Дракон, що огризається: чи змінює політику Китай?

Наталія Лебідь

Якщо початок поточного тижня був ознаменований подією зі знаком «плюс», а саме неочікуваним приїздом до Києва президента США Джо Байдена, то кінець минулого тижня затьмарили дві «мінусові» події. Обидві сталися на мюнхенській безпековій конференції, яка тривала з 17 по 19 лютого.

Несподівано прикро вразив новообраний президент Чехії Петер Павел, на якого – на відміну від його проросійського суперника на виборах Бабіша – українці покладали певні надії. На полях Мюнхенської конференції Павел зробив низку контраверсійних заяв про сценарії закінчення російсько-української війни, але потім, щоправда, «виправився» і заговорив про три умови для перемоги України.

Ще більше насторожив виступ члена ЦК Компартії Китаю, колишнього очільника МЗС цієї країни Вана Ї. Здавалось би, Україну мають задовольнити тези Вана Ї, адже китайський чиновник говорив про бажання миру і про готовність Китаю посприяти його встановленню. Крім того, Ван Ї наголосив на тому, що ядерна зброя не може бути застосована за жодних умов і що територіальна цілісність усіх держав має поважатися.

Але у позиції Китаю є декілька нюансів, мова про які йтиме нижче.

Гра на користь Путіна

Анонсований Китаєм на Мюнхенській конференції мирний план для України досі не був оприлюднений. Проте ті західні високопосадовці, котрі мали можливість з ним ознайомитися, зазначають, що його пункти співзвучні з наративами російського диктатора Володимира Путіна і зможуть отримати підтримку в ООН.

Джо Байден у Києві

Річ у тім, що у середу, 22 лютого відновлює роботу спецсесія Генасамблеї ООН щодо України. На цю спецсесію наша держава вийде зі своїм проєктом резолюції – про це повідомив президент України Володимир Зеленський. За його словами, ініціаторами документа є Україна, Сполучені Штати та ще десятки держав-членів ООН. Проте є й інший, протилежний табір, який складається з Росії, Китаю чи їхніх союзників. А Китай, як вже було сказано, збирається запропонувати власний «мирний план», який гарантовано увійде в клінч з ініціативами України.

Чому? Та тому, що Китай просто закликатиме припинити бойові дії. І якщо такий заклик до Росії має право на існування, то пропонувати аналогічне Україні (доки Росія не вивела свої війська з наших земель) є просто верхом цинізму.

Хоча у плану Китаю мало шансів на успіх, союзники США стурбовані тим, що ця пропозиція може знайти відгук у країнах глобального Півдня і потенційно залучити голоси в ООН – про це пишуть західні медіа і, зокрема, Bloomberg.

Зайве нагадувати про те, що упродовж останнього часу Китай утримується від критики на адресу Росії у зв'язку з її загарбницькою війною. При цьому, однак, ця країна надає дипломатичну підтримку Путіну, водночас намагаючись дистанціюватися від Росії.

У Китаї, як мантру, повторюють те, що його відносини з іншими країнами засновані на «трьох «ні»: жодних союзів, жодної конфронтації і жодних об'єднань проти будь-якої третьої сторони. Водночас лідер Китаю Сі Цзіньпін жодного разу з початку повномасштабної війни не розмовляв з президентом України Володимиром Зеленським, тоді як переговори з російським диктатором Володимиром Путіним відбувалися щонайменше чотири рази.

За останній рік Сі Цзіньпін спілкувався з Путіним щонайменше чотири рази

І, до речі, про перемовини.

Кінцева зупинка – Москва

У той день, коли Київ зустрічав президента Байдена, Москва також мала гостя. Не настільки значимого, як наш, проте вкрай важливого для інтересів Росії. Згадуваний вище Ван Ї завершив своє євразійське турне (побувавши перед тим в Італії та Франції, де він зустрічався з міністрами закордонних справ) у столиці РФ.

