Путін – більше не президент

На жовтневій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи депутати підтримали резолюцію, згідно з якою російського президента Володимира Путіна офіційно визнали диктатором, а його режим – диктатурою. Прикметно, що за дане рішення проголосували усі 43 євродепутати.

Документ підтримали зокрема Азербайджан і Туреччина, які донедавна прихильно ставилися до Росії та її лідера. Ухвалена постанова має назву «Про легітимність і правомірність скасування терміну повноважень чинного президента Російської Федерації», її автором є депутат із Нідерландів Пітер Омциг.

Роз’яснюємо, що вона означає та які має практичні наслідки.

Ніякого 2036-го

Окрім того, що Путіна вже визнано диктатором, у недалекому майбутньому він може отримати ще одне визначення – нелегітимного президента. Це станеться у випадку, якщо він вкотре балотуватиметься на свою посаду після 2024-го – року завершення його нинішніх повноважень. Відомо, що Путін має такий намір і, швидше за все, намагатиметься його реалізувати.

У резолюції ПАРЄ зазначено, що «будь-яка країна, що збільшує термін повноважень президента понад звичайні два строки на чотири або п’ять років, робить великий крок у бік від демократії та верховенства закону». При цьому Володимир Путін перебуває при владі як президент або прем’єр-міністр із 2000 року. Поправки, внесені до конституції РФ у липні 2020-го, продовжили термін його можливого президентства до 2036-го, коли Путіну виповниться 83 роки.

Зняття обмежень президентського строку євродепутати розцінюють як нелегітимне, оскільки це порушує як російську конституцію, так і міжнародні правові принципи. Ба більше, ці конституційні зміни було ухвалено за спеціальною прискореною процедурою, не передбаченою конституцією РФ.

Крім того, за відсутності системи стримувань і в поєднанні зі зростаючими репресіями всередині РФ, а також агресією Росії проти України, дії Путіна перетворилися на «безконтрольну президентську владу».

«Переважна влада президента, зумовлена надзвичайно тривалим терміном його перебування на посаді, у поєднанні з відсутністю будь-яких стримувань і противаг (таких, як сильний парламент, незалежна судова система, вільні ЗМІ та активне громадянське суспільство) перетворила Російську Федерацію на фактичну диктатуру», – йдеться у заяві Парламентської Асамблеї.

Докази диктатури…

Те, що в Росії встановлена диктатура, доводить і її агресія проти України. Диктаторські режими традиційно «становлять загрозу міжнародному миру і безпеці, територіальній цілісності та політичній незалежності своїх сусідів», – зазначили в ПАРЄ.

«У нас уже було багато побоювань щодо рівня демократії в Росії. Ми бачили, як розвивалася Росія після падіння комуністичного режиму. Були і хороші, і погані ознаки… Після 2000 року ми спостерігали, що президент Росії разом із парламентом і урядом розвивали більш авторитарний спосіб правління. Але з початком агресивної війни 2022 року стало зрозуміло, що це навіть не авторитарне правління. Це дуже вузьке коло на чолі з президентом, підтримуване урядом і парламентом Росії, які вирішують усе самі. Вони роблять те, що хочуть», – прокоментував подію президент ПАРЄ Тіні Кокс.

«Ми не просто вперше говорили про нелегітимність Путіна, про його дивну 20-річну кар’єру, а й про те, що він потенційно не зможе балотуватися на наступний термін. І всі контакти з Путіним будуть припинені після завершення його нинішнього президентського терміну. З ним будуть комунікувати тільки в гуманітарному напрямку — це звільнення цивільних полонених, повернення депортованих українських дітей і не тільки. Важливо, що також ми говоримо не просто про ефемерний суд, а про новий конкретний формат міжнародного спеціального трибуналу, щоб покарати топ-керівництво Росії, зокрема військове», – заявила пізніше в інтерв’ю телеканалу FREEДOM голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева.

…і засоби її усунення

До речі, про суд.

Асамблея нагадала, що всі держави-учасниці Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) зобов’язані заарештувати Володимира Путіна, коли він перетне їхню територію, – на підставі ордера на арешт, виданого МКС 17 березня 2023 року.

ПАРЄ також рішуче підтримала створення спеціального міжнародного кримінального трибуналу щодо злочину агресії проти України для притягнення до відповідальності російського керівництва, включно з Володимиром Путіним.

Нарешті, у ПАРЄ наголосили, що спеціальний міжнародний кримінальний трибунал має розслідувати всі події на території України з лютого 2014 року, починаючи з незаконної анексії Криму, війни на Донбасі та збиття рейсу MH17.

Останній момент особливо важливий, адже він підкреслює, що російсько-українська війна почалася не 24.02.2022, а триває без малого десять років.

«Більшість визнає Путіна міжнародним злочинцем, але досі знаходяться уряди, політики та партії, які все ще вважають за можливе сісти з ним за один стіл перемовин та завершити війну, яку він розвʼязав, залишивши його при владі в Росії. Подібні резолюції встановлюють все більше червоних ліній і фактично примусово штовхають таких «скептиків» в бік «антипутінської коаліції», якщо вони, звісно, не хочуть випасти із родини Ради Європи з усіма наслідками», – написав у соцмережі народний депутат Дмитро Наталуха.

Отож, першим наслідком резолюції ПАРЄ є нагода чіткіше означити, хто і по який бік Європи перебуває – чи то у компанії із демократичними державами та урядами, чи то у вузькому колі прибічників російського диктатора.

Що далі?

Крім того, ухвалене рішення ПАРЄ впливатиме не тільки на контакти з Путіним, а й на контакти загалом із Росією. Оточенню Путіна і росіянам має бути зрозуміло, що комунікації Росії будуть дуже обтяжені. Це провокуватиме багато проблем, і Російська Федерація отримуватиме менше, ніж би вона могла отримувати без визнання Путіна диктатором, зазначає політолог Ігор Петренко.

Найімовірніше, каже він, що з Путіним все так само зустрічатиметься китайський лідер Сі Цзіньпін. А ось про контакти з Ердоганом нововизнаний диктатор може забути – підтримка Туреччиною резолюції виключає їх повністю або робить проблемними.

Інший експерт – Тарас Загородній – наголошує: диктатура – це маркер, який означає, що Путін не є рівнею європейським лідерам, щоб із ним вести переговори. Він також називає визнання Путіна диктатором «хорошим знаком». Тому що раніше європейські лідери уникали питання, чи повинен Путін залишити свою посаду. Вони стояли на тій позиції, що якщо він обраний російським народом, то є бодай умовно демократичним лідером.

Але «після цього рішення ПАРЄ фактично Путін здобуває останній свій легітимний термін як президент. І це більше знак російським елітам (бо Путіну байдуже) – доки Путін перебуває при владі, про жодне поліпшення стосунків узагалі неможливо говорити. Це сигнал елітам, що, хлопці, і переобрання Путіна навесні 2024 року ні до чого хорошого для вас не призведе. Мовляв, подумайте, вам же хочеться в Європу, вам хочеться витрачати гроші, поправляти здоров’я в західних клініках?», – коментує Загородній

І хоча найімовірніше, що стовідсоткового виконання резолюції ПАРЄ не відбудеться, оскільки вона є рекомендаційною, рішення цього органу все одно завдає серйозного удару по реноме як Путіна, так і всієї Російської Федерації.

До сказаного лишається додати хіба що слова, сказані про Путіна президентом США Джо Байденом. Останній порівняв російського диктатора з терористами ХАМАС. Такої повної та вичерпної оцінки з усіх сторін кремлівський тиран не отримав давно, а може – і ніколи.