Провалена допомога. Що далі?

Вчора Сенат США не зміг проголосувати законопроєкт про допомогу Україні та Ізраїлю. Як і очікувалось, республіканці, контрольовані Трампом, провалили двопартійну угоду, котра дала б можливість і урегулювати ситуацію з мексиканським кордоном (на чому Республіканська партія так наполягала), і забезпечити підтримку України. Друга спроба ухвалити допомогу відбудеться сьогодні, у четвер. Про її результати ми дізнаємося пізніше. А поки представляємо читачу хроніки цього зволікання, мотиви якого нескладно зрозуміти, але тяжко пробачити світові, який байдуже спостерігає за боротьбою і смертями українців.

Є нюанс: тепер Сенату запропонують розглянути законопроєкт стосовно допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню вже без міграційної реформи та безпеки кордону. Як заявив напередодні лідер демократичної більшості Чак Шумер,  Сенат збирається припинити роботу, аби «дати колегам-республіканцям ніч для роздумів» щодо цього документу. Видання The New York Times прогнозує позитивне голосування за нього, яке «стане вагомим поворотом після місяців глухого кута».

Як то кажуть – дай Бог. Якщо The New York Times має рацію, то 60,1 мільярд доларів буде спрямовано в Україну на боротьбу проти російської агресії, 14,1 мільярда доларів нададуть Ізраїлю, а ще 10 мільярдів доларів виділятьна гуманітарну допомогу цивільним особам у глобальних кризах, включаючи палестинців і українців. В очікуванні цих коштів нагадаємо, що США вже понад місяць не надають Україні військової допомоги, оскільки гроші на неї закінчились.

Великий запит для забезпечення потреб безпеки (на 105 млрд доларів) президент США Джо Байден подав до Конгресу США іще 20 жовня 2023 року. З цих 105 млрд Україні, як вже було зазначено, призначався 61 мільярд.

Напередодні подання запиту Байден звернувся до американського народу, сказавши таке: «Дозвольте поділитися з вами тим, чому забезпечення успіху Ізраїлю та України є життєво важливим для національної безпеки Америки. Історія навчила нас, що коли терористи не платять ціну за свій терор, коли диктатори не платять ціну за свою агресію, вони викликають ще більше хаосу і ще більше руйнувань».

Він також звернувся до Конгресу з проханням докласти зусиль для забезпечення постачання озброєння Україні. Але там до президента не дослухалися. Спочатку представники Республіканської партії захотіли розділити пакет – розглянути окремо допомогу Україні та Ізраїлю (нібито через те, що від України потрібно більше звітності). Байден виступив проти. Потім республіканці зажадали, щоб у пакет фінансування додали заходи для стримування міграції на кордоні з Мексикою.

Але навіть в комплекті із Мексикою законопроєкт не пройшов процедурне голосування, необхідне для початку роботи над ним: потрібно було щонайменше 60 голосів, але «за» проголосували лише 47 демократів та 2 незалежних сенатори.

Блокування допомоги Байден назвав політичним шантажем з боку республіканців: «Республіканці у Конгресі погрожують припинити підтримку України, якщо їм не вдасться проштовхнути свою жорстку партійну політику щодо кордонів. Це – політичний шантаж чистої води і не більше. Ставки надто високі, а наслідки надто значні, щоб балансувати на політичній межі».

Відтак адміністрація Байдена розпочала роботу з демократами та республіканцями, щоб вирішити спірні питання. У середині грудня повідомлялося, що у переговорах є прогрес, була надія на схвалення фінансування до Різдва, але Конгрес пішов на канікули без рішення.

Тож наприкінці грудня США виділили Україні останній пакет військової допомоги на 250 млн доларів, зазначивши, що більше коштів немає.

Після повернення Конгресу з канікул обговорення допомоги Україні та заходів щодо захисту американського кордону продовжились. Байден провів закриту зустріч, за підсумками якої заявив, що «більшість членів Конгресу підтримують допомогу».

Зрештою, Конгрес погодив угоду щодо кордону з Мексикою, яка передбачає суттєві поступки республіканцям. Байден закликав Конгрес, нарешті, ухвалити двох партійний законопроєкт, а також висловив готовність закрити кордон, якщо він стане «перевантаженим».

Та після усіх позитивних сигналів про досягнення угоди спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що законопроєкт уже «мертвонароджений». При цьому він заперечує, що блокує домовленість про кордон, щоби підіграти Дональду Трампу, який збирається балотуватися в президенти.

Трамп, як пишуть ЗМІ, справді впливає на республіканців у Конгресі, щоб не допустити угоди про кордон, а використовувати міграційну тему під час своєї президентської кампанії. До того ж, якщо в Конгресі домовляться і законопроєкт буде ухвалено, це піде на користь рейтингу Джо Байдена і позбавить Трампа можливості говорити, що президент США не вирішив проблему з мігрантами.

В Україні все ще зберігають оптимізм щодо надання допомоги: у січні Володимир Зеленський сказав, що позитивніше оцінює перспективи її отримання, ніж наприкінці року. Але президент попередив про глобальні наслідки, якщо ця допомога припиниться, і зазначив, що Європа сама не впорається.

Повторний перегляд документа, але вже без міграційної реформи, відбудеться у Сенаті у четвер о 19:00 за Києвом. Чекаємо на цю – без перебільшення – ключову подію, аби повідомити читачам якнайшвидше її результат.