Князев і «князький» хабар: хто і за що дав судді три мільйони доларів?

Наталія Лебідь

Справа про резонансний хабар, котрий отримав голова Верховного Суду Всеволод Князев, не така проста, як здається на перший погляд. В тому розумінні, що вона піднімає й інші проблеми, окрім очевидної – проблеми із хабарництвом суддів, котра нікуди не ділася. Але – про все спочатку.

Отже, пізно ввечері 15 травня стало відомо, що голову Верховного Суду Всеволода Князева взяли на хабарі. Оглядачі відзначили, що Князев на сьогодні є хабарником з найбільш високою посадою. І дійсно: досі голови судів у подібних скандалах не фігурували. Принаймні – відкрито.

Тобто ми підозрювали, що голова Конституційного Суду часів Кучми міг отримати «неправомірну вигоду» за дозвіл Леоніду Даниловичу балотуватися втретє, а голова Конституційного Суду часів Януковича – не за «спасибі» скасував конституційну реформу 2004 року. Але ці факти є недоведеними (хоча й очевидними).

Зауважимо, однак, що й стосовно Князева теж нічого не доведено. Поки що. Винним у скоєнні злочину його можна визнати тільки суд, а до цього ще далеко.

Що тим часом відомо на сьогодні?

Небагато. Зокрема, у прес-службі Національного антикорупційного бюро повідомили, що Бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрило масштабну корупцію у Верховному Суді. Йдеться про схему щодо одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду.

Виходить, що хабарі (гіпотетично) брав не один лише Князев. Втім, більше подробиць ніхто не повідомляє. Також 15 травня НАБУ та САП провели «невідкладні слідчі дії». Тобто обшуки у 18 суддів. Цих суддів правоохоронці назвали «бек-офісом» Верховного Суду, зазначивши, що вони створили злочинне угруповання.

Але підозри у скоєнні злочину ще нікому, крім Князева, не вручені. Вони, мовляв, на стадії підготовки.

Відомо також, що у справі був задіяний детектив під прикриттям.

Але що конкретно сталося?

«Стався» хабар, першу частину якого фігуранту обвинувачення передали ще 3 травня. «Другий транш» хабаря надійшов 15 числа, і на його отриманні суддя Князев і попався. Потенційного злочинця брали «на гарячому», знайшовши у нього вдома частину помічених купюр.

Щодо розміру хабара офіційної інформації немає. Юрист та експерт в сфері антикорупційної політики Олександр Лємєнов повідомив, що мова йде про 2,7 млн доларів, а членкиня громадської антикорупційної ради Міноборони Тетяна Ніколаєнко написала у Facebook, що сума становить майже 3 млн доларів.

За що ж Князеву надійшла така сила-силенна грошей? За даними джерел «Українських новин», Князев отримав багатомільйонний хабар від людей з оточення бізнесмена та колишнього депутата Верховної Ради Костянтина Жеваго. Останній зараз перебуває у міжнародному розшуку.

Що ми знаємо про хабарника?

Всеволода Князева обрали головою Верховного Суду у 2021 році. Він став наймолодшим в історії головою найвищої судової інстанції України. На момент обрання йому було лише 42 роки.

Князєв народився в Миколаєві в 1979 році. Вищу освіту здобув в Миколаївському гуманітарному інституті та в Одеській юридичній академії. У 2011 році отримав ступінь кандидата наук у приватному виші «Міжнародний університет бізнесу і права».

Майбутній голова Верховного Суду на початку юридичної кар'єри працював адвокатом і юрисконсультом в Миколаєві. Також він викладав у місцевому університеті. В 2013 році президент Віктор Янукович своїм указом призначив Князева суддею в Миколаївський адміністративний суд, який згодом він же і очолив.

У 2017 брав Князева призначили суддею Касаційного адмінсуду ВС. Крім того, він обіймав пост секретаря Великої палати.

Тобто фактично від моменту призначення його суддею до призначення головою Верховного суду України минуло вісім років.

