[node:title]

«Референдуми» пройшли. Анексія – наступна

30.09.2022
8 хв. на прочитання

Наталія ЛЕБІДЬ

          Після кількох переносів дати Росія буцімто визначилась із моментом анексії захоплених українських територій. Дійство має відбутися 30 вересня. Так, принаймні, повідомляє російський пропагандистський ресурс «РИА Новости». На цей день члени нижньої палати російського парламенту отримали запрошення до Кремля, де пройде «церемонія підписання договорів про вступ до складу Росії нових територій».

          В очікуванні подібного трагіфарсу «Центр політичного консалтингу» згадує події, які передували анексії. А такими подіями виступили «референдуми» на окупованих частинах чотирьох українських областей – Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської, а також довгі коливання влади РФ щодо того, який крок зробити наступним.

Більшість – за Україну

Військовий експерт Євген Дикий дотепно зауважив, що Путін міг би використати «псевдореферендуми» на окупованих територіях, щоб елегантно дати задній хід. Мовляв, ми хотіли їх «звільнити», але подивіться на ці цифри (справжні!): більшість за Україну, тому нашим «мобікам» і «чмобікам» не залишається нічого іншого, як тільки відповзти назад – до Ростовської області або ще далі.

Але так, як пропонував Дикий, не сталося. Сталося так, як замислювали операцію в Кремлі: ще до завершення «референдумів» окупанти «намалювали» потрібні цифри та оголосили про те, що до 80-90% населення захоплених ворогом частин Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей палають бажанням приєднатися до Росії.

Фейкові дані фейкових референдумів

При цьому існують дослідження, які відображують правдиві настрої українців у цих регіонах. Компанія Active Group провела соцопитування і попросила респондентів оцінити, наскільки законними є претензії РФ на їхню область. 72,7% опитаних відповіли, що такі претензії абсолютно не обґрунтовані, 2% – що претензії скоріше не обґрунтовані. Проте 9,9% вважають претензії Росії обґрунтованими, а 15,4% не змогли визначитися з відповіддю.

Також 61,5% респондентів відповіли, що «моя область має бути невід’ємною частиною України», 6,8% висловили думку, що «моя область має бути частиною України за умови федералізації», 0,9% – «моя область має стати незалежною державою/частиною нової незалежної держави», 6,8% – «моя область має стати частиною Російської Федерації», 10,3% – «мені все одно, в якій країні буде моя область». Не визначилися з відповіддю 13,6% опитаних.

Такий зріз суспільних настроїв показало опитування, яке Active Group зуміла організувати на окупованих територіях України 4-8 серпня 2022 року. І хоча псевдореферендуми були проведені через півтора місяці, немає підстав вважати, що за цей час щось суттєво змінилося.

 

Українці не бажають входити до складу РФ. Дослідження Active Group

Але те, що Росія цілком та повністю сфабрикувала результати свого «плебісциту», не маючи до того ж жодного права проводити подібного роду заходи на території іншої суверенної держави, зрозуміло і так. Ніхто не сприймає серйозно ту кількість людей, що буцімто голосували за приєднання до Росії – навіть ті, хто безпосередньо організовував цей фарс. 

Утім, питання зараз в іншому: що далі? Що робитиме Москва із подібною підробкою? Від самого початку говорилося про те, що РФ використає фількіну грамоту своїх «референдумів», аби анексувати чотири українські області – так само, як це свого часу було зроблено в Криму. Звідси, до речі, ростуть ноги і ядерного шантажу Росії, котра буцімто має намір захищати «свої» землі. Однак останні новини з Кремля можуть свідчити про те, що його плани зазнали деякої корекції.

Що планували у Кремлі

Результати так званих «референдумів» мали оголосити 28 вересня (що, власне, вже відбулося), а на 30 вересня Путін запланував виступ перед Федеральними зборами. Очікується, що сьогодні він заявить про приєднання до Росії нових територій – так ще напередодні інформувала британська розвідка.

Йшлося навіть про те, що буде створено «Кримський федеральний округ», до якого увійде і сам півострів, і захоплені території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. А очолити нову одиницю може колишній гендиректор «Роскосмосу» Дмитро Рогозін, писали росмедіа з посиланням на джерела в адміністрації президента РФ.

Іншу дату анексії – не 30 вересня, а 1 жовтня – називали в американському Інституті дослідження війни (ISW). Чому саме 1 жовтня? Бо це офіційний початок осінньої призовної кампанії в Росії, і прив’язка до цього дня дасть кремлівським стратегам змогу примусово мобілізувати українців на територіях, які «повернулися» в «лоно» Росії.

Утім, росіянам насправді не потрібні жодні обґрунтування для їхніх злочинних дій. Ще на початку вересня Генштаб України повідомив, що на тимчасово окупованих територіях Луганщини і Донеччини загарбники затримують і відправляють до пунктів збору чоловіків призовного віку, а президент Зеленський закликав жителів окупованих територій усіляко уникати російської мобілізації.

Однак повернемося до дат. Несподівано для багатьох голова Ради Федерації Держдуми РФ Валентина Матвієнко заявила, що верхня палата російського парламенту може розглянути закони щодо «приєднання нових територій до РФ» на засіданні 4 жовтня.

Пушилін та Пасічник вже у Москві. Чекають на аудієнцію у Путіна

Водночас не далі, як 28 вересня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Володимир Путін не планує робити окреме звернення щодо результатів «референдумів», які загарбники провели на окупованих територіях. Він же спростував і дані про створення «Кримського федерального округу».

