Перша українка в Конгресі: що ми знаємо і чого не знаємо про Вікторію Спартц

Конгресвумен Вікторія Спартц увірвалась в український інформаційний простір, як комета. За останні три дні про першу етнічну українку в американському Конгресі написали абсолютно всі ЗМІ, хоча до того її ім’я майже не згадували.

Вікторія народилась в 1978 році у Носівці на Чернігівщині, закінчила КНЕУ, випадково у поїзді познайомилась з майбутнім чоловіком, переїхала в США, народила двох доньок і зробила кар’єру. Але насправді ці факти біографії мають не такого великого значення, як політичний контекст, в якому перебуває Кульгейко-Спартц.

*****

Спартц вже 22 роки живе в США, але в Конгрес (її нижню Палату Представників, House of Representatives) потрапила лише минулого року. До того вона працювала в бізнесі та органах державної влади, зокрема була представницею Сенату Індіани – штату, де живе сім’я Спартц.

Індіану можна назвати надзвичайно стабільним і в цілому благополучним штатом. Не перший, але і не останній за доходами, без великих мегаполісів (столиця штату Індіанаполіс нараховує лише 900 тис. мешканців), з диверсифікованою економікою, де є місце як машинобудівництву і фармацевтиці, так і вирощуванню кукурудзи і поросят – штат виглядає як острівець стабільності в буремному світі.

Індіанці навіть самоназву собі вигадали – слово «Hoosier». Є іронічна версія, що воно походить від "Who'sh 'ere?" – «Хто тутка?». І хоча насправді ніхто не знає, що це слово значить, вже 150 років Штат Індіана називається The Hoosier State.

Вікторія і Джейсон Спартц зі своїми доньками у рідному Нобельсвіллі, округ Гамільтон. Джерело: Facebook Вікторії Спартц

Рішення робити політичну кар’єру в лавах саме Республіканської партії було слушним, з урахуванням настроїв тутейшого електорату. Крім безкраїх кукурудзяних полів, Індіана славиться нетиповою для мультикультурної Америки однорідністю: близько 80% населення штату становлять білі нащадки німецьких, британських, ірландських колоністів, переважно протестантів, які переїхали сюди за кращою долею. З цієї ж спільноти походить чоловік Вікторії, Джейсон Спартц.

Таке консервативне середовище сформувало справжню фортецю для республіканців. Відтоді, як Індіана стала 19-м штатом США, саме вони виграють майже всі вибори, а політичний порядок денний побудований на традиційних цінностях індивідуалізму, особистих свобод і Другої поправки – права громадянина вільно володіти зброєю.

Примітно, що під час виборів до Конгресу Спартц офіційно підтримала одна з найстаріших американських організацій, створена після Громадянської війни 1871 року - The National Rifle Association (Національна стрілецька асоціація, NRA). Також серед тих, хто публічно висловили підтримку Спартц, є Indiana Right to Life (Право на життя Індіани) – НГО, що добивалася заборони абортів. Вочевидь, конгресвумен розділяє ці погляди.

Своє політичне кредо Спартц формулює так: чим менше держави – тим краще; фінансові та медичні питання мають вирішувати не бюрократи, а самі люди за допомогою вільного ринку на власний розсуд; приватна власність і Друга поправка священні; органи врядування мають бути прозорими і підзвітними.

За понад рік роботи в Конгресі Спартц відзначилась запальною критикою демократів і політики Джо Байдена, натомість захищала експрезидента Дональда Трампа, в тому числі під час розгляду процедури імпічменту. На парламентських дебатах вона заявила, що не братиме участі в цій «політичній шараді» та вважає за краще сконцентруватися на роботі «в інтересах американського народу».

Джерело: Facebook Вікторії Спартц

Але якщо така стриманість з боку республіканки в мирні часи була цілком зрозумілою, то з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну позиція стала більш хиткою. Наприклад, коли Трамп 24 лютого поділився з колом однодумців своїм переконанням, що Путін – геній, а його напад на Україну є доволі розумним кроком, почався скандал.

Демократи і республіканці не добирали слів, засуджуючи Трампа за вихваляння Путіна на тлі жорстокої ескалації. Але Спартц мовчала. Коли журналісти її таки дотисли, сказала, що не завжди погоджується з тим, які саме слова Трамп використовує, але не можна сперечатись, що Путін дійсно розумний і часто шиє в дурні США та решту світу. «Він дійсно використовує наші слабкості для своїх амбіцій і переваг», - сказала конгресвумен.

