Неприїзд Путіна на зустріч БРІКС свідчить про те, що його горизонти звужуються

Колись російський президент Володимир Путін був людиною, на яку зважали: за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну світові лідери по черзі курсували до Москви, щоб закликати лідера Кремля відійти від краю прірви та скасувати плани нападу.

Ці зусилля провалилися. Але тепер людина, яка поклала початок катастрофічній війні, бачить, що її можливості подорожувати вкрай обмежені.

Це може здатися дрібницею для керманича країни, яка охоплює одинадцять часових поясів. Зрештою, Путін має відкриті двері до Пекіна, а дружні до Кремля лідери в Центральній Азії та Ірані розгорнули вітальний килимок після його вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

І, звісно, у нього завжди буде Мінськ: білоруський лідер Олександр Лукашенко, який дав Росії стартовий майданчик для вторгнення, також приймав Путіна.

Але Путін буде відсутній на ключовому глобальному форумі цього тижня, на саміті БРІКС у Йоганнесбурзі. Його неявка красномовно говорить про ізоляцію Росії – і про звуження горизонтів Путіна.

Очікується, що там будуть присутні лідери інших членів економічного блоку БРІКС – президент Південної Африки Сиріл Рамафоса, лідер Китаю Сі Цзіньпін, президент Бразилії Луїс Лула да Сілва та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді.

Але минулого місяця в офісі Рамафоси заявили, що Путін не прийде на зустріч «за взаємною згодою». Його замінить міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, хоча російські державні ЗМІ повідомляють, що Путін буде з'являтися по відеозв'язку.

Та чи справді матимуть значення телефонні дзвінки Путніа? Участь у міжнародній дискусії означає наявність тебе як гравця на світовій арені, і Путіну це потрібно більше, ніж чергове групове фото.

Адже він є рішучим прихильником того, що кремлівський лідер називає «багатополярним світовим порядком», просуваючи такі структури, як БРІКС, як противагу інституціям під керівництвом США та Заходу, які різко засудили Росію за її війну проти України.

І хоча дії Росії, можливо, викликали широке засудження з боку Заходу, вона все ще має вплив і підтримку, особливо на Глобальному Півдні.

Посилення такої підтримки на тлі війни проти України було ключовою метою нещодавнього російсько-африканського саміту Путіна в Санкт-Петербурзі. Можливо, явка лідерів африканських країн розчарувала Кремль – менше половини глав держав, які відвідали аналогічну конференцію 2019 року, з’явилися на захід минулого місяця – але російська зовнішня політика все ще спирається на дипломатичну та політичну підтримку країн Африки, Латинської Америки та Азії.

Тож чому Путін упустив ще одну можливість просувати свої ідеї? Для початку, є питання про ордер на його арешт від Міжнародного кримінального суду.

Він був виданий у березні в поставив Південну Африку в безвихідь: як учасник договору, що визнає дію Гаазького суду, Південна Африка зобов’язана арештовувати осіб, звинувачених МКС.

Водночас припускати, що Путіна могли заарештувати просто в Йоганнесбурзі, означає тішити себе ілюзіями. Зрештою, колишньому президенту Судану Омару аль-Баширу, який був і залишається обвинуваченим у військових злочинах і злочинах проти людяності, пов’язаних із геноцидом у Дарфурі, вдалося уникнути такої долі під час візиту до Південної Африки у 2015 році. Він виїхав звідти тоді, коли суд якраз розглядав клопотання МКС про його арешт.

Кремль, звичайно, гнівається через будь-які натяки на те, що Путін ухиляється від саміту БРІКС через ордер МКС.

Речник Кремля Дмитро Пєсков спростував заяви Рамафоси, що того буцімто попередили: Росія розглядатиме арешт Путіна як «оголошення війни».

А сам Путін заявив журналістам 29 липня, що не вважає свою присутність у БРІКС «важливішою за присутність зараз у Росії», повідомляє державне інформаційне агентство ТАСС.

Незалежно від мотивів, неявка Путіна на саміт не є хорошим вибором для Москви. Але Росія продовжує піар-кампанію, яка представляє її непохитною антиколоніальною державою, що підтримує більш справедливий світовий порядок.

«Я, звичайно, згоден з тим, що концепція домінування Заходу, яку просувають Сполучені Штати та підпорядковані їм країни, не забезпечує гармонійного розвитку всього людства», – говорить Путін.

«Ми маємо справу з нескінченним прагненням західної меншини до військової, політичної, фінансової та економічної експансії. Їхні гасла змінюються: вони пропагують глобалізацію, потім вестернізацію, американізацію, універсалізацію, лібералізацію тощо. Але суть залишається незмінною – вони прагнуть підпорядкувати кожного незалежного гравця і змусити його грати за правилами, які вигідні Заходу», – стверджує він.

США та їх союзники, продовжує вже Лавров, «намагаються загальмувати природну еволюцію міжнародних відносин і формування багатополярної системи або навіть повернути цей процес назад. Вони не проти використовувати невідповідні та незаконні методи, включаючи застосування сили або односторонні санкції (не схвалені Радою Безпеки ООН), інформаційну та психологічну війну тощо, щоб підігнати світ під свої потреби».

Іронія тут доречна. Росія, зрештою, веде війну проти України, яку Путін виправдовує відверто імперськими термінами.

І кінець однополярного світу, на думку Путіна, схоже означає, що Росія може зайнятися кривавою справою окупації України, не обмеженої міжнародними нормами, під фальшивим прапором її звільнення.

Джерело: CNN