Костянтин Криволап: «Завдання F-16 полягатиме у тому, щоб віддігнати літаки, які носять КАБи, від лінії бойового зіткнення»
На фейсбучній заставці колишнього інженера з випробувань конструкторського бюро «Антонов», авіаційного експерта Костянтина Криволапа – літак F-16. Той самий омріяний винищувач, на появу котрого в Україні ми чекаємо вже доволі довго. Останні новини, пов’язані з ним, полягають у тому, Україна почала готувати злітно-посадкові смуги для F-16. Про це повідомив речник Повітряних сил Юрій Ігнат. А отже, є надія, що справа з отриманням винищувача зрушила з місця.
Нам F-16 допоможуть нейтралізувати російські Су-34. Про це ми говоримо з експертом наприкінці інтерв’ю. Хоча, як він справедливо зазначає, українці навчилися збивати ці літаки і за відсутності американських винищувачів. Як ми це робимо – знають поінформовані особи, залишаючи споживачам новин хіба що будувати версії. Проти нас воює, як не крути, достатньо сильний ворог, хоча його розвиток й зупинився на рівні досягнень радянських часів.
Та навіть радянські розробки, які має на своєму озброєнні Росія, завдають нам серйозних збитків, людських та матеріальних втрат. Українська армія протистоїть цьому власними силами, хоча F-16 необхідні нам у повітрі як повітря – даруйте за таку тавтологію.
Про історію їх винаходу ми й говоримо з Костянтином Криволапом – благо, що й привід для цього достойний: «кругла» дата з моменту винаходу знаменитого винищувача.
- Пане Костянтине, цьогоріч ми відзначаємо 50-ліття F-16. Як народився цей літак?
– Перед тим, як у 1974 році з’явився F-16, був оголошений тендер міністерством оборони США, в якому дуже чітко прописали, якими мають бути технічні та експлуатаційні характеристики літака. Бо до цього був інший дуже гарний літак – він і до цього часу вважається одним з найкращих винищувачів у світі – це літак F-15 Eagle. Але він був настільки дорогий і складний в обслуговуванні, що усі повітряні сили, і американські в першу чергу, сказали: це не зовсім те, що нам треба.
Ця солідна пташка годиться для якихось унікальних повітряних боїв, а нам би – «робочу конячку». Таку, щоб була проста і дешева в експлуатації, щоб її можна було модифікувати, щоб там було місце для розташування нової радіотехнічної зброї, а в у випадку знайдення якихось конструктивних негараздів, щоб її можна було ремонтувати, модифікувати тощо.
На тендер було подано чотири чи п'ять заявок, з яких потім залишили два модельні прототипи: YF-16 і YF-17. Перший потім став F-16, а другий – F/А-18.
F-16 у повітрі
- Читала, що у 1960-х радянські МіГи мали перевагу перед американськими винищувачами «Фантом», бо ті не були оснащені гарматами. Так і виникла потреба у літаках нового класу…
– Тоді ще існувало таке поняття, як повітряний бій. Противники сходилися на віражах, на гірках – то був вищий пілотаж. І тут велике значення мала професійна підготовка пілотів, їхній психологічний стан, здатність до проявлення бойових характеристик.
Але зараз все не так: зараз хто перший ворожий літак побачив, хто ракету пустив, той і переміг. Радари (сучасні, я маю на увазі, а не ті, котрі стоять на МіГах і не «Сушках») дозволяють бачити ціль за 300 км. Тож повітряний бій зараз зводиться до того, що коли по тобі випустили ракету, ти повинен зробити правильний, своєчасний протиракетний маневр, покладаючись на системи захисту, які твоєму літаку встановлені.
- Добре. Отже, я правильно зрозуміла вашу думку, що некоректно казати, що «Фантоми» є гіршими за F-16, вони просто були заточені під інші завдання?
– Скажімо так: «Фантоми» та F-16 – це різні літаки. У період між першими та другими відбулася зміна світогляду на винищувачі.
- Повернемося тоді в 1974-й рік, у рік народження F-16. Перший політ літака мало не закінчився катастрофою. Це так і є?
– Ні, там не було катастрофи. Як починається випробовування літака? Його викотують з ангару, він починає потихесеньку робити якісь пересування, це називається пробіжками, бігає по цій злітній смузі… І от у якийсь момент пілот дав більше газу і літак почало підіймати, але льотчик не розгубився, впорався з машиною, підняв її, повернув, посадив, і все було гаразд. Тобто нічого катастрофічного не сталося, хоча й могло. Просто стали вважати, що перший офіційний злет F-16 припадає за іншу дату.
- Отже, знову таки, 70-ті роки. Чим F-16 був абсолютно інноваційним на свій час? Ми вже сказали, що він був менш дорогий, ніж його попередник F-15. Які в нього ще були плюси?
– Він зібрав все концептуальне, що було на той час у винищувальній авіації. Був легкий, маневрений, компактний, але при цьому і міцненький, скажімо так. До цього розвиток йшов у напрямку великих винищувачів з двома двигунами, зі значною підйомною силою, з великою енергоздатністю на кілограм ваги…
От уявіть собі волейбольний майданчик 18 на 9 метрів – завширшки F-16 був якраз розміром з цей майданчик, а завдовжки носиком метра на три не дотягав до його краю. Всі ж інші винищувачі були рази у півтори більші, ніж він.
Вогонь з борта F-16
А ще була така умова, що на F-16 повинен стояти той самий двигун, що стояв на F-15 Eagle, а там їх було два. Оцей двигун і поставили, і на цьому двигуні фактично зібрали всю машину, і вона стала таким собі гоночним болідом, якщо переводити на мову автомобільну. Такий собі «фольксваген жук», але потужний та маневровий. А бойове навантаження, яке він міг брати з собою, поступово збільшувалось – десь від 2,4 до 7 тон.
