Кримська платформа: наступного року у Криму?

Уляна СТЕЛЬМАШОВА

Окупація Криму триває уже 3109 днів. Еволюція "кримської теми" за цей час виглядала так:

• До 2021 року – тему уникають на міжнародному рівні. Аби не розсердити Путіна.

• Серпень 2021 року – перший саміт "Кримської платформи", який офіційно запустив міжнародний формат з питання деокупації півострова. Участь беруть 46 делегацій, але більшість країн відправляють на саміт або міністрів, або послів. Скажімо, від Німеччини – міністра економіки, від Франції – міністра торгівлі, від Італії – заступника міністра закордонних справ.

• Серпень 2022 року – другий саміт "Кримської платформи". Участь беруть більше 60 делегацій. На цей раз виступають світові лідери: прем'єр Канади Джастін Трюдо, прем'єр Британії Борис Джонсон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, державний секретар США Ентоні Блінкен, прем'єр Японії Фуміо Кісіда, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, президент Франції Емануель Макрон, прем'єр Італії Маріо Драгі, президент Польщі Анджей Дуда, генсек НАТО Єнс Столтенберг та ще цілий список президентів і глав урядів. Головний меседж усіх промов світових лідерів – Крим має повернутися до України.

• Серпень 2023 року…? Події розвиваються настільки стрімко, тож не виключено, що вже наступного року учасники "Кримської платформи" зберуться на території звільненого Криму.

Еволюцію "кримської теми" чітко видно, якщо порівнювати підсумкові документи самітів у 2021 та 2022 роках. Торік деякі учасники наполягали на тому, щоб у резолюції було наголошено на "мирному припиненні тимчасової окупації Криму". На слові "мирний" був особливий акцент. Українська сторона тоді пішла назустріч партнерам і погодилася вписати це слово.

Цього року речення переформулювали: "Ми висловлюємо нашу рішучість продовжувати співпрацю в межах міжнародної Кримської платформи з метою припинення тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя". Ілюзій про мирне повернення Криму ніхто не має, всі усвідомлюють, що доля Криму буде вирішена на полі бою.

Якщо раніше світ скептично оцінював можливість деокупації півострова, то зараз це – одне із основних завдань на порядку денному. "З Криму все почалося, ним і завершиться", - заявив президент Володимир Зеленський на саміті.

Але сама по собі деокупація – це тільки половина роботи.

Ще важливішою за неї стане реінтеграція півострова в Україну. До того дня, коли півострів знову повернеться під контроль офіційного Києва, українська влада вже повинна мати актуальний покроковий план його реінтеграції.

У березні минулого року Рада національної безпеки та оборони затвердила "Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя".

Після цього уряд восени минулого року затвердив План заходів із реалізації цієї Стратегії.

Жоден із двох документів, втім, не дає відповіді на ключові політичні питання:

1. В якій саме формі автономії деокупований Кримський півострів буде реінтегруватися в Україну.

2. Якою Україна бачить роль кримських татар в управлінні півостровом.

3. Якою буде політика держави щодо громадян РФ, що оселилися на півострові після окупації (за різними даними, їх там менше одного мільйона).

Конкретне бачення своєї частини роботи наразі представило лише Міністерство інфраструктури України. Мета відомства – зробити Крим частиною відкритого європейського транспортного простору, а всі процеси відбудови та розвитку орієнтуватимуться першочергово на туристичну сферу. Одним із найважливіших завдань у відомстві також називають демонтаж залишків конструкцій незаконно збудованого мосту через Керченську протоку з мінімальною шкодою для екосистеми.

Втім, одним туризмом і зруйнованим мостом інтегрувати Крим неможливо. За прикладом Міністерства інфраструктури конкретний план своєї роботи у деокупованому півострові уже має готувати кожне державне відомство України. Цю домашню роботу за нас не зробить ні Джонсон, ні Трюдо, ні Дуда, ніхто. З першого дня деокупації кожне відомство має знати, з чого починати і за якими критеріями вимірювати результати своєї роботи.

Не виключено, що той день, коли окупанти втечуть з півострова, уже близько. Українська держава має бути готовою перебрати на себе управління з перших же хвилин звільнення Криму та визначитися із наведеними вище ключовими питаннями, навіть якщо вони незручні для самої України.