[node:title]

Французькі легіонери вже в Україні? Ні, це фейк, хоча ідея насправді непогана

06.05.2024
5 хв. на прочитання

Зазначимо відразу: джерело інформації – сумнівне. Навіть більше, ніж сумнівне. Це – Стівен Браєн, людина, яка представляється військовим експертом та колишнім співробітником Пентагону. Про те, що Франція вже направила в Україну першу сотню бійців з Іноземного легіону, він повідомив 4 травня в інтерв’ю виданню Asian Time.

Для розуміння рівня компетенції Браєна додамо, що це той самий автор, котрий (також, до речі, у Asian Time) публікував інформацію про те, що США нібито готуються до поразки України та розробляють перенесення столиці України з Києва до Львова. Це було на початку лютого 2024 року. А ще раніше Браєн писав, що українські військові буцімто готують держпереворот та збираються змістити Зеленського.

Словом, це людина, котра охоче поширює російські наративи. Для чого тоді на Браєна взагалі звертати увагу? Спробуємо розібратися у цьому детальніше.

Та для початку про головне – що таке взагалі французький Іноземний легіон? Це угруповання військ, яке складається з висококваліфікованих піхотинців і є відкритим для іноземців, готових служити у збройних силах Франції. Колись легіон нараховував до 40 000 осіб, нині його особовий склад скоротився до 9 тисяч.

Керують легіоном французькі офіцери, але всі рядові – іноземці. Будучи анонімним, доброволець, який вступає до Легіону, може вирішити, чи зберегти своє справжнє ім'я, чи прийняти нове. Легіонери служать три роки, після чого можуть попросити французьке громадянство. Якщо легіонер поранений, він має право отримати французьке громадянство без періоду очікування.

Станом на початок 2022 року у складі Іноземного легіону було лише декілька українців і росіян. Їм дозволили покинути Легіон – у випадку з українцями повернутися в Україну, щоб приєднатися до ЗСУ. Незрозуміло проте, чи повернулися додому росіяни.

Тепер питання номер два – що саме сказав Браєн про перебування легіону в Україні?

Ідеться нібито про військових Іноземного легіону з 3-го французького піхотного полку, яких розмістили в Слов'янську для підтримки 54-ї бригади ЗСУ. За словами Браєна, ці бійці одного з основних підрозділів Легіону займатимуться артилерією та спостереженням. Загалом же, додає він, Франція планує відправити в Україну близько 1500 легіонерів, які перебуватимуть безпосередньо в зоні гарячих бойових дій і покликані допомогти Україні протистояти наступу російських військ на Донбасі.

Нагадаємо, що президент Франції Емманюель Макрон уже кілька місяців говорить про відправлення французьких військ в Україну. І хоча він не знайшов особливої підтримки з боку країн НАТО, за винятком Польщі та країн Балтії, рішення французької влади, як вважає Браєн, може сприйматися своєрідним компромісом.

Бо, по-перше, Франція не розгортає свою армію на території України й, окрім невеликої кількості офіцерів, усі інші бійці в Легіоні не є французькими громадянами. Це дає змогу Макрону, за словами Браєна, відправити війська в Україну та не спровокувати водночас особливого опору всередині власної країни. Та й призову на військову службу найближчим часом не передбачається.

По-друге, агресивні дій росіян на африканському континенті, де ті виганяють французькі війська із франкомовних країн, зазначає він, викликали гнів Макрона. Таким чином, вважає Браєн, Макрон переконаний, що лідер Росії Путін і його приватні військові компанії завдали шкоди діловим інтересам Франції, зокрема, гірничодобувним підприємствам. А це вже привід «помститися».

Рішення розмістити бійців Легіону в Слов'янську, на думку Браєна, є вкрай провокаційним і свідчить про намір Франції замінити частини української армії на Заході України, які, отже, можуть бути перекинуті на Схід, щоб боротися з росіянами. Оскільки Слов'янськ розташований на лінії фронту, цей французький «м'який крок розгортання» перетворюється на війну безпосередньо з Росією, із побоюванням констатує Браєн.

А як щодо НАТО? На думку Браєна, це ключове питання, але Франція діє самостійно й французи не можуть вимагати підтримки від Альянсу відповідно до знаменитої 5-ї статті.

Звісно, члени НАТО окремо могли б підтримати французів, вважає він, або відправивши власні сили, або надавши французам логістичну та комунікаційну підтримку. Власне, солдати Іноземного легіону не можуть потрапити в Україну, оминаючи Польщу, а отже, Польща – у грі. Загалом, як пише Браєн, рішення Франції потенційно може спровокувати загальноєвропейську війну.

Так це чи ні?

Передусім нагадаємо про те, що президент Франції Емманюель Макрон назвав дві умови відправки французьких військових в Україну, і це:

прямий запит київської влади;

значний прорив Росії на лінії фронту.

Але запиту не було, як і прориву фронту.

Чого іще не було, так це заяв чи коментарів уповноважених осіб у НАТО чи у тій таки Франції, які могли б підтвердити дану інформацію. А доки їх нема, інформація Браєна радше нагадує російське ІПСО.

Але чому фейк про французький Іноземний легіон є вигідним Росії?

Хоча б тому, що слова про введення на територію України французьких військових добре лягають на наративи російської пропаганди, яка стверджує, що Росія воює не проти ЗСУ, а проти «чорношкірих польських найманців» під керівництвом НАТО.

Але загалом ідея з легіоном є доброю?

Скажімо так – непоганою.

Адже й досі більшість європейських політиків злякано відхрещуються від слів президента Франції Макрона про те, що «не можна виключити» відправлення в Україну солдатів НАТО. Мовляв, це спричинить ескалацію конфлікту. Але поки Польща і Румунія мовчки висловлюють занепокоєння щодо уламків ракет, випущених по Україні і таких, що випадково залетіли на їх території, Франція хоча б щось пропонує.

Зрозуміло, що Макрон не ризикне відправляти французьку армію маршрутом Париж – Київ. Суспільство не сприйме. А от задіяти Французький Іноземний легіон – чому б і ні? Прямо, звичайно, про легіон Макрон не говорив, можливо, навіть і не мав на увазі. Проте захист інтересів Франції поза Францією – пряме завдання Іноземного легіону. А інтереси Франції нині повністю збігаються з інтересами України.

Додамо, що у легіонерів є промовистий клич «Легіон, до мене!» Це сигнал про допомогу. Кожен легіонер, який почув цей заклик, зобов'язаний допомогти своєму товаришу по службі, чого б це йому не коштувало. Можливо, французи почули крик про допомогу з України?..