Новий «Орбан» та надія на коаліцію: чи все так погано у Словаччині з обранням Фіцо?

Результати виборів у Словаччині, які пройшли 30 вересня, є не надто сприятливими для України. Більшість голосів на них здобула проросійська партія колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо.

Цифри, які вирішують усе

Це політутворення під назвою «Smer-SD» набирає 22,95% голосів.

На другому місці – ліберальна партія «Прогресивна Словаччина», близька до чинної президентки Зузани Чапутової, з 17,96%.

На третьому місці – партія «Голос» ще одного експрем’єра Петера Пеллегріні – 14,7%. Саме «Голосу», як кажуть оглядачі, належить так звана золота акція при формуванні парламентської коаліції.

Проте повернемося до результатів виборів. Блок «OL’aNO+» експрем’єра Ігоря Матовича набрав 8,9%. Це найбільший провал порівняно з минулими виборами – мінус 49 місць (у 2020 році Матович мав 25% підтримки).

Християнсько-демократичний рух (проукраїнські консерватори) здобув 6,82%, а ліберальна партія «SaS» («Свобода і справедливість») – 6,32%.

До парламенту проходить і Словацька національна партія колишнього спікера Андрея Данко, відома антиукраїнськими настроями, – 5,63%.

Натомість ультраправа антиукраїнська партія «Республіка» набирає 4,75% і не долає 5-відсотковий бар’єр до парламенту.

Обриси майбутньої коаліції

У підсумку 150 місць Національної ради (словацького парламенту) можуть бути розподілені так: партія Фіцо – 42 мандати, «Прогресивна Словаччина» – 32, «Голос» Пеллегріні – 27, блок «OL’aNO+» Матовича  – 16, християнські демократи – 12, «SaS» – 11, Словацька національна партія – 10.

Партія «Голос» Пеллегріні, від вибору якої залежить формат нового уряду, допускає участь у коаліції як з переможцем виборів, тобто з фракцією Фіцо, так і з іншими партнерами.

Петер Пеллегріні у коментарі ЗМІ після зустрічі з президенткою заявив, що його партія поки не виключає ніяких форматів уряду, хоча спершу почне переговори з переможцем – євроскептичною і антиукраїнською «Smer-SD».

«Ми розуміємо свою позицію як партії, без якої неможливий будь-який формат правлячої коаліції», – зазначив Пеллегріні.

Він додав, що не збирається співпрацювати з Фіцо на нерівних умовах, і якщо перемовини завершаться невдало, «Голос» готовий говорити про коаліцію з чотирьох політсил з «Прогресивною Словаччиною».

У цьому випадку 32 мандати «Прогресивної Словаччини» плюс 27 мандатів «Голосу», плюс по 16 та 12 відповідно від фракції Матовича та християнських демократів дадуть у підсумку 87 голосів, що дозволить сформувати коаліцію.  

Пеллегріні вже мав неформальну зустріч з лідером «Прогресивної Словаччини» Міхалом Шимечкою, але на питання, чи той пропонував йому прем’єрську посаду, сказав, що це поки не обговорювалося. Пеллегріні також ухилився від конкретики і у тому, що він хоче отримати за входження до коаліції.

Між тим лідер партії-переможниці Роберт Фіцо отримав два тижні на формування уряду. Якщо «Голос» приєднається до нього (42+27=69), а також у більшість увійде антиукраїнська Словацька національна партія (69+10+79), це буде значно гірший варіант для України.

Чому Словаччина важлива для України

На початку повномасштабного вторгнення Словаччина проявила себе як надійний союзник України. Ця держава надала військової допомоги Україні на 10% свого оборонного бюджету і входила до десятки країн-лідерів у світі за цим показником.

Нині нам доведеться стикнутися із наслідками обрання Фіцо. Відомо, що під час виборчої кампанії Роберт Фіцо виступав за припинення будь-якої військової чи збройної допомоги Україні. А це загрожує не лише Україні, але й монолітності Євросоюзу.

Дням на сайті американського каналу CNN вийшла публікація «На виборах у Словаччині переміг проросійський політик», де зазначено, що виграла партія, очолювана прокремлівським діячем, і це буде викликом єдності Словаччини з Європейським Союзом – насамперед у питанні, що стосується підтримки України.

