Доля окупованої ЗАЕС: дні до Нового року можуть стати вирішальними

Уляна Стельмашова

Попри обнадійливі прогнози зі звільнення Запорізької АЕС, найбільший у Європі ядерний об’єкт і досі перебуває у заручниках терористичної Росії. МАГАТЕ та світове співтовариство вже десять місяців не можуть вплинути на Росію для демілітаризації ЗАЕС.

У відповідь на заклики покинути ядерний об’єкт російські окупанти у грудні, навпаки, посилили там свою військову присутність. Вони завезли на територію атомної станції кілька реактивних систем залпового вогню «Град» та розмістили їх поруч із територією станційного сухого сховища відпрацьованого ядерного палива. З території ЗАЕС їм вигідніше вести обстріли, наприклад, Нікополя та Марганця. Російські терористи прикриваються ядерним об’єктом, знаючи, що ЗСУ не обстрілюватиме атомну станцію. Хоча це не заважає Росії писати свої офіційні ноти на адресу МАГАТЕ, звинувачуючи в ядерному тероризмі… Україну.

Найефективнішим тиском для виходу росіян із окупованої ЗАЕС можуть бути санкції проти «Росатому». Утім, світова спільнота на них і досі не наважилася.

Виходять чи не виходять?

Радіаційна та ядерна безпека є першим пунктом у формулі миру, яку президент Володимир Зеленський вперше озвучив перед учасниками саміту «Великої двадцятки» 15 листопада.

«Росія повинна негайно вивести з території Запорізької АЕС усіх своїх бойовиків. Станція має бути негайно передана під контроль МАГАТЕ та українського персоналу», - заявив він.

27 листопада президент «Енергоатому» Петро Котін заявив: є ознаки того, що російські військові, можливо, готуються залишити територію Запорізької АЕС.  

«По-перше, дуже багато стало з’являтися публікацій у російській пресі про те, що ЗАЕС, можливо, варто би залишити, можливо, її варто передати МАГАТЕ під контроль. Таке, знаєте, враження, що вони збирають валізи і що вони крадуть все, що можуть знайти», - зазначив Котін.

Водночас вже за два дні обнадійливу інформацію, озвучену Котіним, спростував голова Запорізької ОВА Олександр Старух. «Немає інформації, що ворог виводить підрозділи з Енергодара. Очікуємо, що МАГАТЕ виконає свої зобов'язання, бо, на жаль, ми не бачимо убезпечення атомного об'єкта та виведення з нього військ ворога», - сказав він.

Гендиректор МАГАТЕ Рафель Гроссі тим часом взяв на себе відповідальність заявити про майже конкретну дату виходу російських військ із території ЗАЕС. Він сподівається досягти угоди з Росією та Україною про створення зони фізичної та ядерної безпеки навколо Запорізької атомної електростанції до кінця року.

«Моя мета – знайти рішення якнайшвидше. Сподіваюся, що до кінця року», - заявив Гроссі в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica на початку грудня.

Зі кілька днів після заяви Гроссі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, зі свого боку, повідомив: Україна рухається крок за кроком у повному взаєморозумінні з МАГАТЕ до встановлення зони безпеки навколо Запорізької атомної електростанції.

Останніми тижнями одним із головних світових спікерів щодо ситуації на ЗАЕС став президент Франції Еммануель Макрон. 13 грудня він повідомив: є домовленість про виведення важкого озброєння з Запорізької АЕС та ведуться переговори щодо умов навколо цього.

«Нам вдалося захистити Чорнобиль і наша мета - захистити Запоріжжя. Найближчі тижні будуть вирішальними», - сказав Макрон.

Попри міжнародний тиск, російські загарбники на початку грудня завезли на територію Запорізької АЕС кілька РСЗВ «Град». Також, за інформацією президента Володимира Зеленського, на атомній станції перебуває близько 500 російських бойовиків.

«Розгортання нового обладнання на ЗАЕС може бути спробою заспокоїти чутки російських націоналістично налаштованих військкорів про можливий вихід Росії із ЗАЕС, який Кремль двічі заперечував за останні 10 днів», - припускають аналітики Інституту вивчення війни (ISW). 

Якщо підсумувати кожну із цих заяв, то очевидно, що наступні два тижні до нового року можуть бути вирішальними у долі Запорізької атомної станції. Ці дні покажуть, чи спроможне світове співтовариство тиснути на російських ядерних терористів шляхом переговорів.

Чому не вводять санкції проти «Росатому»?

Найефективнішим тиском на Росію для звільнення ЗАЕС могли би бути санкції проти «Росатому», державної атомної енергетичної компанії РФ. «Росатом» є одним із ключових суб’єктів російської економіки і важелем впливу та тиску в питаннях зовнішньої політики держави агресора. Ще 12 березня держава-терорист Росія відкрито заявила, що окупована українська атомна станція контролюється саме «Росатомом».

Цивілізований світ визнає, що Росія займається ядерним тероризмом і що діяльність окупантів на Запорізькій АЕС загрожує безпеці усієї Європи. Водночас санкцій проти компанії «Росатом» досі немає. У вересні глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомляв, що йде робота над тим, аби покарання для «Росатому» було включене до восьмого пакету санкцій ЄС. Водночас, визнав він, у Євросоюзі є країни, які проти цього.

«Росатом» почуває себе безкарно, бо має широкий портфель проєктів на Заході, на яких заробляють величезні гроші. Російські атомні проєкти за кордном – наче щупальця, які керують західними політиками і тримають їх на своєму короткому гидкому повідку.

«Проти «Росатому» ще не застосовані санкції, їх треба застосовувати. Це непросте питання, бо частина країн Центральної Європи отримує від російської компанії свіже ядерне паливо для реакторів радянського проєкту. Але єдиний шлях – це санкції проти «Росатому», проти керівництва, проти всіх людей, хто був на станції Запорізькій від «Росатому», всіх дивізіонів, зокрема тих, хто виробляє паливо», – переконана експертка з питань ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна.

За інформацією Київської школи економіки, портфель російських атомних проєктів за кордоном перевищує 138 млрд доларів. Для багатьох країн – це великі інвестиції, які роблять їх залежними від РФ. Йдеться про атомні станції, до яких має стосунок «Росатом».

Росія є експортером ядерної продукції і виробляє 40% збагаченого урану у світі. США залежні від російського урану і послуг з його збагачення на 14,28%, ЄС – на 20,26%, через що їм складно одразу відмовитися від поставок Росії.

«Санкції щодо «Росатому» та торгівлі ядерною продукцією обговорюються. Однак, допоки ЄС не матиме альтернативи продукції з Росії, плану зменшення використання цих продуктів, він не зможе ухвалити цю санкцію, бо це нашкодить їхній внутрішній стабільності», - каже аналітикиня KSE Юлія Павицька.

Прикладом рішучості та принциповості нині стала Фінляндія. Вона розірвала контракт з «Росатомом» на будівництво АЕС. Серед причин зазначаються значні затримки з боку RAOS Project та її нездатність реалізувати проєкт.

«Росатом» тісно пов’язаний із військово-промисловим комплексом Росії, ця компанія брала участь у захопленні Запорізької ядерної станції. Такі зв’язки з російською військовою машиною самі собою більш ніж достатня підстава для введення санкцій», - заявив у коментарі Guildhall депутат парламенту Фінляндії, член комітету з оборони Андерс Адлеркройц.