Фінляндія дала Росії ляпаса довжиною 1340 км

Фінляндія дала Росії ляпаса довжиною 1340 км

05.04.2023
5 хв. на прочитання

Уляна Стельмашова

Коли російський диктатор Володимир Путін грозив Україні війною «до останнього українця», то ця фраза уже була не новою для воєнного злочинця. У 2016 році, намагаючись запобігти вступу Фінляндії до Північноатлантичного альянсу, Путін заявляв, що НАТО воюватиме проти Росії до останнього фінського солдата.

4 квітня 2023 року Фінляндія завдала стратегічного та політичного удару Путіну. В цей історичний день країна стала 31-м членом НАТО.

Це один із найшвидших вступів до Альянсу: країну прийняли менше ніж за рік після того, як вона подала заявку. Для порівняння: останньою країною, яка стала членом цього безпекового блоку перед Фінляндією, була у 2020 році Північна Македонія – і з нею процес зайняв два десятиліття.

Фінляндія, яка десятиліттями свідомо зберігала нейтралітет та позаблоковість, розпочала нову еру світової історії. Для того, аби це зрозуміти, варто всього лиш подивитися на карту Європи (про це трохи нижче).

Північноєвропейська країна посилила свою безпеку, але одночасно вона значно посилила саме НАТО. Річ в тому, що фінська армія є однією з кращих на континенті.

Чим сильна фінська армія

На відміну від більшості членів Альянсу, Фінляндія не скорочувала витрати на оборону та інвестиції після холодної війни. Ще у 1968 році уряд Фінляндії прийняв доктрину територіальної оборони, яка вимагає використання великих земельних територій для затримки та знесилення потенційного агресора. Пізніше це було доповнено концепцією тотальної оборони, яка передбачає використання всіх ресурсів суспільства для національної оборони в разі кризи.

Десятиліттями керівництво країни дотримувалося двосторонньої стратегії безпеки: підтримувати добрі відносини з Росією та зміцнювати свою національну оборону. Фінляндія розвивала економічні та соціальні зв'язки з РФ, але водночас створювала велику військову силу. Нині країна з населенням 5,5 мільйона осіб може залучити до 280 тис. військових і має загалом 900 тис. людей, які пройшли підготовку як резервісти. 

Фінляндія має висококваліфіковану армію та дуже великий резерв

Фінляндія була навчена гірким досвідом. Понад 100 років вона перебувала у складі Російської імперії. У 1939 році Радянський Союз напав на вже незалежну тоді державу та окупував значну територію на її сході. У 2023 році фінське Міністерство внутрішніх справ визначило Росію однією з основних загроз для національної безпеки.

За багато років Фінляндія створила сильну армію, добре оснащену для захисту країни, і саме з такою армією вступила в НАТО. Гельсінкі витрачає на оборону 2,1% національного ВВП, чого не можна сказати про більшість держав Європи.

Країна володіє однією з найзначніших артилерійських потужностей на континенті. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (2023), Фінляндія має 200 танків Leopard2 німецького виробництва, 212 радянських і шведських БМП, 613 фінських і радянських БТР, 682 артилерійські установки фінського, американського, південнокорейського, шведського, радянського та чехословацького виробництва, а також низку засобів ППО та інженерно-технічних засобів.

Фінляндія виробляє багато власної бронетехніки всередині країни. Більшість фінських БТРів – це Patria/Sisu Pasi (серія XA). Деякі з яких були відправлені до України.  

Фінські війська звикли до холодного клімату і освоїли ведення військових дій в умовах арктичних температур. Це є великою перевагою на крайній півночі, йдеться у доповіді European Army Interoperability Centre Finabel.

Військово-морський флот Фінляндії відносно невеликий, але сформований навколо центральної уваги до оборони країни. Фіни мають 20 патрульних і прибережних бойових кораблів, безліч десантних засобів, п'ять мінних загороджувачів і три протимінні кораблі класу Katanpää. Фінляндія також будує чотири нові багатоцільові корвети класу Pohjanmaa, здатні вести надводну війну у відкритому морі, боротися з підводними човнами та мінувати, а також бути оперативно спроможними в умовах балтійської зими. Збудувати їх планують до 2029 року.

Основою Повітряних сил країни є 55 винищувачів F/A-18C та сім F/A-18D Hornet. У лютому 2022 року Фінляндія підписала угоду на закупівлю 64 американських винищувачів нового покоління F-35.

Фінляндія купить у США 64 винищувачі F-35

Прикладом готовності Фінляндії до оборони є тисячі цивільних укриттів по всій країні, інтегрованих у звичайні будівлі, а також величезна система підземних тунелів у Гельсінкі.

Що кажуть карти

Довжина кордону Фінляндії та РФ – 1340 км. Коли 4 квітня біля штаб-квартири НАТО у Брюсселі піднімали біло-блакитний стяг Фінляндії, лише один цей прапор автоматично подвоїв довжину сухопутного кордону НАТО з Росією. До цього дня російсько-натівський кордон становив лише 6% периметра російської землі, тепер – 12%.

Володимир Путін, який розпочав війну в Україні нібито проти розширення НАТО, отримав натівську армію менше ніж за 200 км від свого рідного Санкт-Петербурга.

Основні геополітичні переваги НАТО після приєднання Фінляндії можна описати так:

1. Більший вплив НАТО в регіоні Балтійського моря. Фінляндія стала сьомою країною Альянсу на балтійському узбережжі, ще більше ізолювавши доступ Росії до узбережжя в Санкт-Петербурзі та її невеликому ексклаві Калінінграді. Якщо говорити образною мовою, то НАТО додало до своєї структури пазл, який дуже бракував цьому Альянсу.

2. Посилення безпеки для Естонії, Латвії та Литви, які часто розглядаються як потенційні об’єкти російської агресії. Ці країни вже давно стурбовані тим, що Росія може захопити фінські острови, щоб використовувати їх як бази для влаштування атак на їхні власні території. Із вступом Фінляндії в НАТО цей козир випадає із російських рук, або ж стає занадто ризикованим.

4. Членство Фінляндії наближає Альянс до російського Кольського півострова – стратегічного масиву суші, де Росія тримає підводні човни з балістичними ракетами та зберігає ядерні боєголовки. Північний флот РФ, якому доручено патрулювати Арктику, також базується на півострові.

5. Вступ Фінляндії до НАТО означає збільшення натівської присутності в Арктиці. Разом зі Швецією, яка теж готується до вступу в Північноатлантичний альянс, Фінляндія є членом Арктичної ради – організації, яка контролює найпівнічніші частини світу. Її членами є Росія, Канада та Сполучені Штати. Відтепер безпека в Арктиці продовжуватиме підніматися на порядок денний НАТО. Це важливий фактор у той час, коли Крайня Північ набуває стратегічного значення у світлі збільшення присутності там Росії та Китаю. Військові місії з Кольського півострова розгорнуті по всій Арктиці. Швеція та Фінляндія можуть допомогти стежити за цією діяльністю.

***

Після Другої світової війни фіни, навчені гірким досвідом, розпочали свою «гру в довгу», максимально посилюючи обороноздатність країни. Вступ до НАТО став яскравим акордом цієї гри, до якого країна підійшла максимально озброєною та мудрою. Україна привітала приєднання Фінляндії до Альянсу, бо це один із факторів, який послаблює Росію.

Але Україні «гра в довгу» за прикладом фінів не підходить. На це немає часу. Нині наше основне завдання – максимально швидко стати членами ЄС та НАТО, бо іншого історичного часу може не бути.