[node:title]

Бути євреєм у Росії

01.08.2022
11 хв. на прочитання

Можна було б пограти словами та сенсами і зазначити, що бути євреєм в Росії (а до того в СРСР) означає нести важкий хрест, але зараз – не до жартів. 28 липня у Москві відбулися попередні слухання щодо заборони Єврейського агентства Сохнут – організації, яка допомагає наведенню мостів між Ізраїлем та євреями, котрі перебувають поза межами цієї держави. Простіше кажучи – сприяє репатріації, але не тільки. Самою забороною, втім, справа може не обмежитись: існує вірогідність, що Сохнут визнають «іноземним агентом». Додамо для повноти картини й те, що агентство так само забороняли і за часів СРСР.

Наталія ЛЕБІДЬ

Напади на Сохнут – не єдина причина для стурбованості. Росія хворіє на антисемітизм, а через розв’язану нею ж війну проти України хвороба посилюється та загострюється. Її «рецидиви» проявляються у відповідних тезах, які все наполегливіше звучать у медіа та заявах офіційних осіб. Об’єктами атак стають як Ізраїль та євреї в цілому, так і єврейське коріння президента Володимира Зеленського. Вочевидь, російські пропагандисти мають за мету розкрити таку собі антиросійську сіоністську змову, до якої нібито залучені й Україна, й Ізраїль.

І навіть… Гітлер.

У Росії збираються забороняти Сохнут: він, мовляв, винний у «витоку мізків» з РФ

Переслідування євреїв: Кремль надсилає сигнал

На початку травня Росія вляпалася у гучний міжнародний скандал. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров відповідав на запитання італійського журналіста про те, чи можна стверджувати, що Україною керує нацистський режим, якщо її президент Зеленський – єврей.

Лавров зауважив на це, що «Гітлер також мав єврейську кров», і «найзапекліші антисеміти, як правило, – євреї». Після такого твердження президент Путін навіть вибачився перед вже відставленим прем'єр-міністром Ізраїлю Нафталі Беннетом. Так, принаймні, стверджує кремлівська легенда.

Однак західні оглядачі засумнівалися в тому, що слова Лаврова були імпровізацією. Швидше за все, він озвучив глибоко продуману та заздалегідь підготовлену тезу. Тільки адресувалася вона не італійському журналісту і не західному світу. Вона призначалася для суто внутрішнього споживання, для підігріву антисемітських настроїв всередині країни.

Підтвердженням цьому є те, що самим Лавровим справа не обмежилася. У гру включилася речниця російського МЗС Марія Захарова – «прес-алкаше», як називають цю даму за її пристрасть до міцних напоїв. Про те, наскільки тверезою або ні була Захарова на момент озвучення нею «довідки про євреїв», історія мовчить. Але повідала вона про те, як активно співпрацювали останні з нацистами в часи Голокосту.

У «довідці» Захарової йшлося про те, що керівники єврейських рад були колаборантами при німцях і свідомо відправляли євреїв на смерть. Після таких сміливих інтерпретацій вона розкритикувала Ізраїль за підтримку «неонацистського режиму в Україні» і зазначила, що ізраїльські найманці воюють пліч-о-пліч з «Азовом», який, певна річ, був зарахований нею до нацистських структур.

Лавров почав, а Захарова продовжила: два російські чиновники повідали світу, як у часи Другої Світової євреї «співпрацювали» з режимом Гітлера

Захарова, таким чином, підкреслила «тяглість історичного моменту»: мовляв, як у 1940-ві сіоністи співпрацювали з нацистами, так і зараз вони роблять те саме. І тут вона не оригінальна: у 1971 році в Москві вийшла книга такого собі Євсєєва «Фашизм під блакитною зіркою», де стверджувалося, що призвідцями трагедії Бабиного Яру є як нацисти, так і євреї.

