Чи можуть покарати Польщу за блокаду кордону?

Новини з україно-польського кордону приголомшують. Там розпочато «великий» протест проти української сільгосппродукції. За останній час польські фермери, які беруть участь у його перебігу, вже вдруге висипають українське зерно. Те саме збіжжя, котре без перебільшень та пафосу, полито кров’ю нашого народу. Народу, котрий бореться за свою свободу, але й також за свободу тих країн, котрі поки що прикриті його спиною. У цю спину активно встромляє ніж наш учорашній (?) союзник та симпатик – Польща. Проте справа тут не у ліриці, а у тому, що за таку поведінку Польща може бути покарана. Негідні вибрики її громадян, яким не дає раду уряд, цілком здатні спровокувати європейські санкції проти Варшави. Про те, якими саме вони можуть бути – далі у нашому матеріалі.

Хроніки зернового розбрату

20 лютого польські аграрії розпочали акції протесту по всій території країни: вони блокують дороги і пункти пропуску на кордоні з Україною. Протести проходять у десятках місць по всій території Польщі − фермери виїхали на акцію зі своєю технікою і рухаються колонами уздовж доріг або перекривають їх.

Заблокованим залишається КПП «Ягодин – Дорогуськ». Там протестувальники обіцяють не пропустити у напрямку України жодної вантажівки до 18 години. Повідомляється, що до них мають приєднатися фермери з ще кількох європейських країн.

Станом на пізній вечір 19 лютого, довжина черги фур на в’їзд в Україну через цей КПП сягала 17 км, а час очікування – 230 годин. 

Вимога протестувальників та сама – запровадити обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України.

Так само вранці 20 лютого польські фермери перекрили залізницю біля КПП «Медика-Шегині» та висипали частину зерна з вантажного потяга на колії. Менш як за півгодини на місце прибула поліція і після того фермери розблокували залізничний рух. Співорганізатор протестів Роман Кодрув пояснив дії протестувальників «емоціями», тому що аграрії «в розпачі через наплив збіжжя з України».

Перед тим аналогічний випадок мав місце біля КПП «Дорогуськ», де протестувальники так само висипали частину зерна з українських вантажівок, які перетнули кордон.

Тоді Хелмська районна прокуратура розпочала розслідування цього інциденту – за фактом знищення майна та порушення митної безпеки. За польськими законами, такі правопорушення «тягнуть» на позбавлення волі терміном до 5 років. Уряд країни нібито перепросив за своїх громадян, хоча й зробив це у своєрідний спосіб.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський назвав висипання зерна «не зовсім адекватною формою протесту», але водночас додав, що до неї «часто вдаються фермери в різних країнах». «Фермери не опанували свої емоції, але слід пам'ятати, що вони перебувають у дуже складній економічній ситуації. Напередодні весняно-польових робіт у них немає грошей на купівлю добрив та засобів захисту рослин. Важко не зрозуміти їх відчай», – йдеться у заяві польського міністра.

Здається, апелювання до емоцій стає вже традицією. Не гребують таким пояснення і польські офіційні особи. Проте чи достатньо робить уряд Польщі, аби порозумітися зі своїми фермерами?

«Запросили до перемовин»

Україна на це дуже сподівається. Проте поки що всі заклики нашої сторони до польських колег навести лад на кордоні залишаються непочутими. Тож міністерство закордонних справ України вже вкотре підкреслює, що  блокування польсько-українського кордону є неприпустимим, а також – політизованим і таким, що матиме серйозні наслідки.

«Наземні кордони залишаються важливими в умовах російської агресії. Дії польських протестувальників та окремих радикальних польських політиків підважують українську економіку та стійкість до відбиття агресії Росії. Кордон Польщі та України – це і кордон ЄС. Він не має бути заручником будь-яких політичних інтересів», – зазначив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Антиукраїнські гасла, які лунають на кордоні, підтверджують політично вмотивований характер акції. Її мета – провокування подальшого загострення двосторонніх відносин. Натомість протестувальники жодним чином не згадують загрози, пов’язані з імпортом зерна та інших видів сільськогосподарської продукції з Росії та інших країн», – нагадав Ніколенко.

Дійсно – поляків чомусь мало хвилює потрапляння на їхні терена російського зерна. «Російська та білоруська сільськогосподарська продукція заходить на польський ринок. І це під час війни, коли запроваджені санкції Європейського союзу проти Росії. Однак польські фермери не протестують проти цього», – констатує експосол України у Польщі Андрій Дещиця.