Ще одним цікавим аспектом є той факт, що Спартц отримала титул «найгіршого боса» в усьому Конгресі. Незважаючи на те, що вона не так довго перебуває у лавах федеральних парламентарів, їй належить 10-річний рекорд з плинності кадрів персоналу свого офісу.

Джерело: https://www.legistorm.com/turnover/worst_bosses.html

Як пише Politico, персонал конгресвумен масово звільняється через постійний пресинг з її боку. За словами журналістів, Спартц постійно зривається на працівників, нерідко це відбувається за присутності сторонніх осіб і навіть ЗМІ. Працівникам офісу доводиться записувати на аудіо її слова і вказівки, але потім вони часто змінюються.

«Така звична історія: співробітники працюють, а потім приходить Вікторія і каже, що вони поняття не мають, що вони роблять, що вони дебіли, називає їх ідіотами», - згадує один з колишніх працівників, додаючи, що людей це справді травмувало.

До великої війни в Україні Вікторія Спартц опікувалась у парламенті суто американським порядком денним і згадувала про своє українське коріння лише для того, щоб продемонструвати свою зневагу до «соціалізму» в політиці. Але з початком широкомасштабного вторгнення все змінилось. Спартц стала надзвичайно активною як у медіа, так і в стінах Конгресу, рішуче вимагаючи надати Україні більше допомоги. І якомога швидше, адже, за її словами, ситуація нагадує доміно: якщо під ударом Путіна Україна впаде, це прямо зашкодить демократіям по всьому світові.

Вона неодноразово приїжджала в Україну після деокупації Київської і Чернігівської області, аби побачити все на власні очі та відвідати бабусю. Старенька весь цей час перебувала у рідній Носівці під обстрілами.

Втім, як зазначають американські журналісти, Спартц хоча й нещадно критикує Байдена, продовжує оминати гострі кути, говорячи про політику адміністрації Трампа щодо Росії та України, і не коментує той факт, що Трамп на посаді президента мав певний сентимент до недемократичних лідерів, таких як Владімір Путін або Кім Чен Ин і прагнув скасувати виділення Україні військової допомоги, ставлячи її в залежність від розслідуванні щодо Хантера Байдена.

Вікторія із чоловіком під час виборів у Конгрес. Джерело: Facebook Вікторії Спартц

Насправді жодних протирічь тут немає. Спартц належить до так званого «Америка-понад-усе» трампівського крила (America First wing) Республіканської партії. Вона агітувала за Трампа, підтримувала політику Трампа на посаді президента, а зараз має його пряму підтримку як кандидатка у Конгрес на наступних виборах.

Вибори, які відбудуться у листопаді цього року, оновлять склад Палати представників, третину Сенату і губернаторів штатів. Їх ще називають генеральною репетицією президентських, що призначені на 2024 рік.

Станом на зараз демократи мають невелику перевагу в Палаті представників: 222 депутатів проти 213 республіканців. У Сенаті ситуація дзеркальна: 50 республіканців, 48 демократів, 2 незалежних. Обидві палати очолюють демократки: Ненсі Пелосі в Палаті представників і Камала Гарріс в Сенаті.   

Вибори змінять цю картину. Попри те, що адміністрації Байдена вдалося скоротити дефіцит федерального бюджету і створити нові робочі місця, інфляція і питання енергетики продовжують тиснути на економіку і кишені американців. До того ж, рішення Верховного суду щодо заборони абортів сколихнуло все суспільство. 

Згідно з нещодавнім опитуванням Reuters-Ipsos, дії Байдена на посаді президента підтримують 39% громадян, не підтримують 59%. І, як свідчить графік, тренд рухається проти нього.

Джерело: https://graphics.reuters.com/USA-BIDEN/POLL/nmopagnqapa/

Передвиборча кампанія вже йде повним ходом, і питання України є хоча й не першим, але лунає доволі голосно. Енергетичні проблеми напряму пов’язані з санкціями проти Росії і відповідною грою Кремля на погіршення ситуації, а блокування зерна і загроза голоду тисне на глобальну інфляцію, і цей тиск буде посилюватися.

У цьому контексті для конгресвумен Спартц відкривається багато можливостей. Вона вже закріпилась на полі «друзів України», але водночас активно використовує майданчик для критики діючої адміністрації, яка всебічно підтримує Україну, посилюючи риторику і намагаючись залучити в цю гру ще й офіційний Київ.

Українському суспільству варто пам’ятати, що в цьому великому протистоянні у кожного актора є свої цілі та плани, які не обов’язково на 100% співпадають. Врешті-решт, американська конгресвумен орієнтується на американських виборців у рідній Індіані, а не на українців.