Фіни – Путіну: можемо повторити

Через 84 роки після початку радянсько-фінської війни загребуща лапа імперії знову тягнеться до північної країни – можливо, лише на словах, а втім, хтозна… Путіну не дає спокою Фінляндія – спочатку вона «без дозволу» вступила до НАТО, потім перекрила фінсько-російський кордон, потім уклала зі США угоду про військове співробітництво, що також не сподобалося Москві.

Через останню подію Росія навіть викликала посла Фінляндія, а Путін значуще прорік, що тепер фіни матимуть проблеми. Втім, у минулому столітті проблеми мали якраз росіяни – тоді, коли вони полізли на чужу територію. Якби Фінляндія послуговувалася грізними фразочками офіційних російських пропагандистів, вона могла би сказати слідом за ними, що, ми мовляв, «можемо повторити». Тим паче, що тепер ця держава перебуває у більш виграшному становищі, адже вона є членом Північноатлантичного альянсу.

От тільки чи дійсно Путін прагне напасти на Фінляндію, чи це – чистої води блеф?

Бреше як дихає

Водночас із завуальованою погрозою Фінляндії Путін заявив і про те, що Росія не прагне вдертися на територію країн НАТО. Однак такі висловлювання дуже схожі на заяви Кремля перед нападом на Україну 24 лютого 2022 року, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Запевнення Путіна у його мирних намірах щодо НАТО звучать порожньо в контексті погроз, які він і кремлівські експерти останнім часом висувають на адресу країн-членів НАТО. Ці погрози є частиною давніх наративів Росії про атаку на НАТО, які передували заявці Фінляндії та її прийняттю в Альянс 4 квітня. Заяви російських експертів не є загрозливими для країн НАТО, але вони є важливим контекстом для нібито намагань Путіна заспокоїти ситуацію», – зазначили в ISW.

Аналітики також зауважили, що заяви Путіна про те, що Росія не зацікавлена у вторгненні в НАТО, дуже схожі на наполегливі твердження Кремля наприкінці 2021-го та на початку 2022 року – в тому числі й напередодні повномасштабного вторгнення – про те, що Росія не має наміру нападати на Україну.

Путін теревенить про «найдобріші стосунки» з Фінляндією

На думку експертів, слова російського диктатора – навмисна спроба Кремля спотворити російську військову загрозу як уявну та штучну вигадку НАТО. Путін прагне послабити НАТО протягом двох десятиліть і постійно вимагає змін в Альянсі, які означали би його розпад.

ISW згадав і Фінляндію, якій почали погрожувати у Кремлі. «Затягнули до НАТО Фінляндію. У нас що, були якісь суперечки? Усі суперечки, в тому числі й територіального характеру, в середині ХХ століття давно вирішені. Найдобріші та найсерйозніші були стосунки (…). Проблеми не було, тепер будуть. Тому що ми тепер створюватимемо Ленінградський військовий округ і концентруватимемо там певні військові підрозділи», – пообіцяв Путін. 

І знову збрехав про те, що не хоче конфлікту з НАТО. Він сказав, що країни Альянсу нібито самі створюють конфлікт і хочуть «стратегічної поразки» Росії. «З ким у нас якісь проблеми були? Та ні з ким. Це країни НАТО створюють проблеми з нами, тому що не хочуть такого конкурента, як Росія», – заявив російський диктатор.

What is Ленінградський військовий округ?

Облишимо поки що в стороні міркування про те, чи витягне в принципі Росія іще одну війну. Погроза на адресу Фінляндії мала цілком конкретний обрис – Путін заанонсував створення Ленінградського військового округу, котрий існував з 1918-го до 2010-го року. Таких округів на території Росії було шість. Їх ліквідували, щоб згодом, як виявилося, відродити. Хоча ведучий каналу «Ходорковський Live» Сергій Асланян заявляє, що створення такого округу не означає геть нічого.

