«Путін, введи війська»? Або чи може Придністров’я додати усім проблем

28 лютого у Придністров’ї пройшов так званий «Конгрес місцевих депутатів усіх рівнів». З’їзд, який не проводився вже 18 років, був скликаний президентом невизнаної республіки Вадимом Красносельським для обговорення «тиску», який нібито чинить на регіон уряд Молдови.

Порядок денний з’їзду напередодні не оголошували, але місцевий опозиційний політик Генадій Чорба заявив у соціальних мережах, що «швидше за все» зібрання проситиме про приєднання до Росії, і президент РФ Путін схвалить це прохання 29 лютого під час свого щорічного звернення до російських законодавців.

Проте сталося дещо інше. З’їзд ухвалив звернутися до Москви з проханням «захистити» понад 220 тисяч громадян Росії, які проживають на території «Придністровської Молдавської Республіки». Автори відозви посилалися при цьому на «унікальний позитивний досвіду російської миротворчості».

Іншими словами, події, схоже, розвиваються за тим сценарієм, який розгортався перед російським вторгненням в Україну у 2014 році. Спочатку був проведений «референдум» у Криму, який передував анексії півострову. А потім виникла гостра потреба «захистити» російське населення у так званих «ДНР» та «ЛНР». Хоча свою присутність на Сході України Росія всіляко заперечувала.

Натомість Москва стверджувала, що «київський режим» «вісім років бомбив Донбас», і це буцімто стало одним з приводів для повномасштабної війни. Нагадаємо також, що незадовго перед її початком Держдума РФ підтримала «вільне волевиявлення» мешканців «ДНР» та «ЛНР» про приєднання до Росії.

Придністров’я не просить про входження до складу РФ – принаймні, поки що. Але прохання про захист надто перегукується із сумновідомим «Путін, введи війська». То чи є причини для занепокоєння і чи може Москва анексувати так звану «ПМР», щоб з її території скоїти іще один напад на Україну?

Вся справа у євроінтеграції?

«Інститут вивчення війни» (ISW) припускає, що Росія дестабілізуватиме ситуацію, аби запобігти інтеграції Молдови до ЄС. Такі висновки експертів, базуються, зокрема, на словах молдовських офіційних осіб.

Так, у лютому минулого року президентка Молдови Мая Санду проінформувала про російський план дестабілізації країни. За її словами, Москва хоче привести до влади у Кишиневі своїх ставлеників. Про наміри російської сторони молдовським структурам повідомили колеги з українських спецслужб, сказала президентка. На думку Санду, цілі Росії – зупинити євроінтеграцію країни і використати Молдову у війні проти України.

Російське МЗС у відповідь заявляло, що твердження Санду є необґрунтованими. Російське відомство одночасно звинуватило Україну в нагнітанні напруженості й спробах втягнути Кишинів «у жорстку конфронтацію з Росією».

Проте російська сторона забула прокоментувати свою військову присутність у невизнаній Придністровській республіці. Адже і по цей час у Придністров’ї знаходиться група з двох тисяч російських військових. Вважається, що їхнім основним завданням є охорона військових арсеналів, що залишились від радянської армії в селищі Колбасна.

Прикметно, що у 2000 році на міжнародному саміті в Стамбулі Росія зобов'язалась вивести це угрупування до кінця 2004 року, але свого зобов'язання не виконала досі. Пізніше, у 2008-му, резолюцією НАТО Росію закликали вивести свій контингент з «придністровського регіону Республіки Молдова». А у 2011-му американський сенатор Джон Маккейн заявив під час візиту до Кишиніву, що Москва порушує територіальну цілісність Молдови та Грузії й одну з «основоположних норм» «міжнародної поведінки».

Зайве нагадувати, що Придністров’я – підтримуваний Росією сепаратистський регіон Молдови, який фактично не підконтрольний владі країни з 1992 року. У 2006-му там був проведений «референдум», на якому більшість учасників висловилася за незалежність від Молдови та приєднання до Росії. Досі Москва не виявляла зацікавленість результатами такого «плебісциту».