Чому так відбувається – питання окреме. Поки що нас хвилює те, що робить польська сторона для врегулювання складної ситуації. Відомо, що згадуваний вище Чеслав Секерський звернувся до фермерів із листом, в якому окреслив пріоритети міністерства і запросив протестувальників до перемовин.

Секерський зазначив, що його міністерство хоче «розробити двосторонню угоду з Україною, яка б поширювала захист ринку на інші чутливі продукти, такі як цукор, м'ясо птиці, яйця, м'які фрукти, мед, яблучний сік, олія». Він також попередив, що повне закриття кордону може призвести до зупинки польського експорту товарів в Україну і, таким чином, до втрати багатьох робочих місць.

Чи буде почутий польський урядовець своїми ж співгромадянами, наразі невідомо. Відомо натомість, що Єврокомісія вже анонсувала зустріч координаційної платформи з питань експорту і транзиту української агропродукції на тлі блокади польськими фермерами кордону з Україною, повідомив її речник Олоф Гілл.

Він зазначив, що мирні демонстрації – це базові права в ЄС, але Єврокомісія неодноразово заявляла, що «насильству немає місця, і національна влада відповідає за забезпечення порядку». І це не перше зауваження, яке лунає на адресу Польщі. Раніше Варшаву вже попереджали про негативні для неї наслідки.

Польщу судитимуть за поданням Єврокомісії?

Іще восени минулого року, коли блокування кордону набирало обертів, профільна єврокомісарка з транспорту Адіна Велян звинуватила польську владу у недостатній ініціативності щодо владнання ситуації на україно-польському кордоні та «дотриманням там закону».

«Ми з самого початку цього протесту брали участь і намагалися обговорити його з усіма залученими сторонами. Немає доброї волі в пошуку рішення. Це моя сьогоднішня оцінка, і це майже повна відсутність участі польської влади. Кажу це тому, що польська влада має стежити за дотриманням закону на цьому кордоні… Я підтримую право людей протестувати в усьому ЄС, та Україна, яка зараз перебуває у стані війни, не може стати заручницею блокади наших зовнішніх кордонів», – заявила високопосадовиця.

Велян додала, що ситуацію на кордоні Польщі з Україною вважає «абсолютно неприйнятною», базуючись на тому, що представники Єврокомісії від початку протесту перевізників брали участь у дискусіях з усіма «залученими сторонами», і вони тривають.

«Є перелік технічних заходів, які можна вжити, але вони повинні виконуватись і їх має погодити польська сторона. Ми продовжуємо діалог, але залишаємо за собою право втручатися як Єврокомісія з навіть ініціацією процедури порушення (судові заходи проти країни ЄС, що не виконує законодавство блоку – Авт.) проти тих, хто не дотримується правил і не застосовує закон», – наголосила Велян.

Коментуючи заяву єврокомісарки з транспорту, представник Єврокомісії Адальберт Янц не став удаватися в деталі щодо каральної процедури, зауваживши, що «провадження про порушення не обов’язково відбудеться».

Тоді, а саме у листопаді 2023-го, колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща домагатиметься відновлення дозволів для українських транспортних компаній на в’їзд до Євросоюзу, як того вимагають польські перевізники.

Моравецький зазначив, що уряд погодив з протестуючими польськими транспортними компаніями «багато пунктів», включаючи дозволи для українських перевізників і скасування системи електронної черги для порожніх вантажівок, які повертаються з України до Польщі.

Натомість у Єврокомісії знов нагадали Моравецькому, що скасування дозволів чи квот «є частиною Угоди про автомобільний транспорт Україна-ЄС, яка є юридичним інструментом».

«Це міжнародна угода, яку ми уклали з Україною, і це також те, що було схвалено Радою ЄС як частина наших звичайних процедур, тому Єврокомісія не має права просто скасовувати юридичний інструмент такого роду. Це і не є тим, що Єврокомісія вважає доречним у цьому контексті», – резюмував згадуваний вище представник Єврокомісії Адальберт Янц.

А тим часом станом на кінець 2023 року орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні складали понад 400 мільйонів євро. Нинішній рік лише почався, і наразі ніхто не візьметься порахувати, яких збитків зазнає Україна з вини Польщі на цей раз. Але справа не лише у грошах. Просто зараз на кордоні стоять вантажі, необхідні нашим військовим. Завдаючи шкоди нашій обороні, Польща перетворюється на наступний об’єкт агресії Путіна. Поки що місцеві фермери цього не розуміють або не хочуть розуміти.

Вочевидь, без тиску Києва та Брюсселю просвітлення на них так і не зійде. В такому випадку цей тиск необхідно посилити, бо іншого виходу наші західні сусіди нам, власне, й не залишили.