Згадавши Бабин Яр, логічно було б одним рядком написати і про те, що за радянщини місце масових страт владою ніяк не толерувалося. Ба навіть більше: у 1950-ті Бабин Яр був заповнений відходами виробництва Петрівських цегельних заводів, розташованих поблизу. Непридатні для цегельного виробництва земляні породи змішувалися з водою й у вигляді пульпи по трубах відводилися у відроги Бабиного яру. Що в свою чергу призвело до іншої трагедії – Куренівської, яка сталася у 1961-му, коли пульпа прорвала земляну дамбу та залила житловий масив, забравши життя 1,5 тис. киян.

Популярний міський міф говорить про те, що це мертві у 1961-му повстали проти живих: вони, мовляв, більше не могли зносити наругу над своїми кістами, котрі лежали у Бабиному Яру неоспіваними і неоплаканими, та ще й спаплюженими будівельними відходами. Проте правда про трагедію Бабиного Яру прорвалася до соціуму вже на початку розпаду СРСР. Тоді й стало можливим вшанування пам’яті мертвих – без остраху, що тебе назвуть поплічником світового сіонізму.

За часів СРСР Бабин Яр не те, що не меморіалізували, а тривалий час використовували як звалище промислових відходів. Все це цілковито вписувалося в антисемітські наративи, які поширювали тоді

Але до сучасної Росії всі страхи та всі пропагандистські штампи повертаються повною мірою. Недарма Путін до сторіччя утворення СРСР надумав відродити «імперію зла», як назвав колись цю країну американський президент Рональд Рейган.

Зображаючи Гітлера євреєм і пов’язуючи інших євреїв з нацистами, Лавров і Захарова ідентифікували євреїв як ворогів радянського народу. Відтак їхні нащадки, тобто Зеленський та ізраїльтяни, тепер також є ворогами російського народу за підтримку українських неонацистів. Після того, як такі зв’язки були озвучені, знущання над євреями стало фактично узаконеним.

З Кремля чітко та недвозначно прозвучав сигнал «ату їх!», і травля почалась. Поки що, на щастя, вербальна та ідеологічна.

«Настав час іти»

Відома з комуністичної доби газета «Правда» (нині це орган КПРФ) і по цей час видається в Росії. Нещодавно видання зробило екскурс у XVII століття та винесло звідти драматичну історію про те, як євреї «захоплювали ринки, обкладали російські продукти митами, обкладали податками проведення обрядів у православних церквах».

«Фактично це був геноцид», – виснувала «Правда».

І передала естафету іншому росЗМІ – газеті «Завтра», яка повідала, що міжнародна єврейська спільнота веде глобальну кампанію проти Росії. У числі змовників – і президент Зеленський, і українські та російські олігархи єврейського походження. Усі вони ставляться до не-євреїв як нацисти, наполягає «Завтра».

Картина шельмування євреїв була б неповною без головного російського пропагандистського ток-шоу, яке веде Володимир Соловйов – той самий, який раніше хвалився, що він єврей. Наприкінці квітня гість телешоу Соловйова виступив проти зростання глобальної русофобії, поширюваної лібералами в Росії та за кордоном.

Гість назвав головними русофобами штатну письменницю Atlantic Енн Епплбаум, російського опозиційного політика Євгена Ройзмана та колишню радіоведучу «Ехо Москви» Тетяну Фельгенгауер. Другий гість вставив: «Послухайте тільки прізвища, які були згадані», і публіці це, здається, сподобалося.

А Соловйов тим часом написав у своєму Telegram-каналі: «Ми звільняємо частину Росії, Київську Русь, від її німецьких, англосаксонських та єврейських колонізаторів».

Кремлівський пропагандист Соловйов спочатку пишався єврейським корінням, але згодом передумав та розгорнув антисемітську кампанію

До загальної істерії підключалася і російська газета «Звезда», яка належить міністерству оборони Росії. Вона надумала згадати події 1993 року, коли президент Єльцин наказав обстрілювати парламент, аби не допустити переворот з боку законодавчого органу. Як стверджує «Звезда», Єльцин запросив ізраїльських спецназівців до Москви, щоб атакувати російську Думу.