Тепер обставини могли змінитися, і Росія, ймовірно, захоче розпочати свою гру на тими ж лекалами, які були використані нею раніше. В цьому контексті найбільше непокоїть те, чи зможе Москва за допомогою вже присутніх у регіоні військових розпочати агресію проти сусідньої з ним України або Молдови.

У Росії в Придністров’ї замалий контингент

Той таки ISW, котрий не виключає провокацій з боку проросійськи налаштованих осіб у Придністров’ї, зазначає, що для України вони загрозу не становлять. За всього бажання придністровське угруповання російської армії не здатне почати значущу наземну операцію проти України, відзначають експерти. До того ж, наша розвідка не  зафіксувала жодної військової активності в Придністров’ї, яка могла б загрожувати Україні.

До можливості Росії анексувати придністровський регіон Молдови скептично ставляться і у Північноатлантичному альянсі. Хоча водночас НАТО обіцяє адекватно реагувати на будь-які подібні спроби Москви, заявив заступник генерального секретаря Альянсу Мірча Джоане.

За його словами, раніше Путін планував «затиснути Україну в лещата», в тому числі через невизнану «ПМР», де досі перебуває певна кількість військових РФ, але наразі у нього немає сил це зробити. Джоане нагадав і про те, що «референдуми» того роду, які свого часу були проведені у Придністров’ї, Осетії та Абхазії є «абсолютно недійсними з міжнародного погляду».

Зрештою, важливим є те, що Молдова не має спільного кордону з Росією, а лінія фронту пролягає далеко від Молдови.

Крім того, як зазначив в інтерв’ю «Європейській правді» депутат парламенту Молдови Оазу Нантой, «правителі на лівому березі Дністра прекрасно усвідомлюють свою вразливість. Те, що Кремль може піти на загострення – не в їхніх бізнес-інтересах. У військовому сенсі також нічого не зміниться, адже збройні підрозділи на лівому березі Дністра не мають серйозного військового потенціалу. Тож навіть якщо вони почнуть якісь дії проти України, їх надовго не вистачить».

Під прицілом – вибори та референдум

«Головна мета Росії, – додав Нантой, – президентські вибори, які відбудуться в Молдові наприкінці 2024 року. Росія поки не вибрала свого кандидата». Таким чином, більш вірогідно, що провокація у вигляді придністровського «з'їзду» пов'язана радше з внутрішньою політикою Молдови, де, окрім виборів, на поточний рік запланований і референдум щодо ставлення громадян до вступу Молдови в ЄС.

Наприкінці 2023 року президентка Молдови Мая Санду заявила, що референдум про вступ Молдови до ЄС пройде без Придністров'я. Цей регіон не контролюється молдовською владою, пояснила вона, тож бажаючі проголосувати з лівого берега Дністра можуть зробити це на виборчих дільницях на правому березі.

Певна річ, що така позиція не подобається московським кураторам придністровських сепаратистів. Але це, схоже, мало хвилює молдовську владу. Згадуваний вище Оазу Нантой каже, що «ситуація тривожна, хоча особисто я ставлюся до неї з гумором, адже це не вперше». «У разі визнання РФ «незалежності Придністров'я» я не очікую апокаліптичних сценаріїв», – додає він.

«Ми не бачимо небезпеки дестабілізації», – говорить і речник прем'єр-міністра Молдови Даніель Воде. Що ж стосується з’їзду «депутатів всіх рівнів», то його Воде називає суто пропагандистською подією. «Прийом, який не заслуговує на прямі трансляції іноземних журналістів або напружені заголовки у новинах», – резюмує він.

Проте ситуація ще може отримати розвиток сьогодні – у день, коли Путін звертатиметься до свого законодавчого органу. Досить скоро ми дізнаємося, чи використає Москва демарш Придністров’я і якщо так, то у який саме спосіб це буде зроблено.