CNN зазначає, що перемога Фіцо та партії «Smer» означатиме поворотний момент у питанні підтримки України Словаччиною та матиме «далекосяжні наслідки для всього регіону». Видання нагадує, що Фіцо звинувачує в російсько-українському конфлікті «українських нацистів і фашистів», які нібито спровокували Путіна вдертися в Україну, і тим самим повторює наративи Путіна.

Що стосується європейських справ, CNN висловлює стурбованість тим, що Роберт Фіцо об’єднається з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, і вони створять проблеми в ЄС. Якщо до них приєднається польська партія «Право і справедливість», яка перебуває на порозі чергової перемоги на польських парламентських виборах, то Словаччина, Польща й Угорщина можуть стати проблемним блоком для Євросоюзу.

Стурбовані усі

Окрім CNN, на виграш Фіцо звернула увагу і британська BBC. «Популістська партія перемогла на виборах у Словаччині, але потребує партнера по коаліції», – йдеться у публікації видання. При цьому «Smer» зазначена як «промосковська партія».

Німецька Die Zeit також подає новини зі Словаччини під заголовком «Проросійська партія перемогла на парламентських виборах» і нагадує, шо Фіцо виступає за призупинення допомоги Україні.

Навіть катарське агентство Al Jazeera констатує на своєму сайті, що «Проросійська партія перемогла на виборах у Словаччині».

Не відстає від колег і агентство Reuters. «Проросійський екс-прем’єр Фіцо переміг на виборах, йому потрібні партнери по коаліції», йдеться у публікації видання. Британське медіа також констатує, що Фіцо хоче припинити підтримку України, і що партія «Голос», імовірно, стане його партнером по коаліції.

Від останньої фракції дійсно багато що залежить. Лідер «Голосу» Пеллегріні був однопартійцем Роберта Фіцо і став прем’єром у 2018 році після того, як Фіцо довелося піти у відставку під тиском обвинувачень та масових протестів через убивство журналіста-розслідувача Яна Куцяка. Після виборів 2020 року Пеллегріні та частина депутатів «Smer-SD» засновувала нову партію – «Голос», щоб не асоціюватися з токсичною репутацією Фіцо.

Як писала «Європейська правда» перед виборами, на відміну від «Smer-SD», партія «Голос» уникає розмов про зовнішню політику, критикуючи уряд за економічні провали та позиціонуючи себе як класичну соціал-демократичну партію. Люди, які добре знають Пеллегріні, характеризують його як цілком прозахідного політика, котрий не має симпатій до нинішньої Росії. Проте ймовірність того, що «Голос» увійде до коаліції із «Smer-SD», дуже висока.

За даними деяких словацьких медіа, за такий крок Фіцо готовий поступитися прем’єрством Пеллегріні. «Також багато кажуть про компромат, який є у Фіцо на Пеллегріні», – пише «ЄП».

«Розчаровані та розлючені виборці»

Оглядач Петер Барді на сайті Aktuality.sk підсумовує: «Роберт Фіцо об’єднав розчарованих і розлючених виборців, які виступають проти істеблішменту… І Фіцо повернувся. Він дуже сильний і готовий взяти владу, правити і мстити. І це не є доброю новиною для Словаччини та її розвитку».

 

«Ми прокидаємося вранці, коли стає ясно, що Роберт Фіцо знову є лідером найсильнішої політичної партії Словаччини. Хоча на його можливе повернення після виборів 2020 року ніхто не ставив ані цента, за три з половиною роки він показав, як бореться за владу.

Він був мотивований відходом Петера Пеллегріні, що вважав величезною зрадою, він стикався з кримінальним переслідуванням і жаданням помсти. Він шукав виборців серед тих, хто йому залишився – серед обдурених змовами та кремлівськими наративами людей, серед потенційних виборців антисистемних партій, які не вірять у представницьку демократію, державу та інститути. Він змінив риторику, адаптував її до аудиторії та став її голосом. Роздроблені групи людей знайшли свого політичного лідера. І Фіцо з тих, хто хотів їх почути», – пише оглядач.

Обрання Роберта Фіцо, таким чином, загрожує інтересам не лише України, але й Словаччини передусім. Проте українцям, природно, ближче до тіла власна сорочка. Водночас потенційна втрата Словаччини як партнера та союзника, звісно, є відчутною, проте не вирішальною. З цією країною чи без неї Україна прийде до перемоги у нинішній війні.