[node:title]

Операція "Деколонізація"

29.07.2022
6 хв. на прочитання

Нравится не нравится – империя развалится. У Європі поки що несміливо, але все частіше починають говорити про постросійський світ. Більше 30 незалежних держав на місці сучасної РФ – таку карту представили учасники Форуму вільних народів Росії, який відбувся 22-24 липня у Празі. Розвал Росії може відбутися за кілька десятиліть, а може відбутися і за кілька тижнів. Процес пішов і важливо, щоб демонтаж імперії був контрольований.

Експерти "Центру політичного консалтингу" виділили 10 основних моментів, які варто розуміти про Форум, що відбувся у чеській столиці.

1. Вперше на міжнародному рівні запропоновано чіткі дефініції "деколонізація Росії", "постросійський простір", "суверенні та незалежні держави" на території нинішньої РФ.

Участь у Форумі взяли представники нацменшин, які проживають на території РФ, а також представники їхніх урядів в екзилі. Спільно вони прийняли "Декларацію про деколонізацію Росії". У документі, серед іншого, йдеться про те, що колоніальна політика на території нинішньої РФ здійснюється упродовж століть, внаслідок чого корінні народи та колонізовані регіони стали жертвами історичної несправедливості, а в окремих випадках – примусового переміщення та геноциду.

"Ми закликаємо всіх громадян корінних народів та колонізованих регіонів до негайного початку активних дій щодо мирної Деколонізації, звільнення та проголошення/відновлення суверенітету та незалежності власних країн", - йдеться у Декларації.

Меседж про деколонізацію Росії працює як на західну аудиторію, так і на саму РФ. Google Trends фіксує, що пошукова активність за запитом "деколонизация Росии" в регіоні пошуку "Росія" зараз є максимально великою.

2. Одне із завдань Форуму – розвінчати страхи західного світу щодо розпаду РФ і ядерної зброї.

Основним застереженням західних політиків щодо розпаду Росії є загроза неконтрольованої ситуації з ядерною зброєю. По суті, це той самий аргумент, який називали у 1991 році при розпаді Радянського Союзу. Учасники празького Форуму виходять з того, що процес розпаду Росії неминучий. А відтак світовій спільноті краще вже зараз максимально підключитися до того, аби неконтрольований процес розвалу ядерної держави став контрольованим.

Автори декларації заявили про те, що починають консультації про створення Об'єднаної перехідної адміністрації – тимчасового органу, який, на їхню думку, має прийти на зміну путінському режиму. Одне із заявлених завдань перехідної адміністрації – максимально сприяти міжнародним органам у взятті під контроль ядерної зброї і абсолютна денуклеризація постросійського простору.

3. Вперше прозвучав заклик до формування органів влади, які мають бути повністю готовими перебрати на себе повноваження на момент падіння путінського режиму.

Це найбільший практичний пункт "Декларації про деколонізацію Росії". Ніхто не знає, коли почнеться внутрішня дестабілізація РФ, але до цього моменту треба бути готовим інституційно.

Запропонований механізм передбачає: створення національних перехідних урядів, в тому числі в екзилі; підготовку конституцій незалежних республік; створення Об'єднаної перехідної адміністрації, яка має забезпечити плавний і легітимний процес деколонізації.

4. Принципово інший підхід щодо "лібералізації" Росії.

Учасники Форуму виходять з того, що лібералізація РФ в тому складі, в якому ця держава існує зараз, неможлива. Так звана російська опозиція ставить своєю ціллю зміну поганого царя на "хорошого" і при цьому збереження імперії з центром у Кремлі. Форум вільних народів Росії пропонує принципово інший підхід – створення окремих незалежних держав, їхню мирну сецесію зі складу РФ, демаркацію державних кордонів нових республік.

5. Автори Декларації керуються міжнародно визнаними документами.

Вони посилаються одразу на кілька документів ООН – Загальну декларацію прав людини, Декларацію щодо надання незалежності колоніальним країнам та народам, Декларацію щодо прав корінних народів. Опора на міжнародне право робить процес легітимним та зрозумілим для західного світу.

6. У Декларації прямо цього не написано, але між рядками читається: країнам Заходу потрібно налагодити зв'язки з різними російськими регіонами і підтримати їхній мирний перехід до власної державності.

Організатори Форуму нагадують, що розпад Радянського Союзу у 1991 році став несподіваним сюрпризом для західних аналітиків та урядів, бо вони не приділяли достатньо уваги внутрішній ситуації у колишніх радянських республіках. Зараз ситуація повторюється: багато закордонних дослідників продовжують дивитися на Росію через московську призму і не помічають подій у конкретних регіонах від Балтики до Тихого океану.

7. На карті незалежних держав, представленій на Форумі вільних народів Росії, взагалі немає державного утворення із назвою "Росія".

Настав час говорити про "постросійські держави" – за прикладом "пострадянських держав".

8. Учасники Форуму вільних народів Росії визнають своє правонаступництво щодо репарацій, які РФ має виплатити Україні.

Також ідеться про виплату репарацій іншим державам, які постраждали від воєнної агресії Росії, - Молдові, Ічкерії, Сакартвело.

9. Серед учасників Форуму – українці, поляки та литовці.

Власне, основним організатором заходу є Інститут регіонів Росії, який базується у Литві. Його ще у 2021 році створив громадянин Литви Андрюс Алманіс – політик, громадський діяч, один із засновників литовської "Партії свободи". Алманіс народився в Алтайському краї (Сибір), у дитинстві переїхав до Литви.

Автором ідеї створення Інституту регіонів Росії став публіцист Вадим Штепа – публіцист, ідеолог російського регіоналізму, головний редактор видання "Регион.Эксперт". Народився в Карелії, після погроз з боку російського режиму переїхав за кордон. Нині живе в Естонії. На форумі у Празі став одним з основних доповідачів.

Дуже активну участь у празькому Форумі взяв колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Від українців також засвітився народний депутат Олег Дунда ("Слуга народу").

Дистанційно участь у засіданні взяла євродепутатка, колишня міністерка закордонних справ Польщі Анна Фотига.

Настрої основних учасників форуму – представників корінних народів – в одному з інтерв'ю описав Павло Клімкін: "Вони дуже бояться. Про це потрібно чесно говорити. Бояться ФСБ, бояться репресій. Але вони починають говорити про те, що час починати щось робити… Те, що вони повірили в себе – ну окей, давайте чесно скажемо, починають вірити в себе – це абсолютно нова історія. Це ще не буревій, не цунамі, але точно є вітер. А ви ж знаєте китайське прислів'я: коли віє вітер, то потрібно будувати млини. От ми і допомагаємо їм будувати млини".

10. Уся надія на ЗСУ.

Історичний парадокс у тому, що доля кількох десятків корінних народів сучасної Росії залежить від успіхів української армії. Учасники Форуму самі це визнають і дивляться з надією на українську армію: мовляв, початком процесу формування їхніх незалежних держав стане перемога України у війні з Росією.

Це абсолютно нова емоція на євразійському континенті. Якби не мужність ЗСУ, такий форум ніколи б не відбувся. Що там казати, пів року тому ніхто не міг би собі навіть уявити такого зібрання.

Так, празький форум прозвучав ще несміливо. Але це початок. В українських інтересах – підтримувати цей рух і максимально легітимізовувати його серед західних партнерів, держав-членів Ради Безпеки ООН, а також усіх держав-сусідів нинішньої РФ. Пройде ще пів року – і процес на євразійському континенті може ще кардинальніше змінитися. Отут і стануть в нагоді готові схеми, сенси, карти та інституції, на базі яких можна буде провести контрольований демонтаж Росії.