Польща, НАТО, дві ракети: підсумки російського обстрілу

Наталія Лебідь

15 листопада очільник російської делегації на саміті G20, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров втік з Балі, не дочекавшись офіційного завершення заходу. Приблизно у той самий час, коли Лавров пакував валізи, відбулися ще дві події. Президент України Володимир Зеленський, виступаючи онлайн перед «дев’ятнадцятою»,  представив пропозиції щодо досягнення миру з Росією, які складаються з 10 пунктів. А президент Росії Путін віддав наказ розпочати ракетний обстріл України.

Як прокоментував пізніше Зеленський, у відповідь на кожен пункт припало по десять ударів. І це правда, адже Росія випустила біля сотні ракет. В Україні обстрілів зазнала ціла низка регіонів, загинули люди, були зруйновані об’єкти інфраструктури. Підраховано, що в цілому постраждало 10 млн українців: хтось просто багато годин сидів без світла, води і тепла, а хтось втратив життя або зазнав поранень. А ще ця трагедія, як виявилося незабаром, була прологом до іншої трагедії.

Смерть у Пшеводуві

У цей же день, 15 листопада, стало відомо і про те, що ракетний обстріл зачепив польське село Пшеводув, де загинуло двоє чоловіків. Іншими словами, російсько-українська війна вперше переступила кордони НАТО, адже Польща є членом Північноатлантичного альянсу. Тож на обрії замайоріла надія на те, що НАТО так чи інакше відповість Росії за Польщу. Тобто реалізує принцип «один за всіх і всі за одного», котрий хоч і не так буквально, але міститься у 5-тій статті Договору про створення цієї організації.

Плюс президент США Джо Байден нещодавно нагадував світу, що НАТО захищатиме кожен дюйм території, яка перебуває під захистом Альянсу. Про це він говорив у польському Жешуві в квітні – тоді ж, коли заявляв, що Путін є воєнним злочинцем. А на початку лютого у тому ж Жешуві один за одним сідали військові літаки, бо, як повідомляло агентство Reuters, «Байден наказав майже 3000 військовослужбовцям рухатися до Східної Європи, щоб захистити східний фланг НАТО».

Здавалося, час для захисту східного флангу настав. А тому в ніч з 15-го на 16-те листопада не спав, мабуть, весь український сегмент Фейсбуку: користувачі чекали, що у бойові дії ось-ось вступлять союзницькі сили, а це вже точно зламає хребет путінській Росії. Втомившись чекати, хтось почав звинувачувати НАТО у слабкості, хтось – наводити аргументи на користь обережності Альянсу і попереджати, що сварка з партнерами піде лише на користь Росії. А хтось став вбачати в останніх подіях зародки великої «зради».

«Як тільки у ручних блогерів та експертів знову почнеться антинатівська істерія («все пропало», «ми нікому не потрібні», «нас ніхто у НАТО не прийме», «Захід зливає члена НАТО Польщу» тощо), значить, знову пропихуватимуть Україні нейтральний статус і мирні переговори з РФ», – написав ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера.

Але невдовзі прийшла нова звістка: ракета (або ракети), що вибухнула над Польщею, була, можливо, українською. Отже, думати зараз слід не про те, що хтось підштовхує Україну до мирних перемовин, а про те, як дізнатися істину. І як вийти з цього інциденту з мінімальними іміджевими втратами.

Чиї ракети?

«У США є попередні оцінки, що на території Польщі впала ракета української ППО – про це повідомляє Associated Press з посиланням на трьох американських посадовців. І у нас немає причин думати, що висновки будуть іншими чи що це неправда. І тут немає протиріч із заявою поляків про російське походження ракети. Бо С-300 виготовляється в Росії. Чи означає це, що Україна винна? Ніт. Відповідальність все рівно лежить на Росії», – зазначив на Фейсбуці економіст, блогер Сергій Фурса.

Послідовність же формулювання висновків була такою.

16 листопада кореспондент польського видання Polsat News Матеуш Ляховський зазначив, що ракета могла бути російською – але не С-300, а Х-101. Такі висновки він зробив після спілкування з військовими експертами, які візуально оцінили уламки снаряду по фотографіях у вільному доступі.

У той же день президент Польщі Анджей Дуда зазначив, що Варшава не має точної інформації, хто саме запустив ракету, яка впала на польську територію, однак відомо, що вона російського виробництва. «Зеленський запевнив мене, що це була ракета, випущена з території Російської Федерації», – сказав Дуда, якого цитує ще одне польське медіа – Onet.

Через кілька годин Дуда, однак, відкоригував свою заяву. «Це не був напад на Польщу, у нас немає доказів того, що ракета була запущена Росією», – сказав він. Дуда додав, що на Польщу впала ракета С-300 і, ймовірно, це була ракета, яка «використовується українськими силами оборони» і яка запускалася, щоб відбити російські ракетні атаки, повідомляє tvn24.pl.

