Осінь у Нью-Йорку: чого чекати від візиту Зеленського до США?

Сьогодні у Нью-Йорку розпочнуться «спільні дебати» 78-ї сесії Генасамблеї ООН. Найочікуваніший гість дебатів – президент України Володимир Зеленський. Він уперше після початку повномасштабної російської агресії виступить із трибуни ООН (торік записував відеозвернення). У той же день очікується і виступ Байдена: президент США – єдиний представник країни-постійного члена Ради безпеки, який візьме участь у цьому саміті.

Президент Франції не приїхав, пославшись на те, що цього тижня повинен приймати спочатку британського короля Чарльза III, а потім Папу Римського. Британський прем'єр не з'явився через «щільний графік». Голова КНР теж вирішив не прилітати. Що ж до Путіна, то його ніхто і не чекав, зважаючи на ордер Міжнародного кримінального суду. При цьому не виключено, що в одному залі в Нью-Йорку перетнуться Володимир Зеленський та глава МЗС Росії Лавров.

«Найтривожніший момент»

«Багато аналітиків і дипломатів», на яких посилається агентство Associated Press, зазначають, що цього року Генасамблея проходить у найтривожніший і найнебезпечніший момент історії з часів Другої світової. І війна Росії проти України «домінує у дискусіях», відсуваючи проблему голоду в Африці на другий план.

Більше того, війна збільшила розкол між розвиненими державами, які однозначно стали на бік України, та країнами, що розвиваються, чиї лідери часом доходять у своїй риториці до того, що звинувачують українців у «небажанні» йти на «перемир'я». До таких держав належить і Бразилія.

А тому інтригує інформація, отримана агентством Reuters – із посиланням на бразильські джерела агентство пише, що на середу, 20 вересня, призначено зустріч Володимира Зеленського з Лулою да Сілва. Очільник Бразилії, як ми пам’ятаємо, на саміті G20 в Індії робив суперечливі заяви щодо можливості «запрошення» Путіна на саміт «Великої двадцятки» до Бразилії 2024 року. А до цього виступав з «миротворчими» заявами, які жорстко розкритикував Зеленський.

Потрібно зазначити, що одна зустріч президентів України та Бразилії вже зірвалася — планувалося, що Зеленський та Сілва поговорять «на полях» саміту G7 у Хіросімі у травні 2023-го, але в результаті Зеленський відмовився від спілкування. І бразильський політик залишився єдиним із лідерів держав так званого Глобального Півдня, з ким президент України не провів двосторонньої зустрічі.

Цього разу, як стверджують джерела, зустріч має відбутися у готелі, де живе Лула: відразу після перемовин бразильського лідера з президентом США. Ймовірно, планується, що до контакту Лули та Зеленського Байден спробує «вплинути» на президента Бразилії.

Зеленський у Білому домі

Президент України буде прийнятий у Білому домі у четвер, 21 вересня, для нових переговорів щодо підтримки Києва у боротьбі з російським вторгненням, повідомляють джерела.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван наголосив, що зустріч Байдена з Зеленським, друга у Білому домі з початку повномасштабної війни (перша пройшла перед Різдвом-2022), відбудеться у найважливіший момент, коли Україна прагне просунутися у своєму контрнаступі.

«Зараз Росія відчайдушно потребує допомоги з боку таких країн, як Північна Корея, для ведення жорстокої війни в Україні», – сказав Салліван. І додав: очікується, що Сполучені Штати та їхні союзники оголосять про нову військову допомогу Україні «протягом тижня».

Президент України також має вирушити на Капітолійський пагорб, щоб зустрітися з керівництвом республіканців та демократів, наголосив Салліван. Крім того, за даними CNN, Зеленський має виступити перед сенаторами. Чому це важливо?

Річ у тім, що візит Зеленського до Вашингтона відбувається у той час, коли Конгрес США обговорює новий пакет військової допомоги Києву у розмірі 24 мільярдів доларів, зазначає Reuters.  Парламентарії дебатують про цю нову допомогу вже упродовж кількох тижнів, і особливо тяжко переговори йдуть у Палаті представників. Її контролюють республіканці, частина з яких відмовляється фінансово підтримувати України.

З їхньою позицією не згодні лідери республіканців у Сенаті, які мобілізувалися разом із демократами, щоб надати Києву понад 110 мільярдів доларів допомоги. При цьому Білий дім заявив, що очікує, що зрештою обидві партії в Конгресі продовжать підтримувати Україну.

«Чесно кажучи, і республіканці, і демократи визнають, що Сполучені Штати не можуть у своїх власних інтересах, не кажучи вже про свої моральні зобов'язання, залишити Україну в цей критичний момент», – стверджує Салліван.

