Повний п… утін: що зміниться у РФ після переобрання диктатора?
Поки у Росії Путіну малюють рекордну явку на президентських виборах та захмарно високий відсоток підтримки, західні аналітики пишуть про наслідки цих самих виборів. Наслідки експерти розглядають у трьох площинах: додаткової мобілізації, погіршення матеріального стану росіян та подальшого наступу на права і свободу громадян.
Легітимізували, легітимізували та й недолегітимізували
Так, The New York Times зазначає, що тепер Путін може ухвалити ряд непопулярних рішень, яких він уникав до голосування. Видання пише, що головним страхом російського населення після проведення «виборів» із завчасно зрозумілим результатом є нова хвиля мобілізації. Побоювання населення стосуються також і погіршення соціально-економічних умова життя.
«Хоча потенційна мобілізація залишається найбільшою причиною занепокоєння, існує також тривога щодо фінансів та економіки. Деякі росіяни побоюються, що рубль, який підтримував уряд після падіння минулого року, може знову знецінитися, підвищуючи вартість імпорту. Бізнесменів хвилює підвищення податків...», – йдеться у статті.
Крім того, видання з посиланням на експертів пише, що Кремль може використати результати «голосування» для ще більшого придушення опозиції та ескалації війни проти України.
«Ці занепокоєння відображають поточні настрої в Росії, де багато хто навчився сподіватися на краще, але очікує гіршого. Невизначеність посилюється урядом, який, на думку експертів, стає все більш авторитарним. Після більш ніж двох десятиліть перебування при владі, Путіна не стримає ані опозиційна партія в парламенті, ані сильне громадянське суспільство. Тому він вільний діяти так, як йому заманеться», – пише The New York Times
Натомість російський опозиціонер Аббас Галлямов налаштований більш оптимістично, вважаючи, що чим більше влада РФ «закручує гайки», тим більшу протидію вона цим породжує. «Вони (соратники Путіна – Авт.), звісно, всю цю історію провалили щасливо, бо протестний настрій у країні посилюється, саме він визначає порядок денний», – вважає Галлямов.
На його думку, результат виборів буде не таким, як хотів Путін. Про це свідчать масові псування бюлетенів та інциденти з різними акціями (підпалами тощо) на виборчих дільницях.
«Підсумком цих виборів стане не додаткова ін’єкція легітимності, заради чого, власне кажучи, все це починалося, а навпаки – повна делегітимізація. У людей, звичайно, дуже зміцниться відчуття, що Путін не популярний, всенародно обраний президент, а узурпатор та фальсифікатор», – підсумував Галлямов.
Тим часом The Wall Street Journal побоюється ескалації на фронтах російсько-української війни. Нинішні «вибори» «легітимізують спадщину Путіна та його агресивну війну, відводячи решту опозиції до ще більш маргіналізованої ролі та дозволяючи Путіну безперешкодно реалізувати своє бачення протягом наступних шести років», – зазначають західні аналітики.
Прогнозується також, що Росію очікує нова хвиля арештів і придушення інакомислячих, а також збільшення податків на багатих.
The Wall Street Journal так само пише про додаткову мобілізацію, той самий непопулярний захід, на який тепер може піти Путін
«Ймовірно, він також очікує на результати виборів у США та планує продовжувати повномасштабну війну проти України стільки, скільки це буде потрібно. Аналітики переконані: він відчуває, що час на його боці», – пише видання. «Путін може врешті-решт розпочати другу хвилю мобілізації, необхідну для отримання переваги на полі бою», – йдеться у публікації.
П’ять сценаріїв «постПутіна»: від розгулу демократії до морока авторитаризму
Іще до проведення «виборів» у Росії видання Politico опублікувало п’ять сценаріїв того, як можуть розвиватися події після переобрання Путіна.
Ніхто не може напевне сказати, що віщує повторна перемога російського диктатора на цьогорічних «виборах». Але очевидно, що війна в Україні допомогла зробити внутрішню ситуацію в Росії більш нестабільною, ніж за останні десятиліття, і всілякі потенційні сценарії майбутнього вже не є чимось немислимим, пише видання.
Його перший сценарій базується на розквіті демократії в Росії, а ймовірність такого розвитку подій коливається між 5-10%.
Як показали антикомуністичні та антиколоніальні революції 1980-х років у Східній Європі, тоталітарні режими можуть опиратися на сипучі піски та швидко руйнуватися перед обличчям демократичних рухів. Згубні рішення Путіна в Україні вже призвели до непередбачуваних наслідків, які в майбутньому лише породжуватимуть невдоволення і більший інтерес до потенційних альтернатив, включно з прямою демократією, прогнозує Politico.
Але є й альтернативний варіант – розпад Росії. Його вірогідність більша і становить 10-15%.
Politico пояснює, що на тлі спустошливої війни, коли сотні тисяч московських солдатів загинули в безглуздій боротьбі, росіяни в теорії можуть вийти на протест і скинути режим, що тримається спазматично за владу.
«Давно поховані тертя і розчарування прокочуються по всій країні, і нація, нібито об’єднана під твердою рукою Москви, раптом розколюється за етнонаціоналістичними ознаками. Хаос охоплює країну, яка занурюється в суміш анархії, територіальної фрагментації та насильства, що не залишає жодного регіону, жодної сім’ї недоторканою», – малює російський апокаліпсис видання.
Сценарій третій воно називає «розгулом націоналізму» та оцінює його ймовірність у 15-20%.