За всіма цими тенденціями з тривогою спостерігає єврейська громада Росії. Через тиждень після антисемітських коментарів Лаврова і Захарової Борух Горін, директор зі зв’язків з громадськістю Федерації єврейських громад Росії, зауважив: «Багато людей, з якими я спілкуюся, вважають, що це – початок нової антисемітської кампанії в Росії».

«Все разом узяте створює дуже небезпечну картину. Картину, яка змушує російських євреїв знову запитати себе: «Чи настав час іти?». На жаль, події останнього тижня, здається, наштовхують на ствердну відповідь: «Так, вже час. Становище єврейської громади в Росії значно погіршилося», – додав Горін.

Проблема лише в тому, що хоча «час іти» настав, перед євреями Росії, цілком ймовірно, впаде та сама «залізна завіса», котра свого часу відділяла СРСР від цивілізованого світу. Адже ймовірним є те, що можливе закриття агентства Сохнут – це не просто помста за укладання союзу між євреями Ізраїлю та українськими націоналістами (хоча такий союз існує тільки у запаленому мозку кремлівських пропагандистів), але й спроба зупинити виїзд євреїв з Росії.

У кожному разі, 23 липня ізраїльське видання Jerusalem Post з посиланням на власні джерела описало можливі претензії російської влади до Сохнуту. Зокрема, йдеться про «збір та передачу персональних даних росіян в Ізраїль та витік мізків».

Фраза «витік мізків» є достатньо промовистою та вичерпною. Рефлексуючи над нею, журналіст та народний депутат України Микола Княжицький згадує про те, що й «з СРСР євреїв не випускали. Вони повинні працювати на Імперію. А не їхати у свою «демократію». А Путін, продовжує Княжицький, саме відбудовує імперію, хоча виглядає це так само недолуго, як спроби, приміром, Берлусконі «відновити Велику Римську Імперію». «Втім, Берлусконі хитрий і хтивий, а не божевільний», – додає журналіст.

Але чи є божевільним Путін? Можливо, так, а, можливо, й ні. Але його план є гранично зрозумілим: «Спочатку треба знищити українців, потім можна братися за євреїв. Між ними можна ще знищити могили поляків. Цим, окрім Путіна, зараз активно займається його посіпака Лукашенко», – зазначає Микола Княжицький.

Путін бачить себе імператором, а для побудови імперії йому необхідно спочатку знищити українців, а потім – євреїв, вважає журналіст Микола Княжицький

А щодо Сохнуту, то його закриття або заборона – один зі способів звести мур довкола російських євреїв та замкнути їх у своєрідному гетто. Вдасться це Путіну чи ні – питання окреме.

Пригоди Сохнуту в Росії

За останні три роки Єврейське агентство зіткнулося з безпрецедентною кількістю перевірок у своїх філіях по всій Росії. Контролюючі органи приходили і за планом, і з позаплановими перевірками у відділення Сохнуту від Хабаровська та Біробіджана до Самари, Саратова та міст у західній частині країни.

Велика увага приділялася також Москві та Санкт-Петербургу, передає «Русская служба Би-Би-Си», посилаючись на свої джерела. Медіа додає, що за підсумками перевірок Сохнуту було виставлено штрафи, які агентство сплатило.

Однак у червні 2022 року російський Мін'юст направив новий 20-сторінковий документ до Сохнуту зі списком претензій та нібито виявлених порушень, включаючи й ті, штрафи за які були сплачені раніше. Основних претензій дві, зауважив Бі-Бі-Сі співрозмовник, знайомий із змістом цього багатосторінкового листа. Перший пункт – це буцімто некоректне поводження з персональними даними російських євреїв. Другий – вище згадуваний «витік мізків».

