Не ганьби прізвище, або чи стане Майк Джонсон протилежністю свого тезки Бориса?

Спікер Палати представників Сполучених Штатів Майк Джонсон оприлюднив план підтримки Ізраїлю на суму 14,3 мільярда доларів. Пакет відокремлює допомогу Ізраїлю від запиту Байдена на надзвичайне фінансування, яке мало включати гроші для України та Тайваню. Законопроєкт також вилучає гуманітарну допомогу для цивільних у Секторі Гази та Ізраїлі, про яку просив Білий дім.

Цей пакет є однією з перших законодавчих спроб нового спікера. Джонсон заявив, що очікує голосування Палати представників щодо нього у четвер – 2 листопада. Тим часом відокремлення грошей для України від фінансування Ізраїлю створює ризик того, що Конгрес не зможе продовжити допомогу в контрнаступі нашої країни проти Росії, припускає Bloomberg.

Водночас Джонсон, який раніше голосував проти допомоги Україні, задекларував підтримку Києву – причому іще до того, як був обраний спікером минулого тижня. Але зазначив, що висуває для цього певні умови. Оскільки ми ще не приділяли увагу новому американському спікеру, настав час познайомитися з ним ближче. Отже, хто такий Майк Джонсон?

Християнин, консерватор, трампіст і… результат незапланованої вагітності

Майк Джонсон — це 51-річний уродженець Луїзіани, християнин, який в американському політичному середовищі відзначився досить консервативними заявами та діями. Працював юристом і радіоведучим. Американці обирають Джонсона до Палати представників з 2016 року. Він був старшим радником Alliance Defending Freedom – правозахисної групи, робота якої спрямована на захист традиційних сімейних цінностей. Джонсон поділяє консервативні позиції щодо всіх гострих соціально-культурних проблем США.

Відомо, що його юридична діяльність має успішні результати щодо заборони одностатевих шлюбів у штаті Луїзіана. Також він відстоював право компаній відмовляти у обслуговуванні гомосексуальних пар, якщо це суперечить їхнім релігійним поглядам. Джонсон дотримується чітких поглядів проти абортів. За його словами, така позиція ґрунтується на його історії життя. «Я був результатом незапланованої вагітності», – сказав він на слуханнях у Louisiana House у квітні 2016 року.

Про Джонсона відомо і те, що він захищав Трампа під час слухань щодо імпічменту, а також підтримував позов про скасування результатів виборів 2020 року в чотирьох штатах та голосував проти пакета допомоги Україні на 40 мільярдів доларів. Палата представників американського Конгресу обрала його новим спікером 25 жовтня – після відставки Кевіна Маккарті. Обрання Джонсона не те, що б змінило лінію його поведінки, але принаймні її  трансформувало: недарма спікер заявив про готовність до переговорів щодо виділення допомоги Україні.

«Не дозволимо Путіну переважати» – ключова фраза Джонсона

В ефірі Fox News 26 жовтня Майк Джонсон заявив таке: «Ми не можемо дозволити Володимиру Путіну переважати в Україні, бо я не вірю, що він зупиниться на цьому». Але, додав промовець, «ми хочемо підзвітності, і ми хочемо, щоб Білий дім мав чіткі цілі. Ми збираємося провести ці дискусії. Це буде дуже продуктивно».

На його думку, підзвітність у фінансах посприяє більш цілеспрямованій та якісній підтримці. Республіканець наголосив, що Конгрес не збирається залишати Україну сам-на-сам із ворогом. Згодом він додав, що відкритий для переговорів щодо додаткового фінансування для допомоги України у контрнаступі проти Росії.

Але може статися так, що цього додаткового фінансування Україна якраз і не отримає. Річ у тім, що найбільший запит президента Джо Байдена (у пакеті, що сукупно становив понад 100 мільярдів доларів) був передбачений якраз України. Нам американський лідер планував виділити 61,4 млрд. Ще 14,3 млрд призначалися для Ізраїлю, 2 мільярди – для безпеки Тайваню і трохи більше 9 мільярдів доларів – на гуманітарну допомогу.

Проте хоча у Конгресі США й існує широка двопартійна підтримка допомоги Ізраїлю, деякі республіканці до нового фінансування для України ставляться скептично. Ще минулого тижня сенатор Том Коттон назвав пропозицію адміністрації Байдена по об’єднанню пакетів допомоги неприйнятною. Він заявив, що республіканці у Сенаті візьмуть на себе ініціативу розробки альтернативного законопроекту про фінансування.

«Ми не витрачатимемо, наприклад, 3,5 мільярда доларів на задоволення потенційних потреб мешканців Гази, оскільки ці гроші можуть потрапити до рук ХАМАСу», – цитувало Коттона видання The Wall Street Journal. Він також заявив, що не підтримає виділення 11,8 млрд доларів на фінансування невійськових витрат українського уряду, а також 4,7 мільярда доларів млрд на житло, транспорт та послуги для затриманих іммігрантів у США, заявивши, що ці гроші краще скерувати на їх депортацію.

Тож вже 29 жовтня новообраний спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що фінансування допомоги Україні та Ізраїлю розглянуть у різних законопроєктах.

Але чи буде так, як хоче новий спікер?

Роль спікера Палати представників США, безперечно, не варто ані применшувати, ані перебільшувати. Спікер може виступати із законодавчою ініціативою (що Джонсон і зробив, представивши окремий пакет підтримки Ізраїля), але він не змінить фундаментальних речей, які стосуються фінансової допомоги Україні. Зрештою, за таку допомогу виступають три чверті членів Палати представників. З них стовідсотково – усі демократи, і як мінімум приблизно половина республіканців.

Та й чинник президента Сполучених Штатів не варто скидати з важелів. Джо Байден давно визначив пріоритети та свою позицію щодо російсько-української війни. Ця позиція незмінна, як і політика США – принаймні, доти, доки її визначає саме чинний американський лідер.

Крім Байдена, Джонсону опонують і його колеги-парламентарі. Зокрема, лідер республіканців в Сенаті Мітч Макконнелл переконаний, що ініціативи з надання фінансової допомоги Україні та Ізраїлю потрібно об'єднати. Для розуміння ситуації: Республіканська партія контролює більшість в Палаті представників, однак для того, щоб набути чинності закону, законопроєкт має також пройти і Сенат, де більшість належить демократам.

Видання The Hill вказує на те, що хоча інституційно лідери республіканців в Палаті представників та Сенаті США і «приречені» на співпрацю, різниця в поглядах між Макконнеллом та Джонсоном настільки велика, що Макконнеллу легше співпрацювати з лідером політичних опонентів (тобто демократів в Сенаті) Чаком Шумером, аніж з Джонсоном. А Чак Шумер підтримує єдиний великий пакет допомоги, зазначає The Hill.

Видання наводить слова однопартійця Макконнелла сенатора Джона Туна про те, що Макконнелл «пройшов через епоху Холодної війни і глибоко переконаний, що в цей історичний момент Сполучені Штати мають встановити своє лідерство». Тож хоча деякі сенатори-республіканці виступають проти додаткового фінансування для України, більшість розуміє необхідність цього, каже Тун виданню.

Одним словом, для ідеї Джонсона розділити пакет допомоги все складається далеко не просто. А як саме – ми знатимемо наприкінці сьогоднішнього визначального дня, котрий в Америці лише починається.