За словами Асланяна, військово-адміністративні реформи в Росії завжди мають прогнозовані наслідки. Тут не йдеться про підсилення війська окупантів чи якусь підготовку можливого нападу. Все це роблять через корупцію.

«Усі такі реформи в Росії завжди були спрямовані на те, щоб збагатити певних людей. Зараз, очевидно, там виникла нова кількість полковників, яких вже потрібно зробити генералами. Але відповідних посад поки немає. Тому потрібно їх створити. Можна зробити щонайменше 15 генералів з генеральськими зарплатами, квартирами та новими посадами, які мають обслуговувати цих 15 генералів. Таке саме свого часу було й з угрупованням Росії у Арктиці», – зазначив Асланян.

Росія сама спровокувала розширення НАТО, а тепер малює карти з новими кордонами

Що ж, цілком можливо, що Росія блефує і йдеться всього лише про працевлаштування кільканадцяти корумпованих генералів. Тим більше, що Москва полюбляє створювати сусідам проблеми іншими, не такими очевидними методами, як розміщення на кордоні своїх військових підрозділів.

До речі, про кордони – на фінсько-російському Москва спровокувала навалу мігрантів. Їх спеціально організовано підвозили на автобусах, а потім пересаджували на велосипеди. Саме через це ще у листопаді Фінляндія поступово закрила всі вісім пунктів пропуску: спочатку Іматру, Нііралу, Нуйямаа та Ваалімаа, потім інші чотири. Саме через них проривалися до країни нелегальні мігранти з Близького Сходу та Африки, більшість з яких не мала необхідних документів для в'їзду в Фінляндію.

Раніше в Росії мігрантам, в яких не було необхідних паперів для в'їзду до європейських країн, не дозволяли перетинати кордон. Восени вимоги змінили, тож біженці почали використовувати РФ як транзитний пункт і далі прямували на Захід. Влада Фінляндії заявляла, що РФ причетна до транспортування мігрантів до фінського кордону.

Пізніше Фінляндія відкрила два пункти пропуску на східному кордоні – Ваалімаа та Ніірала. А потім… знову закрила. І тепер вони не працюватимуть місяць – таке рішення ухвалив уряд. Також, згідно з постановою, відтепер не прийматимуть заяви на міжнародний захист. Причина була у тому, що на КПП знову почали прибувати десятки мігрантів: за добу через обидва пункти в'їхали близько 150 шукачів притулку.

«Це ознака того, що російська влада продовжує свою гібридну операцію проти Фінляндії. Це те, чого Фінляндія не потерпить», – заявила міністр внутрішніх справ Марі Рантанен. «Тут також задіяно елементи міжнародної злочинності. Цей вид нелегальної імміграції та перспектива її ескалації становлять серйозну загрозу національній безпеці та громадському порядку у Фінляндії», – вважають в уряді.

Нелегальні мігранти на фінсько-російському кордоні

Згадати історію

Фінляндія не вперше протистоїть неадекватному сусіду. 84 роки тому таке протистояння розгорнулося у ході радянсько-фінської війни 1939-1940 років. У 1917 році більшовицький уряд у Петрограді був змушений визнати незалежність Фінляндії, але вже у січні 1918-го спровокував у країні громадянську війну. Фінські соціал-демократи при підтримці збільшовичених частин російської армії та червоногвардійців спробували захопити владу в країні. Однак фінський уряд вдався до рішучих кроків.

Професійному військовому Карлу Густаву Маннергейму дозволили створити фінську армію, ввівши військову повинність. Ця армія, яка налічувала близько 70 тисяч осіб, зуміла при допомозі німецьких частин очистити Фінляндію від «червоних» до кінця квітня 1918 року. І вже у 1920-х роках Фінляндія почала скорочувати озброєння, а з 1927-го не проводила військові навчання. Кошти на переозброєння не виділялися, а фінансування армії було незначним, що, до речі, надто нагадує Україну до 2014 року.