У декларації Князева, яку він подав у 2020 році, було вказано, що у нього є квартира у Миколаєві площею 47,4 квадратних метрів та житловий будинок площею 20,2 квадратних метрів. Також він разом із родиною орендував квартиру у Києві, площею 133 квадратних метрів.

На дружину Князева записані два автомобілі (зокрема, Mercedes-Benz GLE 250, придбаний у 2018 році, яким користується і сам суддя).

За 2020 рік Всеволод Князєв отримав 2 957 485 зарплати у Верховному Суді. На банківських рахунках у судді було понад 40 тисяч грн і 34 тисяч доларів.

А що зі справою Жеваго?

Це досить давня справа. Їй більше 20 років. У 2002 році компанії, пов’язані з Костянтином Жеваго, придбали акції Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, що входить до компанії Ferrexpo, у чотирьох офшорних компаній: Trimcroft Services Limited, Emsworth Assets Limited, Calefort Developments Limited та Gilson Investments Limited.

Згодом після кількох додаткових емісій, а також примусового викупу акцій у міноритаріїв, єдиним акціонером Полтавського ГЗК стала гірничорудна компанія Ferrexpo. А вона також належить Жеваго.

Тобто Жеваго закільцював на самому собі акції Полтавського ГЗК.

І це не сподобалось офшорним компаніям. У 2005 році вони звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та проведення допемісій. Компанії просили, зокрема, стягнути з Ferrexpo AG на їх користь пакети акцій у розмірі 12,1378%, 12,1378% та 6,5946% відповідно. Після тривалого періоду судових розглядів усі претензії було повністю відхилено у 2015 році.

Чому тоді у цій справі не було поставлено крапку?

На початку 2021 року оскарження угоди відновилося. Чотири компанії звернулись до суду із вимогою «про визнання недійсним договору в частині й відновлення становища, що існувало до порушення прав». Їхній головний аргумент полягав у тому, що брокер, який укладав угоду, не мав відповідної ліцензії.

Господарський суд Києва відхилив позови колишніх акціонерів у травні 2021 року, але у вересні 2022 року Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення, постановивши витребувати з володіння Fеrrexpo AG спірні пакети акцій на користь компаній.

Нарешті, 19 квітня 2023 року Велика палата Верховного Суду скасувала визнання недійним договору 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій та передачу їх колишнім акціонерам підприємства.

Тобто суддя Князев став на бік бізнесмена Жеваго.

Сам же Жеваго свою причетність до цього рішення і до ситуації навколо Верховного Суду рішуче заперечує. Бізнесмен назвав «повністю неправдивою» інформацію про те, що хабар суддям нібито пропонували люди, що діяли в його інтересах.

Він також назвав квітневе рішення Верховного Суду «юридично вивіреним» і заявив, що воно було прийняте «не в моїх особистих інтересах, а в інтересах великої, публічної компанії з шановними акціонерами, що торгується на основному майданчику Лондонської фондової біржі».

Жеваго стверджує, що в такий спосіб суд запобіг спробі «сумнівних офшорних компаній, пов’язаних із фігурантами списків санкцій США та Європи, зокрема громадянами Росії, здійснити рейдерське захоплення великого промислового активу».

І що тепер?

Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький вступився за підозрюваного суддю Князева. Він зазначив, що за компаніями, які подавали позов відносно анулювання договору, проглядається російський слід.

«Росіяни програли першу інстанцію, але, мабуть, корупційно виграли апеляцію, яка вирішила переписати акції з міжнародної компанії на російські офшорки підсанкційних злочинців. Хоча, як пише преса, деякі з них могли переписати на відомого українського олігарха».

Тут Княжицький натякає на Ігоря Коломойського. Минулого року українські ЗМІ писали, що суперечка щодо акцій ПГЗК пов’язана з саме з його інтересами. Про цю версію, яка врешті не отримала розвитку, заявили навіть на телеканалі «Еспресо», співвласником якого є Іван Жеваго – син Костянтина Жеваго. (А другим співвласником, зауважимо в дужках, є якраз Микола Княжицький).