Він ґрунтується на активізації російських націоналістів. «Ще рік тому ідея про те, що ополченці-перебіжчики на чолі з запеклим націоналістом можуть ледь не піти на Москву, змусивши російських чиновників кинутися в укриття, була фантастикою», – пише Politico. Але у червні минулого року «глава ополчення» Євген Пригожин зробив саме це. І хоча ПВК Пригожина так і не дійшла до Москви, це не було пов’язано з відсутністю можливостей; навпаки, шлях був широко відкритий. «Якщо Пригожин чогось і досяг, так це того, що змусив Путіна виглядати голим царем», – додає видання.
І називає четвертий можливий сценарій – «хрущовська відлига». Або ж – технократичне перезавантаження, як це сформулювали у Politico. На даний сценарій відведено орієнтовно 20-25% вірогідності.
Видання зазначило, що минуло вже два роки після невдалого вторгнення Москви в Україну, і його наслідки для Росії цілком очевидні.
«Ці втрати, чи то у вигляді просідання економіки, чи то у вигляді спіралеподібного зростання кількості загиблих, продовжуватимуть накопичуватися. Ось чому ідея про те, що найближче коло кремлівських чиновників зустрінеться з Путіним і повідомить йому, що вони цінують його службу і бажають йому всього найкращого на пенсії – іншими словами, це повторення ситуації з відставкою Микити Хрущова в 1964 році – є сценарієм, ймовірність якого з плином часу лише зростатиме», – припускає Politico.
А відтак, за даними видання, нині існує велика ймовірність того, що до 2030 року в Росії з’явиться новий режим.
І, нарешті, сценарій п’ятий – під кодовою назвою «хай живе президент Путін». Це – найімовірніший розвиток подій в Росії після переобрання російського диктатора на посаду президента, з ймовірністю у 45-50.
«Зі смертю Навального демократична опозиція перебуває в руїнах. Російська економіка, попри шквал західних санкцій, навряд чи зазнала краху, навіть якщо вона стала млявою. Хоча Путін не підкорив Київ, найгірше в українській війні ще може бути попереду, особливо з огляду на стриманість США щодо озброєння України. І порівняно з американськими президентами, у свої 71 рік Путін все ще має відносну молодість на своєму боці», – зазначає видання.
Реакція Заходу
Нагадаємо, що Путін залишається при владі вже 24-й рік. Хоча на один термін – з 2008 по 2012 рік – він очолював уряд при третьому президенті Дмитрі Медведєву. А на наступних виборах Путін знову став президентом. Найдовше при владі у Росії-СРСР перебував диктатор Йосип Сталін: 29 років – з 1924-го по 1953 рік. Леонід Брежнєв керував країною 18 років.
І хоча Путін отримав іще одну каденцію, його правління є незаконним, нагадує президент України Володимир Зеленський. «Він (Путін) боїться найбільше тільки одного – справедливості. Жодної легітимності у цієї імітації виборів немає та бути не може. Цей діяч має закінчити на лаві підсудних у Гаазі – саме це ми маємо забезпечити», – сказав він.
Із «перемогою» на виборах Путіна «привітав» і голова Європейської Ради Шарль Мішель. За його словами, президентські вибори в Росії – це вибори без опозиції, без свободи та без вибору.
Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш також заявив, що так звані вибори в Росії позбавлені будь-якої демократичної легітимності і втратили своє призначення. «Особа, відповідальна за найкривавішу війну в Європі з часів Другої світової війни, продовжує своє правління на посаді президента Росії», – констатував Каріньш.
Міністерство закордонних справ Німеччини у свою чергу заявило, що псевдовибори в Росії не є вільними, не є чесними, та й результат нікого не здивує. «Правління Путіна є авторитарним, він спирається на цензуру, репресії та насильство. «Вибори» на окупованих територіях України є недійсними, та є ще одним порушенням міжнародного права», – наголосили в міністерстві.
МЗС Чехії заявило, що вибори в Росії не відбулися прозоро і демократично. А ще вони проходили під час загарбницької війни проти України. Зовнішньополітичне відомство цієї країни наголосило, що Росія організувала «голосування» на тимчасово окупованих територіях України.
На цей момент звернув увагу і міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон. Він зазначив, що на окупованих територіях України незаконно провели так звані «вибори» президента РФ, де виборці не мали вибору і не було незалежного моніторингу ОБСЄ. Вільні та чесні вибори так не виглядають, наголосив Кемерон.
А у Польщі зазначили, що президентські «вибори» в Росії відбувалися в умовах найжорстокіших репресій проти населення, і ні про який демократичний вибір не може бути й мови. МЗС Польщі також підкреслило те, що «вибори» пройшли на окупованих територіях, і не лише України: дійство проводили в молдовському Придністров’ї та регіонах Цхінвал/Південна Осетія й Абхазія, що належать Грузії. Таким чином організовані «вибори» не можна вважати законними, вільними та чесними, наголосили поляки.
А у США заявили, що вони не визнають «вибори» у Росії та пригрозили відповідальністю їхнім організаторам. Про це заявив речник Держдепартаменту США Метью Міллер. «Сполучені Штати засуджують спроби Росії підірвати суверенітет, територіальну цілісність і політичну незалежність України шляхом проведення фіктивних виборів на окупованих українських територіях» – сказав він.
Міллер також зазначив, що таким чином Росія вчергове демонструє ігнорування своїх зобов’язань за міжнародним правом.