До Росії він прибув все з тим таки «мирним планом», деталі якого відомі тільки вузькому колу посвячених. Але те, що від «мирного плану» дуже сильно відгонить Кремлем, зрозуміло усім. Китайська позиція щодо російсько-української війни полягає у необхідності почати мирні переговори – на цьому у Москві і наголошував Ван Ї.

«Ми не хочемо доливати олії до вогню і не бажаємо мати жодних вигод від кризи. Ми хочемо сприяти тому, аби знайти мир. Ми на боці миру і діалогу. Нам потрібно подумати про те, яких зусиль ми можемо докласти, щоб покласти край цій війні», – заявив китайський посадовець, вперше, до речі, вживши слово «війна» – одночасно із обережно-нейтральним визначенням «криза» або «конфлікт».

У тому, що Ван Ї закликає світ змінити підходи до російсько-української війни і до підтримки України, Захід вбачає руку Путіна.

Ван Ї на Мюнхенській безпековій конференції

«Ми бачимо, як Північна Корея та Іран надсилають зброю на підтримку жорстокої війни Росії. Ми також стурбовані тим, що Пекін поглибив свої відносини з Москвою з початку війни. Скажу наперед, будь-які кроки Китаю щодо надання смертоносної підтримки Росії призведуть лише до винагороди за агресію, продовження вбивств і подальшого підриву світового порядку, заснованого на правилах», – попередила Китай віцепрезидентка США Камала Гарріс.

В свою чергу президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зажадала додаткових доказів того, що Китай не співпрацює з Росією. Схоже, що розмови про співпрацю з Росією (ба навіть більше: про ймовірне передавання цій країні зброї, чого досі не було) не на жарт роздратувати Китай. «Піднебесна імперія» навіть відкинула витіювату східну дипломатію і відповіла на закиди, використовуючи нетиповий для неї дискурс.

Китай – Америці: не читайте нам лекції

Досить різко, ба навіть брутально відповіли китайські посадові особи американцям, котрі вчергове застерегли їх від постачання летальної зброї Росії. Про таку ймовірність говорив, зокрема, державний секретар США Ентоні Блінкен. Міністерство закордонних справ Китаю зазначило, що Сполучені Штати «не мають права читати лекції» на цю тему.

Офіційний представник міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь заявив, що «саме американська, а не китайська сторона постачає на поле бою постійний потік зброї». Дослівно це прозвучало так:

«Американська сторона не має права читати лекції Китаю, і ми ніколи не допустимо, щоб США диктували або навіть чинили тиск на китайсько-російські відносини. Хто закликає до діалогу і миру, а хто роздає ножі й заохочує конфронтацію?», – запитав Ван Веньбінь.

Ван Веньбінь закликав Америку не читати лекції його країні

І це були, можливо, найбільші грубощі з вуст офіційної особи, які пролунали за останній час.

Попередня ж зухвалість Китаю мала місце під час інциденту з повітряною кулею, яка залетіла в американський повітряний простір. Куля ця, мовляв, носила суто «цивільний характер», а над Америкою опинилася «у зв'язку з форс-мажорними обставинами», – пояснили в МЗС Китаю.

«У таких умовах застосування сили США є явною надмірною реакцією і серйозним порушенням міжнародної практики. Китай буде рішуче захищати законні права та інтереси відповідної компанії і залишає за собою право при необхідності дати додаткові відповіді», – пригрозили там.

Якою саме відповіддю розмахує Китай перед носом Америки, сказати складно. А прикметним є інше: те, що протягом останніх днів не чутно голосу китайського лідера Сі Цзіньпіна. Відомо, що він планує особисто презентувати «мирний план» завершення російсько-української війни. Причому зробити це збирається до 24 лютого – першої річниці повномасштабного вторгнення Росії.

Аналітики відзначають, що тепер, після візиту Джо Байдена в Україну, гра Путіна та Сі у «поганого і доброго поліцейського» провалилася. Вашингтон послав чіткі та недвозначні сигнали всім світовим гравцям. Тож декому з них – або Росії, або Китаю – доведеться переписувати стратегію буквально на коліні.

Та чи проявить гнучкість Китай? Про це ми дізнаємося вже незабаром.