Чи збільшуватиме Україна число призовників та кому дозволять звільнитися з війська?

Оголошена Путіним мобілізація в Росії сформулювала декілька додаткових питань, котрі стосуються нашої країни та нашого війська. Передусім, питання таке: чи буде Україна «віддзеркалювати» ситуацію та розширювати – за рахунок призовників – власні військові можливості?

Є також й інші запитання, а, точніше, деякі новини із законодавчих полів. Верховна Рада ухвалила два закони, один з яких присвячено мобілізації жінок, а інший – демобілізації чоловіків. Однак про все по порядку.

1. Скільки наразі людей захищають Україну, її свободу та незалежність?

Нині в українському війську – 700 тисяч людей. Таку цифру озвучив президент України Володимир Зеленський в одному зі своїх інтерв’ю.

2. Чи буде збільшена кількість українських захисників?

Ні. По-перше, в цьому немає потреби. Бо навіть якщо Росія реалізує свої наміри по мобілізації та призове 300 тисяч резервістів, їхня сукупна кількість все одно буде меншою за той бойовий «кулак», який протистоїть їм з української сторони. По-друге, справа не тільки і не стільки в обсягах особового складу, скільки в якості їхньої підготовки та наявності зброї, яку вони можуть застосувати в бою.

У Росії зі зброєю та «амуніцією» для її вояків якраз – великі проблеми. Окупанти воюють зі старими радянськими гвинтівками та їздять на танках, які давно відслужили свій вік. Що ж стосується України, то задача нашої держави, як слушно каже міністр оборони Олексій Резніков, полягає у повсякчасному нагадуванні європейським партнерам про те, що нам у великих кількостях потрібна модерна і потужна зброя. Партнери, втім, не забувають про це і не залишають нашу державу наодинці з ворогом.

3. Що із мобілізацією для жінок?

Якщо коротко, то в армію призиватимуть медикинь. У цьому питанні буквально днями була поставлена крапка, після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №6482. Річ у тім, що ще до повномасштабного вторгнення один з наказів Міноборони значно розширив перелік спеціальностей, з якими жінок мобілізували до війська.

Якби цей акт не був скасований, то призов жіноцтва мав би розпочатися вже з 1 жовтня. Але законопроєкт №6482 (прийнятий парламентом у першому читанні) декларує добровільність служби жінок у лавах ЗСУ. Їх братимуть на військовий облік лише за власним бажанням.

Проте жінки-медики зобов'язані перебувати на військовому обліку і можуть бути мобілізовані на військову службу у воєнний час. Хоча і для них існують винятки. Медикинь не призиватимуть, якщо вони мають проблеми зі здоров’ям, самостійно виховують дитину до 18 років або доглядають людину, яка потребує опіки, але не має інших опікунів тощо.

4. А як щодо демобілізації для чоловіків?

А це питання не таке просте, як попереднє. Повномасштабне вторгнення Росії триває сім місяців, і наші бійці, які перебувають на передовій, втомилися як морально, так і фізично. І це ще м’яко сказано. Але українська влада дуже обережно підходить до питання демобілізації військових, які вже отримали бойовий досвід і відповідні навички на фронті. Адже замінити їх на новобранців без досвіду – дуже великий ризик.

І все-таки існує велика потреба у ротації. Заступниця голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Мар'яна Безугла каже, що її комітет «працює над цим питанням». Оскільки надходять відповідні звернення і від військових, і від громадських організацій. Але оформленого законодавчого рішення ще немає.

«Таку тему попередньо ми підняли. Можу спрогнозувати, що демобілізація може бути вже після завершення воєнного стану, – пояснює вона. – Наразі, у 2022 році, ситуація дуже важко прогнозована, щоб ми могли планувати якісь строки демобілізації і взагалі проводили планову ротацію і відпустки військових». Словом, якщо вже називати речі своїми іменами, наші бійці залишатимуться на фронті – принаймні, до настання вагомих позитивних зрушень у перебігу військових дій.

5. Але якісь винятки для чоловіків існують?

Так. І звістка про це також надійшла зі стін Верховної Ради. Парламент ухвалив законопроєкт №7678, який дозволяє просто зараз звільнятися зі служби військовим, у яких троє і більше дітей віком до 18 років.

6. А хто взагалі звільнений від мобілізації?

Відкриваємо закони України та знаходимо повний перелік категорій громадян, яких не призиватимуть. Це:

особи, заброньовані за органами державної влади та місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

визнані особами з інвалідністю або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

народні депутати України.

7. Чи існує якийсь пріоритет щодо призову на військову службу?

Так. Як вже було сказано, призов є обов’язковим для військовозобов’язаних. Водночас, в першу чергу надається перевага мотивованим, з корисними діловими якостями та відповідною підготовкою громадянам.

А для комплектування бойових військових частин обов’язковою вимогою є наявність досвіду проходження військової служби або навчальних зборів за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

8. Чи зараз і надалі, як у перші тижні війни, мобілізують добровольців без досвіду служби?

Так, але є нюанс. Добровольці без досвіду направляються для підготовки. Вони навчаються у спеціалізованих центрах (полігонах) або на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації при вищих військових навчальних закладах (актуально для офіцерів запасу).

9. Чи дійсно поширеною є практика вручення повісток на блокпостах або в людних місцях? Чи не суперечить це законодавству?

Так, така практика існує. Ні, законодавству вона не суперечить. У законі не заборонено вручення повістки в будь-якому місці після встановлення особи. У повістці визначається дата та час прибуття до територіального центру для проходження медичного огляду. Тобто те, що ви отримали повістку, ще не означає, що вас відразу кинуть бити рашистів. Виклик до військкомату – це передусім перевірка облікових даних та проходження медичного огляду для визначення придатності до служби.

10. Якою є відповідальність за неявку до військкомату?

Хоча таке питання є більш актуальним для Росії, де місцеві «яструби війни» вже заспамили Гугл запитами на тему, як «відкосити» від армії або як втекти з рідної батьківщини, відповімо і ми на нього.

Отож, якщо особа не з'явиться за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у воєнний час, це тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень).

Окрім того, ст. 336 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та на службу за призовом осіб з числа резервістів в особливий період. За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.