Перемога України в Польщі?
Вибори до польського Сейму, які оглядачі називали найважливішими за останні 30 років, завершилися вчора ввечері. Дільниці працювали з 8-й ранку за київським часом і до 22:00. Поляки мали обрати 460 депутатів та 100 сенаторів, які займатимуть свої посади протягом чотирьох років. Дані екзит-полу створюють причини для оптимізму: нинішня правляча партія «Право і Справедливість» Ярослава Качинського, яка спричинила напругу в україно-польських стосунках, хоч і отримала перемогу, проте коаліцію навряд чи сформує.
Натомість це може зробити її конкурентка – «Громадянська коаліція» Дональда Туска. Що ж стосується антиукраїнської «Конфедерації», то вона взагалі ледве долає прохідний бар'єр. Проте саме внаслідок непростої коаліціади, котра ризикує затягнутися в часі, новообраний парламент може довго не проіснувати. І це – безумовний мінус нинішньої ситуації. Втім, будь-які висновки робити зарано. Як мінімум, слід дочекатися офіційних результатів та побачити перші спроби утворити парламентську більшість.
Розповімо про те, що відомо на даний момент.
«Ми усунули їх від влади»
Явка виборців у Польщі була високою – на дільниці прийшли 72,9% від тих, хто має право голосу. Особливо активно голосувала Варшава.
Опитування на виході з дільниць засвідчили, що керівна партія «Право і Справедливість» отримала 36,8% голосів, опозиційна ліберальна «Громадянська коаліція» – 31,6%, блок лібералів та аграріїв «Третій шлях» – 13%, «Лівиця» – 8,6%, ультраправа «Конфедерація» – 6,2%.
Партія «Право і справедливість» змогла зберегти перше місце, але загалом опозиційні партії отримали набагато більше голосів. І хоча підрахунки все ще тривають, можна говорити про розподіл мандатів у польському Сеймі, котрий виглядатиме так:
«Право і Справедливість» – 200
«Громадянська коаліція» – 163
«Третій шлях» – 55
«Лівиця» – 30
«Конфедерація» – 12
А відтак більшість можуть сформувати «Громадянська коаліція», «Третій шлях» та «Лівиця». Разом у них виходить 248 мандатів, що більше, аніж мінімально необхідний 231.
«Ми усунули їх від влади», – прокоментував ситуацію колишній прем’єр Польщі та лідер «Громадянської коаліції» Дональд Туск.
«Я не сумніваюся, що цей день увійде в історію Польщі як світлий день. Як день, який відкриває нову еру: відродження нашої Республіки Польща (…) Ми з нашими партнерами найближчим часом створимо новий, хороший, демократичний уряд. Польща перемогла, ви перемогли», – зазначив Туск.
Додамо до сказано, що перемогла також і Україна. Ультраправа «Конфедерація», яка запустила кампанію «Стоп українізації Польщі», отримала менше голосів, ніж прогнозували опитування, і не змогла стати третьою політичною силою країни. Всі ж інші партії виступають за підтримку України в умовах війни з Росією.
«Нас очікують дні боротьби»
Проте чи може бути інший формат коаліції? Теоретично це не виключено. «Право і справедливість» втретє перемогла на парламентських виборах, але сформувати уряд самостійно вона не зможе. Ситуація, що склалася, ймовірно, підштовхне Качинського та його соратників шукати підтримку «Конфедерації», але разом у цих двох політсил виходить 212 мандатів.
Виходом для Качинського міг би стати союз з «Третім шляхом», але ще перед виборами «Громадянська коаліція» Туска домовилася із цим блоком та лівими у разі перемоги сформувати нову владу разом. Тож єдине, на що може сподіватися Качинський, так це на те, що «Третій шлях» порушить попередні домовленості або що на сторону «Права і справедливості» перейде частина депутатів з «Третього шляху».
«Нас, – казав Качинський, – очікують дні боротьби, але її фінал однозначно буде за нами».
Проте Качинському не варто поспішати з подібними обіцянками – так само, як, напевно, й Туску зарано святкувати повну перемогу. Що може статися з тими, хто поспішить та почне будувати далекосяжні плани після перших озвучених соціологами результатів екзит-полів, нещодавно можна було спостерігати у Словаччині.
Багато що залежить зараз володаря «золотої акції» – блоку «Третій шлях». Блок, який довгий час балансував на межі проходження до Сейму, зробив стрибок і посів третє місце з результатом 13%. Підтримка «Третього шляху» зросла, а підтримка «Конфедерації» – відповідно – впала після дебатів між одним із лідерів останньої Славоміром Менценом та Ришардом Петру з «Третього шляху». Менцен, який зробив ставку на обіцянку радикального зменшення податків, не витримав дискусії з професійним економістом.
Та чи перетягне на свій бік «Право і справедливість» «Третій шлях»? Польські політологи зазначають, люди Качинського можуть домовитися з Польською селянською партією, яка входить до складу «Третього шляху». Багато що залежатиме і під президента Польщі Анджея Дуди, котрий є членом «Права і Справедливості». Він може як квапити події, так і заплющувати очі на відсутність коаліції, даючи можливість сформувати її так, як це вигідно чинній владі.
В кожному разі, в опозиції розуміють, що процес затягнеться, і прогнозують створення нового уряду ближче до грудня.
Що це дає Україні?
За іронією долі, затіявши конфлікт з Україною заради поліпшення свого рейтингу, «Право і Справедливість» якраз його й втопила. Непорозуміння з Києвом, на думку польських оглядачів, могло призвести до того результату, який партія показала на виборах. Але тепер із цим конфліктом розбиратиметься вже новий уряд Польщі та новий прем’єр, стати яким має шанси Дональд Туск.
Втім, те, як надалі розвиватимуться відносини між Україною та Польщею, залежатиме від обох сторін. Але у разі формування уряду «Громадянською коаліцією» можна з впевненістю прогнозувати покращення таких стосунків.
Новий уряд не говоритиме про припинення військової допомоги, як це доводилося чути Києву у вересні. Але у сфері торгівлі агропродукцією можна припустити, що позиція нового уряду залишиться жорсткою, хоча по «зерновому конфлікту», скоріш за все, незабаром буде знайдений компроміс.
Слід врахувати, що політика Польщі щодо ембарго на імпорт українського зерна, яку запровадила «Право і справедливість», має підтримку і у «Громадянській коаліції», до якої входить один з лідерів протестів фермерів проти українського зерна Міхал Колодзейчак, і у блоці «Третій шлях», до якого входить Польська селянська партія. Водночас, швидше за все, у подібних суперечках Варшава більше не порушуватиме принципів єдиного ринку ЄС.
А це означає, що Польща перестане бути об’єктом критики у Євросоюзі, що посилить її голос у Брюсселі. Втрата влади євроскептиками у п'ятій за величиною країні ЄС здатне перезавантажити Євросоюз і дати йому нове дихання.
І це також піде на користь Києву.