F-16 від самого початку він був зроблений як платформа, як концепція, що розвивається. Росіяни намагалися досягти цього самого, розвивати Су-27, але пройшло 50 років, а вони так ще нічого й не досягли.
- А чого досягнув за ці 50 років F-16? Ось, приміром, з'явилась модифікація F-35, яку вже деякі країни хочуть поставити на озброєння. Чим цей F-35 кращий?
– Ну, F-35 – це зовсім інше покоління. Це покоління з технологіями, з невеликою радіопомітністю. F-16 більш помітний, але за своїми спроможностями, остання версія F-16 – це блок 70-72, із найсучаснішим радаром, із фазованою решіткою. Але якби побавитись у справжній повітряний бій, то F-16 – як кажуть експерти – переміг би F-35. І це неймовірно, що літак, якому 50 років, здатен конкурувати з літаками п'ятого покоління.
- І все-таки цей винищувач більш просунутий?
– Тут треба зрозуміти, що F-35 існує в трьох модифікаціях. Звичайний F-35, потім F-35, який робить вертикальні зльоти та посадки, а також F-35, призначений для базування на авіаносцях. З точки зору логістики, експлуатації, вартості часу, витраченого на виготовлення, він є одним з найбільш дорогих, але тут завжди треба порівнювати баланс, тобто те, що ти витрачаєш, і що ти за ці гроші отримуєш.
Так от F-35 в цьому розумінні більш сучасний, ніж F-16. Але його остання версія не дуже за своїми можливостями і споможностями відрізняється від F-35.
Але чому я кажу, що нам потрібні саме F-16? Тому що це компромісне рішення, відносно того, що ми можемо витрачати на це. Тому що обслуговування, запчастини, створення інфраструктури, це все не військова допомога, це все йде за наш бюджет.
І це вдалий можливий компроміс, при якому ми з найменшими витратами зможемо вирішувати саме ті задачі, які у нас стоять на полю бою. Саме тому F-16 я вважаю найбільш достойним для нас рішенням для розв’язання усіх актуальних зараз питань.
Російський бомбардувальник Су-34
- Зрозуміло. І F-16, і F-35 є американською розробкою. А що робили за останні 50 років європейці? Чи створили вони щось конкурентоздатне до F-16?
– Вони йшли трохи іншим шляхом. Європейці створили Євросоюз, почали об'єднуватися. І десь у 90-ті роки виникла концепція європейського літака, який повинен був забезпечити конкуренцію всім американським літакам, «Боїнгам», «Макдугласам» та іншим. Вони вирішили створити концерн, назвали його Airbus, і почали робити цю машину.
Тим часом добігали кінця терміни використання європейської винищувальної штурмової авіації. Хтось літав на «Міражах», хтось літав на «Фантомах», хтось літав на якихось американських літаках, в тому числі на F-15 і F-16.
А взагалі в Бельгії та Нідерландах було по заводу, які почали випускати F-16 раніше, ніж їх стали виробляти в Америці. А першими їх отримали, якщо не помиляюсь, Нідерланди.
Отже, європейці створили концерн, і у нього увійшли британці, німці, французи, а також іспанці, які то приєднувалися, то виходили. Але все це було не про літак, все це було про бізнес і про політику. Літак дуже довго народжували, потім французи з концерну вийшли і почали розробляти свій винищувач, так народився «Рафаль».
Решта ж європейців, які залишилися, почали розборки, хто розробляє фюзеляж, хто – радіотехнічне та радіолокаційне оснащення, хто що робить, кому йдуть які гроші, і вони більше цим питанням займалися, ніж питанням самого літака.
І в результаті цього з'явився «Еврофайтер». Він став найдорожчим і найменш ефективним літаком, ніж все інше, що в той час було і зараз є.
І хоч «Рафаль» трохи менше коштує, але він теж, на мою думку, поступається і «Раптору-22», і F-35.
Військові аналітики – і Костянтин Криволап також – вважають, що Україна може використовувати для збиття російських літаків американські системи PATRIOT. Але це не нівелює потребу у F-16
У американців такий підхід, що коли вони починають розробляти літак, то в цей же час розробляють і логістичну схему його забезпечення, експлуатації, ремонту тощо. До F-35 поляки випускають одну половину фюзеляжа, бельгійці другу, турки щось ще виробляють. Тобто його збирає весь світ. З'явилися навіть такі літаки, так званий «дрімліфтер», який перевозить окремі частини F-35 на зборку.
Тобто нема такого одного заводу, який від нуля виробляє все, що потрібно. Все це диверсифіковано і все це логістично пов'язано. А у логістиці важить якраз кількість випущених літаків і таких, що тобою обслуговуються.
- Чим Україні допоможуть F-16?
Зараз нам найбільше дошкуляють КАБи (керовані авіабомби). Судячи за цього, це основна зброя, яка буде використовуватися росіянами на ще довгий час. Тобто наше завдання – віддігнати літаки, які носять ці КАБи, від лінії бойового з'єднання. А на лінію бойового з'єднання їх доставляють саме Су-34 – це винищувальний бомбардувальник, що йдуть під прикриттям Су-35.
Вони йдуть трохи позаду і трохи вище, тож встигають зробити протиракетні маневри і піти від ракети. А Су-34, якщо вони іще й з бомбовим навантаженням, то вже не такі маневренні. Тож Су-35 зараз не є основна ціль, хоча коли ми їх збиваємо, мені дуже подобається.
Крім того, F-16 можуть посилити нашу ППО, підтримати операції на суходолі, виступати носіями ракет дальнього радіусу дії «повітря – поверхня» різних модифікацій, а також патрулювати морські комунікації.