Нові санкції проти Росії: чому процес гальмує?

Наталія Лебідь

7 червня Країни Євросоюзу не змогли узгодити новий, одинадцятий пакет санкцій проти Росії, а відтак повернуться до цього питання 14-го. Нові обмеження зосереджені на боротьбі з обходом існуючих санкцій і включають новий механізм для потенційного покарання країн за межами ЄС, які дозволяють ухилятися від санкцій.

Це було чутливим для кількох країн ЄС, зокрема Німеччини, яка побоювалася, що нові санкції можуть зашкодити відносинам з такими країнами, як Туреччина та Китай. У відповідь на побоювання ЄС пом’якшив початкову пропозицію Єврокомісії. Крім того, Греція та Угорщина блокують угоду, поки Україна вносить деякі їхні компанії до списку «спонсорів війни».

Нагадаємо, що європейські країни сподівалися затвердити нові обмежувальні заходи під час саміту «Великої сімки» у Японії 19–21 травня. Але санкції мають затвердити всі країни, що входять до ЄС, а, як бувало й раніше, вже кілька тижнів процес узгодження затягується. Цього разу Європа всерйоз переймалася не самою Росією, а третіми країнами, які допомагають обходити обмеження. Серед іншого, ЄС обговорює повну заборону експорту деяких товарів до країн, які потім продають їх Росії.

Що хочуть включити у новий пакет?

Основною метою санкцій заявлено боротьбу з обходом Росією санкцій та контроль за ефективним застосуванням існуючих обмежень. Під санкції цього разу можуть потрапити цілі країни, які реекспортують заборонені продукти до Росії. Особливо ЄС цікавлять держави, які не можуть пояснити сплески у торгівлі ключовими товарами та технологіями (докладніше про це розповімо нижче).

Але пакет передбачає й інші заходи, які анонсували представники Європейської комісії. Так, Німеччина та Польща можуть відмовитися отримувати нафту північною ділянкою трубопроводу «Дружба». Судам, які перевозять російські нафту та нафтопродукти, можуть заборонити заходити в порти ЄС – як і тим, хто намагається це робити або доставляти товари до РФ потай, відключаючи навігацію на борту.

Крім того, список товарів, транзит яких заборонено через Росію, буде розширено – наприклад, до нього увійдуть технологічні продукти та авіаційні запчастини. Також можуть бути введені санкції проти нових фізичних та юридичних осіб, зокрема з Китаю.

Чому пакет не затвердили на саміті G7 у травні?

Офіційно документи про перебіг переговорів про одинадцятий пакет не публікуються, а представники окремих країн його не коментують. Але відомо, що затримка пов'язана насамперед із позицією Угорщини та Греції. Справа в тому, що влада України раніше склала список приватних компаній, яких вважають «міжнародними спонсорами війни».

Туди увійшли і європейські організації, зокрема, п'ять із Греції та одна з Угорщини (переважно мова про танкерних операторів, причетних до перевезень російської нафти). Незважаючи на те, що цей список не має прямого відношення до санкцій, що обговорюються, ці країни намагаються натиснути на Україну, щоб їхні компанії були викреслені зі списку, повідомляє видання Politico з посиланням на джерела.

Інших учасників обговорення, наприклад Німеччину, бентежать санкції проти цілих країн, оскільки це може зашкодити дипломатичним відносинам із ними та підштовхнути їх до сприяння Росії та Китаю. На думку Берліна, спочатку до списку мають увійти конкретні компанії-порушники.

Теза про те, що Росія впоралася із санкціями, – перебільшення. Просто 2022-го одні рішення Заходу знижували ефективність інших. Нині цьому вирішено покласти край.

Незрозумілий поки що й сам механізм впливу на порушників. Передбачається, що спочатку ЄС тиснутиме дипломатично, а якщо це виявиться неефективним, то союз запроваджуватиме адресні обмеження на експорт ключових товарів. Для обох заходів необхідно розробити правову базу, скласти список товарів та країн, які викликають занепокоєння, та запровадити такі списки в систему експортного контролю. Поки що незрозуміло і те, як ці обмеження сумісні з правилами світової торгівлі.

