Крим і Україна: як почати з нуля?
Уляна Стельмашова
Україна ніколи не буде в безпеці, поки Росія окуповує Крим, і українська економіка ніколи не зможе відновитися на повну потужність, поки Росія окуповує Крим. Ці слова належать екскомандувачу військами США в Європі генералу Бену Годжесу – одному з тих, хто останнім часом найчастіше говорить про необхідність звільняти тимчасово окупований півострів військовим шляхом.
За дев’ять років з дня захоплення Криму Росією питання деокупації півострова ще жодного разу не відчувалося так гостро, як зараз. Нині це не просто атмосфера очікування, а підготовка з обох воюючих сторін.
Російські окупанти масово риють окопи та заміновують пляжі, побоюючись висадки українського десанту. За інформацією голови правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва, будівельний бізнес у Криму зупинився, і єдине, що загарбники нині будують, – це захисні споруди на заході й півночі півострова, а також уздовж Північнокримського каналу.
«Таке враження, що вони залишилися десь у часах Другої світової війни й очікують нібито фронтального наступу військовими силами на Крим. Але мені особисто здається, що вони це більш роблять для укріплення настрою як кримського населення, так і російського населення», - вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Паралельно з цим українські топ-посадовці все чіткіше артикулюють можливість звільнити Крим. Начальник ГУР Кирило Буданов в інтерв’ю Washington Post навіть назвав чіткі терміни: «маємо зробити все, щоб до літа Крим повернувся додому».
Бен Годжес запропонував свій план деокупації Криму
Цікаво, що станом на зараз в Україні і досі діє рішення РНБО від 11 березня 2021 року, яке передбачає політико-дипломатичний шлях повернення півострова. Документ має назву «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Про мирний шлях йдеться у статті 8: «Україна наголошує на пріоритетності політико-дипломатичних засобів із вирішення збройного конфлікту, розв’язаного Російською Федерацією, відновлення та розбудови миру». Це рішення введене в дію указом Президента від 24 березня 2021 року.
За 9 років російського контролю над українським Кримом пропонували безліч різних варіантів повернення півострова під контроль Києва, але все розбивалося об заяви Кремля: «Питання Криму закрите».
Нині воно знову відкрите. Секретар РНБО Олексій Данілов вже анонсував внесення змін до згаданої української стратегії. Тепер, каже Данілов, він не бачить іншого шляху звільнення Криму, ніж військовий.
«За останні роки весь світ переконався, що жодні обмеження, економічні санкції, світова дипломатія, міжнародне право не вирішать питання деокупації українських територій. Тож без застосування сили в цьому процесі ми не обійдемося. Це ключовий фактор деокупації», - пояснив, зі свого боку, заступник керівника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький.
Звільнення – це тільки початок. Що далі?
Після деокупації півострова Україні та Криму треба буде починати відносини з чистого аркуша. Вони будуть затьмарені дев’ятьма роками жорсткої російської пропаганди і, будьмо відвертими, серйозними і трагічними недопрацюваннями України до 2014 року.
Одним із перших питань, що постануть, буде відновлення українських органів влади. Тут прикладом може стати модель, застосована із Херсонською ОВА. Її буквально наново та з нуля зібрали за три місяці до деокупації Херсона та правобережжя області, і весь чиновницький апарат почав роботу спершу у Кривому Розі. Як тільки місто і частина області були звільнені, обласна військова адміністрація в перші ж дні перебралася до Херсона і люди же були заряджені на продовження роботи.
У випадку з Кримом українська влада почала активно говорити про підготовку кадрового резерву, але у формальну «військову адміністрацію» це наразі не оформлено. «Найближчим часом відповідні відомства отримають доручення готувати кадровий резерв для Криму», - повідомила на початку лютого віцепрем'єр-міністерка – міністерка із реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
10 лютого це питання обговорили на Кабміні, після чого Верещук заявила: на керівні посади на півострові планують призначити ветеранів війни з Росією.