Маннергейм, який очолював Раду оборони Фінляндії, був проти такої політики. Він вважав, що для країни існує загроза з боку СРСР – навіть незважаючи на радянсько-фінський пакт про ненапад, укладений у 1932 році. Зокрема, цей діяч наполягав на побудові оборонних споруд на Карельському перешийку, які згодом отримали назву «лінії Маннергейма».

Керівництво Фінляндії у разі конфлікту з СРСР розраховувало на допомогу інших країн, зокрема Німеччини. Однак 23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина уклали договір про ненапад, так званий пакт Молотова-Ріббентропа. Відповідно до секретного протоколу цього договору Фінляндія була віднесена до сфери інтересів Радянського Союзу. Сподіватися на допомогу Німеччини фінам уже не було підстав.

Їм залишилося розраховувати лише на свої сили. Приблизно в такому стані опинилася Україна перед лицем російської агресії в 2014 році, хоча, здавалось би, була захищена міжнародними договорами, в тому числі й Будапештським меморандумом.

26 листопада 1939 року керівництво СРСР заявило, ніби фіни обстріляли з артилерії на кордоні радянські війська. Хоча насправді це була провокація. 30 листопада Червона армія, не оголошуючи війни, почала наступ на Фінляндію. Відразу ж 1 грудня в фінському селищі Теріокі було створено «народний уряд» на чолі з комуністом Отто Куусінен, а 2 грудня цей «уряд» від імені «Фінляндської демократичної республіки» уклав договір з СРСР про взаємодопомогу й дружбу. Опорою цієї «республіки» стала «Фінська народна армія», яку почали формувати в СРСР ще в середині листопада. І тут паралель із «ДНР» та «ЛНР» та їхніми «ополченнями» є також очевидною.

Фінські партизани на війні з СРСР

Радянське керівництво сподівалося, що йому вдасться легко підкорити Фінляндію. Адже на фінський фронт були кинуті війська, які по чисельності й військовій техніці помітно переважали погано озброєну фінську армію, яка майже не мала літаків і танків. Однак фінам вдалося зупинити наступ Червоної армії. Не останню роль відіграли тут укріплення на Карельському перешийку, згадувана «лінія Маннергейма».

Потім виник міф про «нездоланність» цієї «лінії». Його культивувала радянська пропаганда, щоб пояснити поразки Червоної армії. Насправді говорити, що ця «лінія» була сильно укріплена, не варто. Це визнавав і сам Маннергейм. Він вважав, що наступ Червоної армії передусім зупинили фінські солдати, які часто вели незвичну для Червоної армії партизанську війну. І загалом фінське суспільство виявилося достатньо консолідованим перед обличчям радянської агресії.

Зрештою, Фінляндія отримала міжнародну підтримку. За напад на неї СРСР виключили з Ліги націй. Фінам надали допомогу військовою технікою західні демократії. До Фінляндії прибували добровольчі загони з різних країн Європи, щоб воювати з Червоною армією.

Остання зуміла захопити близько десяти відсотків фінської території, але зазнала значних втрат. Радянське керівництво зрозуміло, що завоювання Фінляндії може дорого коштувати. 12 березня 1940 року в Москві між Фінляндією й СРСР був укладений договір. Фінляндія втратила захоплені Червоною армією території, але зберегла незалежність.

Отже, фіни знають, що представляє собою Росія і чого варті підписані з нею договори. Але вони також знають і про те, що, будучи достатньо мотивованими, величезну монструозну країну зможуть перемогти громадяни маленької держави. До речі, із солідарності з Україною Фінляндія виділяє нам черговий, 21-ий пакет військової допомоги. А загальна вартість пакетів оборонного обладнання, яке вже поставили фіни, становить 1,6 мільярда євро. Тож не лише підтримка Сполучених Штатів відіграє роль у нашій боротьбі з Росією. Хоча допомога США з найбільш значною за обсягами, все те, що робить для нас Фінляндія, несе особливе послання.