Перший «Оскар» для України. Шкода, що такою ціною
У ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі відбулась 96-та церемонія нагородження премією «Оскар» від американської Кіноакадемії. Подія завершилася тріумфом для України – фільм режисера Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» отримав найвищу нагороду.
Це перший «Оскар» в історії України. Щоправда, у в 2006 році українець родом із Керчі Анатолій Кокуш отримав два інженерно-технічні «Оскара». Ці призи вручають за досягнення, які демонструють високий рівень інженерної майстерності і є важливими для розвитку індустрії.
Свого часу Кокуш розпочинав кар’єру на кіностудії імені Довженка. А потім працював у Голівуді. Завдяки обладнанню, яке розробив він, знімали такі легендарні стрічки, як «Титанік», «Матриця», «Гаррі Поттер», «Троя», «Дванадцять друзів Оушена», «Код да Вінчі», «Пірати Карибського моря» та інші.
Та хоч якими б не були досягнення Кокуша, вони не перевершують учорашню подію. Свій перший «Оскар» Україна отримала за фільм про війну, знятий під час війни та просякнутий війною. Важливо, аби світ – особливо на тлі недавніх закликів Папи Римського до капітуляції – розумів те, що відбувається на нашій землі.
Український режисер Мстислав Чернов, отримуючи нагороду, сказав: «Я вдячний. Але, напевно, я буду першим режисером на цій сцені, який скаже, що не хотів би не робити цей фільм. Я хотів би мати змогу обміняти нагороду на те, щоб Росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста; щоб росіяни не вбивали десятки тисяч українців. Я б віддав це, аби вони звільнили всіх заручників, солдатів, які захищали нашу землю, цивільних, які в їхніх тюрмах».
«Але я не можу змінити історію, не можу змінити минуле, проте, ми всі разом, ви і я, ми зараз серед найталановитіших людей світу, ми можемо зробити так, щоб виправити історію, щоб правда перемогла. І щоб загиблі люди Маріуполя та ті, хто віддали своє життя, щоби їх ніколи не забули. Тому що кіно формує спогади, спогади формують історію», – додав він.
Зі сцени «Оскару» Чернов закликав підтримати Україну.
Разом з ним нагороду отримали фотокореспондент Євген Малолєтка та продюсерка стрічки Василіса Степаненко, які з режисером працювали в оточеному Маріуполі у 2022 році.
Їхній документальний фільм розповідає, як Маріуполь переживав перші тижні російського вторгнення – обстріли, загибель мирного населення, бомбардування пологового будинку. У стрічці задокументована смерть багатьох людей в оточеному росіянами місті. Режисер щоразу нагадує глядачам, що війна і досі триває в Україні і, що, все те, що вони щойно бачили на екрані, відбувається і досі.
Попередня історія стрічки така: журналісти агенції Associated Press Мстислав Чернов разом із фотографом Євгеном Малолєткою і продюсеркою Василісою Степаненко відправилися до Маріуполя 23 лютого, 2022 року, напередодні вторгнення.
Завдяки їм весь світ дізнався, що відбувалося у місті навесні 2022 року. Тоді, коли російські сили руйнували його день за днем. Вони надсилали свої фотографії і відео, переховуючись під сходами біля розтрощеного продуктового магазину – єдиного місця в Маріуполі, де зберігався зв’язок. А відтак «20 днів у Маріуполі» – це не лише хроніка тих подій. Це також особистий фільм про роботу воєнних репортерів і документування історії. Журналісти ризикували своїм життям, знімаючи ці події.
«Були думки, як там вижити… З кожним днем було все страшніше і все важче працювати. Не було жодного безпечного місця. Люди у Маріуполі кричали, що їх ніхто не чує. Нам хотілося кричати на весь світ – зверніть увагу на те, що відбувається у Маріуполі», – розповіла про зйомки фільму в інтерв’ю Суспільному продюсерка стрічки Василіса Степаненко.
«Донести достатньо контексту до глядача – це головна мета документалістики. І саме це – одна з головних причин, чому «20 днів у Маріуполі» існує. Не тільки для того, щоби показати світу, що відбувалося, не тільки, щоб про це пам'ятали, але щоб кожна деталь і весь цей контекст залишався», – зазначив Мстислав Чернов.
В одному епізоді він каже за кадром: «Цей фільм боляче дивитися, але його треба дивитися».
Додамо, що іще до «Оскара» фільм «20 днів у Маріуполі» отримав багато нагород та світове визнання. «Безжальний і справді важливий документальний фільм», – написали про стрічку у New York Times. «Жахливе свідчення необхідності і високої ціни документування життя у бойовій зоні», – йшлося у відгуці Rolling Stone.
Окрім того, «20 днів у Маріуполі» отримав приз глядацьких симпатій на головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році. Американські кінокритики назвали його найкращим фільмом у номінації «режисерський дебют» та «політична документалістика» на Critics' Choice Documentary Awards, а Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів Америки. Іще раніше – у 2022-му – Чернова та Малолєтку відзначили нагородою у конкурсі «За свободу преси» від міжнародної організації «Репортери без кордонів».
Стрічка стала найкасовішим документальним фільмом в Україні минулого року, зібравши 500 тисяч грн тільки за перший вікенд прокату.
Варто також знати, що раніше українські фільми отримували номінації на Оскар, але до 2024 року вони не вигравали нагороди. У 2023-му номінували фільм про дитячий притулок на Донбасі «Будинок зі скалок». А у 2016-му – фільм про Євромайдан «Зима у вогні: Боротьба України за свободу». Справжнє визнання прийшло до українських кінематографістів лише вчора.
…Коли Мстислава Чернова нагороджували у Лондоні премією BAFTA, він зазначив таке: «Історія Маріуполя – це символ усього, що було, символ боротьби, символ віри. Давайте продовжувати битися».
Українці це роблять щодня. Світ, на жаль, спостерігає із різною мірою залученості (або взагалі без неї) у допомогу та підтримку країні, що прикриває його безпеку ціною власного життя.