А тому і в Україні, і в Америці багато чого очікують від поїздки Зеленського до Вашингтона — зокрема, підтвердження «витоку» з американської преси про те, що Байден погодиться на постачання далекобійних балістичних ракет ATACMS. Сумнівів у тому, що така згода буде дана, все меншає і меншає, враховуючи заяву, зроблену днями Ентоні Блінкеном: держсекретар США сказав, що рішення щодо того, як саме Україна використовуватиме ATACMS, залишиться за нею.

В одному залі з Лавровим?

Окрім поїздки до Вашингтона, приуроченої до засідання Генасамблеї ООН, Зеленський планує провести в Нью-Йорку кілька зустрічей з іншими лідерами, повідомили телеканалу CNN джерела, «знайомі з цими планами». Серед його цілей буде спроба переконати країни, які не посіли жорсткої позиції проти війни, рішучіше засудити Росію. Очевидно, що зустріч Зеленського з Лулою пройде, зокрема, з цією метою.

Крім того, Володимир Зеленський у середу, 20 вересня, візьме участь у засіданні Ради Безпеки щодо України, зосередивши увагу на засадах Статуту ООН, які вимагають від кожної країни поважати суверенітет та територіальну цілісність інших. «Зустріч може створити унікальне видовище, коли Зеленський і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров опиняться в одному залі», – пише Associated Press.

До речі, генсек ООН Антоніу Гутерріш має намір обговорити (по окремо) з Лавровим, Зеленським та турецьким президентом Ердоганом перспективи відновлення «зернової угоди», з якої РФ вийшла в середині липня «за ініціативою» Путіна.

Що стосується «загальних дебатів», які відбудуться в ООН протягом цього тижня, то вони пройдуть під девізом «Відновлення довіри та глобальної солідарності: прискорення дій за Порядком денним до 2030 року та його Цілями усталеного розвитку (ЦУР) для забезпечення світу, процвітання, прогресу та стійкості для всіх».

Гутерріш спробує «дати поштовх» досягненню 17 цілей, прийнятих світовими лідерами у 2015 році – цілей, які, за задумом, мали скоротити зростаючий розрив між багатими і бідними країнами покласти край бідності та голоду, досягти ґендерної рівності, домогтися успіхів у боротьбі зі зміною клімату. Поки що за жодним з напрямків немає зрушень уперед, більше того, за багатьма спостерігається регрес.

У 10-сторінковій політичній декларації, яка має бути ухвалена лідерами на початку саміту, буде (за даними AP) визнано, що перераховані цілі перебувають «під загрозою».

«Ми зберемося разом у той час, коли людство стикається з величезними проблемами: від посилення надзвичайної кліматичної ситуації до ескалації конфліктів, глобальної кризи вартості життя, зростаючої нерівності та вражаючих технологічних потрясінь», – каже генсек ООН. І запевняє, що ще раз спробує «переконати Росію» повернутися до угоди про експорт українського зерна, яка має вирішальне значення для забезпечення миру продовольством.

Як пройдуть «загальні дебати»

Гутерріш, який виступить зі своїм зверненням про становище у світі на відкритті так званих «загальних дебатів» у вівторок, анонсував, що він скаже світовим лідерам, що зараз не час для «позерства чи позиціонування», або для «байдужості чи нерішучості». «Настав час зібратися разом для пошуку реальних, практичних рішень», – наголошує генсек ООН.

За регламентом на виступ представнику кожної країни дається до 15 хвилин, але майже всі промовці порушують це правило. Першим на Генасамблеях, як це давно повелося, виступає представник Бразилії. Як країна, що приймає збори, Сполучені Штати зазвичай виступають другими. Далі порядок виступів варіюється залежно від рівня виступаючого (глави держав передують главам урядів) тощо. Державам-членам також дозволено скористатися правом на відповідь, в рамках якої вони можуть – наприкінці дня – оскаржити критику, висловлену під час «спільних дебатів».

Як уже було сказано, вперше за багато років у «тижні високого рівня» візьме участь лідер всього однієї (Сполучені Штати) із п'яти країн, які мають право вето в Раді Безпеки ООН. За даними AP, це викликало невдоволення ряду дипломатів з приводу того, що ключові глобальні гравці «не прислухатимуться» до їхніх вимог, на реалізацію яких потрібні мільярди доларів.

А відтак лідери інших великих країн, включаючи Індію (яка щойно приймала саміт G20), та Мексику, планують відправити замість себе міністрів. Щодо генсека ООН Гутерріша, то він закликав не приділяти надто багато уваги відсутності глав держав. За його словами, основне значення має те, чи висловить конкретна країна (в особі будь-якого свого представника) готовність взяти на себе зобов'язання щодо цілей ООН та багатьох інших питань.

До речі, якби російський представник Лавров узяв на себе зобов'язання щодо дотримання Статуту ООН, і воно було б виконано, це означало б, що сотні тисяч бійців окупаційних військ РФ залишили би територію України, і найбільш кровопролитна війна з часів створення Організації Об'єднаних Націй була б завершена. Але, на жаль, дива чекати не варто. Тим більше на Генасамблеї ООН.