Отож, веде далі Княжицький, рішення Князева – який, мовляв, відстояв у росіян Полтавський ГЗК – є законним, логічним та справедливим. А за ухвалення таких рішень хабари не беруть. 

«Брати хабар за очевидно законне відкрите рішення абсурдно. Якщо Князєв не брав хабар, то це або результат впливу російських олігархів на НАБУ, або тиск на НАБУ з владних кабінетів для знищення незалежності Верховного Суду. Якщо здійснюється спроба знищення незалежності Верховного Суду, суспільство і журналісти мають привертати до цієї справи пильну увагу. Думаю, доцільно було б, щоб громадська рада НАБУ взяла під контроль цю справу», – зазначив Княжицький на своєму Фейсбуці.

Так це чи не так?

Здається, факт хабарництва не викликає сумнівів. Адже гроші при обшуку знайшли саме у Князева. Чи, можливо, Княжицький натякає на те, що їх Князеву підкинули? В кожному разі, зацікавленість народного депутата зрозуміла: як вже було сказано, він має із Жеваго спільний медіабізнес.

Що ж стосується самого Жеваго, то у 2019-му Генпрокуратура оголосила його в міжнародний розшук у справі про розтрату та легалізацію 2,5 млрд грн через банк «Фінанси та Кредит». Відтоді бізнесмен керує своєю залізорудною імперією дистанційно.

Наприкінці грудня 2022 року французькі правоохоронці затримали Костянтина Жеваго в одному з готелів Куршевелю. На сьогодні французький суд розглядає питання його екстрадиції в Україну.

Але що по Князеву?

Відомо те, що пленум Верховного Суду 16 травня провів позачергове засідання. При цьому усі 142 судді, присутні на позачерговому пленумі, підтримали ухвалу, в якій заявляють, що шоковані встановленими слідством корупційними фактами і готові співпрацювати з правоохоронними органами.

«Верховний Суд діятиме за принципом самоочищення. Це чорний день в історії суду […] За будь-який корупційний злочин має бути незворотне покарання», – йдеться у їхній спільній відозві.

Крім того, судді Верховного Суду ініціювали висловлення недовіри голові суду Всеволоду Князєву, і його було звільнено. Відповідне подання підписали 138 суддів із 142 присутніх. Але проблема полягає не тільки в Князеві.

Які висновки?

Передусім, як слушно зауважують коментатори останніх подій, навіть дуже висока (за українськими мірками) зарплата судді не є запобіжником від отримання ним хабаря. Бо той, хто має річну зарплату у 3 млн українських гривень, все одно бідніший за того, хто отримує хабар у 3 млн американських доларів.

Не спрацьовує і судова реформа. Нагадаємо, що Верховний Суд почали реформувати та переформатовувати в часи Петра Порошенка. Але новоутворений ВС в більшості складається все одно складається зі старих суддів, кваліфікаційне оцінювання яких було провалено. Такі проблеми спричинені небажанням політичних еліт, і в першу чергу, адміністрації п'ятого президента зменшувати свій контроль над судовою владою.

Важливу роль зіграв і опір судовій реформі з боку «суддівської корпорації». Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) та Вища рада правосуддя (ВРП) залишили на своїх посадах більшість корумпованих суддів. Плоди такої політики ми пожинаємо зараз. 

Як зазначив в ефірі Radio NV політолог Олексій Кошель, «ми бачили по окремих моментах, коли в своїх рішеннях Верховний Суд проявляв незалежність. А з іншого боку, ми побачили, що корупція нікуди не поділася. Питання в тому, чи зробить влада, насамперед парламент, висновок з цієї історії».

Висновки і справді буде цікаво побачити. Якщо парламент та влада, тобто закон і нагляд за ним, в Україні дійсно працюють.