Що на сьогодні залишається незмінними, так це плани Путіна зустрітись з гауляйтерами окупованого Донбасу, Денисом Пушиліним та Леонідом Пасічником. Але і тут точна дата ще не визначена, каже Пєсков. Утім, Пушилін та Пасічник вже вирушили до РФ на зустріч із тамтешніми кураторами – там вони і чекатимуть, доки Путін зволить їх прийняти.

Ця парочка зможе також насолодитися концертом на підтримку анексії, який заплановано у Москві 30 вересня. Про його скасування поки що нічого не відомо, про скасування анексії – теж. Відмовитися від останньої для Кремля було б алогічно, проте очевидно, що якісь труднощі із її проголошенням все ж таки виникали.

Де «підгоріло» у Путіна?

Є три версії щодо того, чому у Кремлі вирішили не поспішати з офіційним «приєднанням» окупованих територій України. Першу озвучила російська опозиційна «Медуза», чия редакція нині базується у Латвії. За даними її довколакремлівських джерел, у Москві вже не сподіваються на потрібний ефект від проголошеної анексії.

За словами співрозмовників видання, у Кремлі не хотіли «квапити події», оскільки «піар-ефект від цього буде майже нульовий» на тлі й без того потужного незадоволення загальною мобілізацією.

У Путіна «потонув» його рейтинг, а відтак з анексією думали не поспішати?

Інсайдери «Медузі» буцімто роз’яснили, що «все і так буде приєднано, тільки без поспіху», а поки Кремль ще не зміг переконати росіян, що ці території в принципі потрібні Росії. З роз’яснювальною роботою у Путіна й справді – справи кепські, адже є дані закритих соціологічних досліджень (про які згадує ряд російських Телеграм-каналів), що засвідчують значне та різке падіння його рейтингу.

Про потребу краще підготувати громадську думку говорить і американський Інститут вивчення війни, але є також друга версія того, чому в Москві хотіли взяти тайм-аут. Це може бути пов’язано із тим, що Росія залишає собі певний люфт для переговорів, а точніше – привід для іще одного шантажу: або поступки (можливо, відмова від санкцій), або анексія захоплених територій та вимахування ядерною бомбою.

Третю можливу причину того, чому анексію ледве не загальмували, представив Телеграм-канал «Генерал СВР», за яким проглядається постать російського політолога (або авантюриста) Валерія Солов’я. Джерело це само по собі ненадійне, хоча в даному разі його інформація виглядає переконливою.

Путіна – пише Соловей – намагалися переконати обрати «лайт-варіант», тобто не оголошувати анексію загарбаних земель, а, скажімо, взяти паузу «на подумати», а потім м’яко відійти від цієї теми. І той нібито пообіцяв так і зробити. Але згодом передумав. Навіть в оточенні Путіна знають, що він обере найгірший варіант, та ще й підсилить його якимсь «ідіотським доповненням», зауважує автор.

Та в кожному разі, цивілізований світ вже висловив ставлення до усіх «референдумних» вибриків Путіна. І це ставлення його точно не порадує.

Реакція світу

Так, зокрема, США пообіцяли надати нам більше зброї, а країни ЄС – посилити санкції проти РФ. Активніше реагувати на черговий злочин Москви західний світ закликало українське МЗС.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попередив, що чим м’якшою буде міжнародна реакція на так звані «референдуми», тим сильнішою стане мотивація Росії надалі здійснювати ескалацію і красти чужі землі.

На кремлівський шантаж анексією Захід відповів постачанням Україні нової партії зброї. На фото – знамениті пускові системи HIMARS

Кулебу почули в європейських (і не тільки) столицях. Першими реакцію щодо проведених «референдумів» продемонстрували верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель та прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

Останній зазначив, що його країна не визнає і ніколи не прийме результати фіктивних референдумів  та спроби РФ незаконної анексії українських територій. «У відповідь на цю подальшу ескалацію ми маємо намір запровадити нові санкції проти осіб та організацій, які причетні до цієї останньої спроби підірвати принципи державного суверенітету та поділяють відповідальність за безглузде кровопролиття, яке триває в Україні», – заявив Трюдо.

А держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив, що Сполучені Штати не заперечують, аби Україна використовувала західну зброю для повернення територій, де Росія провела «референдуми». «Ми та багато інших країн вже були дуже чіткими: ми ніколи не визнаємо анексію українських територій Росією… Україна має абсолютне право оборонятися на всій своїй території, зокрема, повертати собі території, які були незаконно захоплені Росією у той чи інший спосіб», – наголосив Блінкен.

У США також заявили, що у відповідь на «референдуми» РФ готують новий пакет зброї на 1,1 млрд доларів  для ефективної боротьби України з російською агресією. Пакет включатиме пускові системи HIMARS, супутні боєприпаси, різні типи систем боротьби з безпілотниками та радіолокаційні системи, а також запчастини, навчання та технічну підтримку.

Крім того, США оголосять про нові санкції проти Росії через проведення окупаційною владою «референдумів» на зайнятих російськими військами територіях України, заявив помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.

У свою чергу міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі оголосив про запровадження додаткового пакету санкцій щодо РФ. Він зазначив, що його країна ніколи не визнає «референдуми», адже їхні результати не можуть бути вільними й справедливими, коли все дійство проводилося під дулом пістолета.

І навіть Грузія, яка зараз приймає російських втікачів від мобілізації, заявила, що в питанні територіальної цілісності вона – на боці України. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі проінформувала, що її країна не визнає «голосування» на окупованих територіях, яке насправді є черговим проявом «цинічних дій» РФ.

Звісно, що Росія, вчиняючи свої «цинічні дії», ніколи не зважала і не зважатиме на думку світу, проте цього разу вона скоює особливо велику та фатальну для себе помилку.