, що весь цей час Сі утримувався від контактів з Зеленським і не відповів на його прямий заклик зустрітися й поговорити. Крига скресла лише нещодавно, але й це не факт. Китайський лідер буцімто виявив готовність провести онлайн-зустріч з українським колегою відразу після візиту до Москви. Принаймні, про це повідомляє The Wall Street Journal, посилаючись на власні джерела.

Слід зазначити, що Надзвичайний і Повноважний посол України в КНР Сергій Камишев, який помер 14 лютого 2021 року, ефективно взаємодіяв з китайською владою. Під час пандемії Київ надав свій парк найбільших транспортних літаків, включно з унікальним АН-225 «Мрія», для перевезення вакцин і медичних вантажів із Китаю по всьому світу. Тоді Китай радів такій допомозі, але, на жаль, надто швидко її забув – так само, як про підтримку України (надану, щоправда, за інших обставин) забув і Іран.

До речі, посада посла України в Ірані є також вакантною, але про це – згодом.

Після смерті Камишева обов’язки тимчасово повіреного виконує Жанна Лещинська, а міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба тим часом активно шукає заміну покійному дипломату. «Дзеркало тижня» зазначає, що, за словами Кулеби, питання незакритої «китайської» вакансії – «одне з тих, які йому найбільше болять».

Ще не знищена українська «Мрія» прилетіла до Китаю по медзасоби, які згодом розлетяться по всьому світу. Взаємодія в часи ковіду – заслуга колишнього посла в Китаї Сергія Камишева

ДТ також цитує Кулебу, який казав, що має «дуже високі вимоги до посла в Китаї». Водночас видання скаржиться на те, що у відповідь на свій офіційний запит, де були чітко сформульовані два питання: «Чому Україна так довго не має посла в Китайській Народній Республіці?» і «Коли офіційний Київ планує призначити посла України в Китаї?», отримало формальну відписку із загальним описом процедури призначення посла.

Скомпонувати відписку, звісно, легше, аніж дати інформативну відповідь. Хоча Кулеба правий: вимоги до дипломата, який поїде в Пекін, є дуже високими. І знайти кандидата, котрий задовольняв би такі вимоги – доволі складно.

Але водночас незрозуміло, як із такою короткою лавою запасних Банкова збирається розширювати дипломатичну присутність в Африці та Латинській Америці, куди також (як це нещодавно визнав президент Зеленський) важко знайти гідних кандидатів.

Додамо, що, окрім Африки, Китаю та Ірану, Україна не має послів в Бразилії та Індії. Тим часом про те, як важливо для нас перезавантажити відносини з Бразилією, говорила не так давно перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко. Цю країну, яка «співає» з голосу РФ про те, що Україну слід посадити за стіл переговорів (привіт, китайський «мирний план»!) справді необхідно вирвати з зони впливу Москви та «перезавантажити» для діалогу з Києвом.

Зайве казати, що те саме актуально і щодо Індії – країни, яка так і не засудила російську агресію проти України і продовжує купувати дешеву російську нафту. Безумовно, що наявність посла України в Індії не змінить позицію тамтешньої влади, але, принаймні, дасть можливість доносити до неї точку зору офіційного Києва. Ну а далі – хто знає? – вода, як кажуть, камінь точить.

Тож залишилось хіба що знайти достойників, які витягнуть на своїх плечах цю непросту місію в Індії, Бразилії, Ірані, Китаї… Загалом Україна має 20 незакритих дипломатичних посад. Кадровий голод настільки відчутний, що Дмитро Кулеба йде на неординарний крок – він просто у Фейсбуці розміщує оголошення про вакансії.

Те саме оголошення на сайті МЗС

Міністерство закордонних справ запускає відкритий прийом заявок на посади послів, повідомляє він. «МЗС постійно шукає нових сильних кандидатів всередині дипломатичної служби та зовні на відповідальні посади. Особливо складно з пошуком кандидатів на посади послів. Шукаю їх в дипломатичній системі. Шукаю в бізнес-середовищі. Шукаю серед науковців. Але зростають і темпи нашої дипломатичної експансії, зокрема в Африці», – написав Кулеба.

І додав: «Проблема лише в тому, що або а) ми їх ще не знайшли, або б) вони самі ще не дізналися про можливість взятися за надскладну, але надзвичайно необхідну, роботу посла України. Тому ми йдемо на безпрецедентний крок – створюємо відкритий механізм, який дозволяє і дипломатам зсередини системи, і людям зовні запропонувати свою кандидатуру на посаду посла. Відповідна сторінка вже створена на сайті МЗС у розділі «Вакансії».

Подібний стиль працевлаштування вже викликав критику і подекуди – іронію. Але, можливо, це справді спрацює. Свого часу Арсеній Яценюк називав Кабмін, який він очолював, «урядом камікадзе», натякаючи, що його команда займається невдячною справою з високим ризиком назавжди вбити репутацію та політичну кар’єру. Схоже на те, що нині Кулеба розшукує власних камікадзе, адже з початком повномасштабного вторгнення ряд дипломатів втратив свої посади, бо президент розцінив їхні дипломатичні зусилля як недостатні.  

З новими «камікадзе» може бути так само. Але якщо не спробуєш – не дізнаєшся.