Підсумком дискусій вже стало послаблення запланованих санкцій. Так, заборона судам із російською нафтою заходити до портів ЄС, ймовірно, не буде введена, а судам, які відключають навігацію, щоб доставляти товари до Росії, дадуть 30-денний період для виправлення, пише Bloomberg.

Які «треті країни» допомагають Росії обходити санкції і кого можуть торкнутися нові санкції ЄС?

Новини про те, що російським компаніям вдається оминати санкції за допомогою третіх країн, з'являються регулярно. Деякі товари, які таким чином потрапляють до країни, навіть дістаються фронту в Україні. Наприклад, у травні Financial Times з'ясувала, що ПВК Вагнера придбала 20 тисяч шоломів у Китаї наприкінці 2022 року через підставну компанію. У січні CNN повідомляла, що представники західних спецслужб стурбовані тим, що китайські компанії також регулярно постачають до Росії бронежилети та шоломи.

За даними китайської митниці, імпорт товарів до Росії за останній рік різко зріс на 17,5% порівняно з 2021 роком. Весь товарообіг двох країн зріс на 28% до рекордних 190 мільярдів доларів. Постачання з Китаю при цьому склали 76 мільярдів, з Росії – 114 мільярдів.

Але Китай є не єдиною країною, де російські компанії шукають альтернативи західним постачальникам. Так, товарообіг із Туреччиною минулого року зріс на 84%, з Білоруссю – на 10%, повідомляла Федеральна митна служба Росії. Цікаво, що відомство публікувати зовнішньоторговельну статистику ще навесні 2022 року, але відстежити товарообіг можна за статистикою інших країн та міжнародних організацій.

Так, у першому кварталі 2023 року експорт із Німеччини до Росії впав на 47%. Однак у країн, що межують із Росією, він різко виріс. Наприклад, німецький експорт до Киргизстану підскочив приблизно на 949%, до 170 мільйонів євро, зазначає Reuters. А, наприклад, експорт автомобілів та запчастин зріс більш ніж на 4129% (до 84 мільйонів євро).

Є й інші аномалії, пов'язані, ймовірно, з подальшими постачаннями до Росії. Так, постачання до Туреччини зросли на 37%, до Грузії – на 92%, до Казахстану – на 136%, до Вірменії – на 172%, до Таджикистану – на 154%. Оскільки Вірменія, Білорусь, Казахстан і Киргизстан входять до Митного союзу ЄАЕС, товари з цих країн можуть потрапляти до Росії без подальшого контролю та мит.

І експорт із цих країн у РФ справді зростає. Наприклад, експорт із Вірменії до Росії 2022 року зріс майже втричі, до 2,4 мільярда доларів. Казахстан збільшив експорт на 25% до 8,8 мільярда. При цьому експорт електроніки зріс одразу у 22 рази. З Киргизстану почали привозити у 2,5 рази більше товарів, майже на 964 мільйони доларів.

Хитрощі логістики

Але «заборонка» може потрапляти до Росії не лише завдяки поставкам із третіх країн. Згідно з даними сервісу Trade DataMonitor, на які звернула увагу Financial Times, лише половина санкційних товарів подвійного призначення, які прямували транзитом через Росію, дійшла до пункту призначення. Як правило, у митних деклараціях, що надаються ЄС, вказувалося, що товар їде до Вірменії, Казахстану та Киргизстану, але товари на суму понад мільярд доларів «зникли» на території Росії. Як зазначає газета, це допомогло Москві зберегти доступ до найважливіших європейських товарів, включаючи авіаційні компоненти, оптичне обладнання та газові турбіни.

Якщо у 2022 році обмеження часто запроваджувалися без оцінки наслідків та можливостей обходу, то нові зусилля ЄС спрямовані на «затикання ділянок у павутині». Варто зазначити, що ЄС не вперше намагається узгодити заходи, спрямовані на боротьбу з обходом санкцій. Ще в січні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн говорила, що лазівки будуть закриті в десятому пакеті, який обговорювався тоді. Але вжитий до річниці початку повномасштабного вторгнення пакет таких заходів не включав.

Наразі Євросоюз сподівається, що новий пакет буде погоджено вже цього тижня, акцентує Bloomberg. У крайньому випадку, до кінця червня, як уточнила міністр закордонних справ Франції Катрін Колона.