До заяв Дуди долучився і прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який додав, що зібрані докази, а також американські дані показують, що це був нещасний випадок. При цьому обидва посадовці наголосили, що у трагедії винна Росія.

Нарешті, і президент США Джо Байден заявив партнерам по G7 і НАТО, що ракетний вибух у східній Польщі був спричинений ракетою від української системи ППО – інформує Reuters. Американський лідер також зазначив, що в трагічному інциденті Україну ніхто не звинувачує. Проте перш, ніж розвинути цю думку, хотілось би приділити увагу одній технічній деталі: чи має значення, яка саме ракета впала на Пшеводув – С-300 чи Х-101?

Виявляється, що має. В експертній статті на сторінках «Європейської правди» роз’яснюється різниця між двома типами ракет. «Якщо це була ракета С-300, то її максимальна дальність польоту – 200 км – не дозволяє припускати завдання удару ані з території РФ, ані з окупованих українських територій», – говориться у публікації. Іншими словами, у випадку з С-300 можна говорити, що випустила ракету українська протиповітряна оборона.

Але якщо йдеться про ракету Х-101 класу «повітря-земля», то тоді це могла бути російська ракета, яка, ймовірно, мітила у Добротівську ТЕС, але ухилилася від маршруту. Для остаточної оцінки треба володіти спеціальними знаннями та бачити на власні очі предмет диспуту. Але станом на вечір 16 листопада Україна лише просила доступу до місця події та до уламків ракети.

При цьому, однак, українська сторона продовжувала наполягати: ракета була не наша.

Що кажуть в Україні та світі

«Ми виступаємо за спільне з партнерами подальше максимально детальне вивчення цього інциденту. Готові передати партнерам наявні у нас докази російського сліду. Очікуємо також від партнерів інформацію, на підставі чого був зроблений остаточний висновок про те, що йдеться про ракету української ППО», – заявив у середу ввечері секретар РНБО Олексій Данілов.

«Росія нині просуває конспірологічну теорію про те, що на території Польщі нібито впала ракета української протиповітряної оборони. Це неправда. Не треба підігрувати російській пропаганді чи поширювати її меседжі. Цей урок слід було засвоїти давно, ще після збиття MH17», – зазначив раніше у Twitter глава українського МЗС Дмитро Кулеба.

Водночас CNN із посиланням на джерела в середовищі американських посадовців повідомив про те, що українські військові інформували США та союзників про намагання перехопити російську ракету під час і поблизу місця ракетного удару по Польщі за допомогою засобів протиповітряної оборони. Подібні дані, однак, не вносять ясність, а лише заплутують події.

Тим паче, що телеканал CNN ще більше закручує інтригу, додаючи, що літак-розвідник НАТО відслідкував ракету, яка впала в Польщі. Але подробиць журналісти не наводять жодних – мовляв, їхній інсайдер лише зазначив, що дані радарів передані Альянсу та уряду Польщі.

А тим часом, якщо існує бодай якась ймовірність того, що ракета могла бути українською, замовчувати цей факт видається неправильним. Згадаймо слова Дуди про те, що президент Зеленський запевнив його: фатальний запуск зробила російська сторона. Згадаймо і те, як згодом польський лідер переосмислив цю версію та висунув іншу.

До речі, реагуючи на прохання України приєднатися до розслідування, Польща (яка вже активувала 4 статтю Договору НАТО – про проведення консультацій в разі виникнення загрози територіальній цілісності) відповіла таке. Анджей Дуда заявив, що спочатку Варшава має порадитися з Вашингтоном, а вже потім дати відповідь Україні, пише британська The Guardian.

Це не означає охолодження польсько-українських стосунків або зростання недовіри до офіційного Києва. Просто Польща буде обговорювати питання консультацій за участю нашої сторони в колі держав-членів НАТО, а ми до цього кола поки не належимо.

Та головним є те, про що вже йшлося вище: в будь-якому випадку Україну ніхто не звинувачує у загибелі двох польських громадян. З цього приводу вже висловився цілий ряд політичних діячів, включаючи Байдена. Серед тих, хто підтримав Україну, був і канцлер Німеччини Олаф Шольц, і прем’єр Британії Ріші Сунак, і очільник уряду Нідерландів Марк Рютте.

А от що сказав, приміром, з цього приводу генсек НАТО Єнс Столтенберг: «Я буду чітким. Це не вина України. Росія несе повну відповідальність, оскільки вона продовжує незаконну війну проти України». І додати до його слів, здається, нічого.

Крім хіба що одного: ситуацію з ракетами над Польщею Україна має використати з максимальною вигодою для себе. Знов і знов акцентуючи на потребі якщо не закрити небо над нашою країною, то принаймні надати нам якомога більш сучасні засоби ППО та ПРО. Причому – побільше і пошвидше. Про це треба говорити активно та відверто, адже відвертість України – про що би не йшлося – однозначно буде зарахована нам в актив.