Над планами після деокупації Криму вже працює міжвідомча державна група, розповіла постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева. За її даними, Україні необхідно буде створити місцеві військові чи військово-цивільні адміністрації та залучити майже 50 тисяч кадрових працівників.
При цьому до роботи в адміністраціях залучатимуть не місцевих мешканців, а фахівців з інших регіонів України.
«Питання навіть не в довірі до людей. Питання в рівні готовності, знанні чинного законодавства та рівні володінню державної мови, тощо. А перепідготовка - це тривалий процес, в той час як управління необхідно одразу», - пояснила Ташева.
Найголовніша функція Криму з 24 лютого 2022 року – військовий плацдарм для вторгнення в Україну. На фото - літак Бе-12 морської авіації Чорноморського флоту РФ на захопленому Євпаторійському авіаремонтному заводі. Фото з архіву BlackSeaNews
За розрахунками МВС України, що для Криму необхідно залучити майже 5 тис. прикордонників, 7,2 тис. кадрів Нацполіції, 3 тис. працівників ДСНС, 12,5 тис. фахівців Нацгвардії, близько 550 - прокуратури, 300 співробітників ДБР.
Нині на базі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим створено групу з представників держорганів України, а також національних та міжнародних експертів, які напрацьовують нагальні кроки держави після деокупації Кримського півострова.
Одне із найбільш критичних питань: що робити з росіянами, які незаконно переїхали до Криму після його окупації? За різними даними, їм може бути від 500 тисяч до 1,2 млн. Колонізація українського півострова росіянами відбувалася паралельно з вимушеним переселенням та переслідуванням кримських татар, українців та інших корінних народів.
У Представництві Президента України в АР Крим наголошують: йдеться саме про громадян РФ, які набули це громадянство за межами окупованого Криму, не мали жодного відношення до українського громадянства, а також не стали жертвами примусової окупаційної паспортизації на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
«Зараз ми розглядаємо варіант видворення всіх громадян РФ після деокупації Криму», - дає відповідь на згадане питання Таміла Ташева, називаючи цей процес деколонізацією.
Тим часом громадяни України, яких РФ змусила оформлювати окупаційні паспорти, залишаються для нашої держави громадянами України.
Таміла Ташева
З інших напрацьованих Україною пунктів післяокупаційного плану можна виділити такі:
Судові рішення. Ймовірно, переглядати доведеться практично всі рішення, які окупаційні суди винесли протягом понад 8 років окупації півострова.
Освіта. Російське «патріотічєскоє васпітаніє» планують замінити повною інтеграцією системи освіти деокупованого Кримського півострова в український освітній простір. В українській владі озвучили, що російські виші у Криму будуть ліквідовані, навчання проходитиме за загальними українськими стандартами, а в шкільну програму повернеться українська та кримськотататська мови.
Медіа. Серед озвучених планів – повернення Криму в український інфопростір, впровадження програм для українських медіа, підтримка формування фізичних редакцій загальнонаціональних медіа в Криму і медіа мовами корінних народів.
Туристична галузь. Напрацьована Стратегія відновлення Криму після деокупації передбачає інвестиції в розвиток туризму: дорожню інфраструктуру та інтеграцію Криму в європейську мережу доріг, розвиток швидкісного залізничного сполучення тощо. Планується реалізація нового бренду Crimea 365 – відхід від ідеї суто «пляжного» відпочинку та просування в Криму цілорічного туристичного сезону.
Водночас питання, відповідь на яке наразі взагалі не артикульована, є статус Криму у складі унітарної держави Україна.
Чи залишиться він, як і до 2014 року, Автономною Республікою Крим зі своїм парламентом та Радою міністрів?
Чи буде звичайною Кримською областю у складі України?
Або ж – Кримськотатарською національною автономією?
Відповідь на це питання є якраз основоположною для того, аби правильно вибудовувати стратегію відновлення Криму після деокупації.