Джерела в Росії вказують на те, що для всіх більш-менш здравомислячих людей очевидно: «витік мізків», чи то пак еміграція євреїв на Захід або в Ізраїль відбувається аж ніяк не через роботу агентства Сохнут. Для масового виїзду з РФ є інші, цілковито об’єктивні причини – так само, як у Кремля є свої причини для посилення ненависті до євреїв, яку культивує та всіляко роздмухує Москва. Зупинимося на них детальніше.

У 2021 році в Ізраїлі закінчилася ера правління прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху, який обіймав цю посаду 12 років – найдовше своїх попередників в історії країни. Його правління експерти характеризують як період максимального зближення з Росією, що пов'язане із особистими теплими відносинами Нетаньяху та Володимира Путіна.

Після Нетаньяху настала коротка ера прем’єра Беннета, а після його відставки – період правління тимчасового глави уряду Яїра Лапіда (зауважимо принагідно, що дострокові вибори до ізраїльського Кнесету призначені на 1 листопада). Що стосується Лапіда, то хоча спочатку він і заявив про те, що його держава не стане приєднуватися до санкцій проти Росії, згодом урядовець дещо відкоригував свою політику.

Нетаньяху (праворуч), Беннет (ліворуч і ближче до центру) та Лапід – три ізраїльські очільники, котрі символізують поступово радикалізацію країни щодо Росії та розв’язаної нею війни

Вже у березні Лапід виступив з «однозначним засудженням російського вторгнення», заявивши, що агресії Москви «немає виправдання». «Ми закликаємо Росію припинити вогонь та атаки і вирішити всі проблеми за столом переговорів», – сказав він.

Крім того, звинувачення Росії у військових злочинах із боку ізраїльських політиків прозвучало саме з вуст Лапіда. Він різко розкритикував слова Лаврова про нібито єврейське походження Гітлера. Не залишив Лапід поза увагою і закриття російських офісів Сохнуту. Таке закриття стане «серйозною подією», що вплине на двосторонні відносини, попередив прем'єр-міністр. Лапід вже скерував до Москви «юридичну делегацію», котра має розібратися з цією проблемою.

…За іронією долі, держава Ізраїль не була тією країною, котра активно і потужно підтримала Україну в боротьбі з російською агресією. Гуманітарна допомога та трохи половинчастих заяв – це все, що отримала наша сторона від Ізраїлю. Тим не менш, Путін послідовно та цілеспрямовано добивається того, аби навіть країни, не налаштовані щодо нього радикально, остаточно радикалізувалися.

І вже пожинає плоди такої радикалізації.

22 липня Армія оборони Ізраїлю завдала ракетного удару та зруйнувала іранське підприємство зі збирання безпілотних літальних апаратів у передмістях сирійської столиці Дамаску. А це могли бути ті самі безпілотники, які Іран збирався через посередників надати Росії. Ізраїль, іншими словами, цією військовою акцією здійснив не тільки практичний (безпековий) жест, а й цілком символічний, нагадавши Москві, що він теж тримає руку на пульсі світових подій.

Аssociated Press зафіксувало, як Ізраїль наносить удар по іранському підприємству з виробництва безпілотників, які у Ірану клянчив Путін

Що ж стосується Сохнуту, то саме тепер і саме через Сохнут Ізраїль може приєднатися до антиросійських санкцій, повідомило видання Israel Hayom. Росія зуміла таки розлютити країну, яка досі зберігала нейтралітет та утримувалась від постачання Україні зброї.

І, як заявив Israel Hayom колишній посол в Росії та Україні Цві Маген, Єрусалим має кілька варіантів тиску на Москву. Це може бути як приєднання до санкцій, так і зміна позиції щодо російсько-української війни. Маген також завуальовано натякнув, що Росія нині – надто слабка, аби протиставити щось новій політиці Ізраїля.

«Складний політичний і військовий стан, у якому перебувають росіяни, дозволяє Ізраїлю вільніше чинити тиск на Москву», – сказав Маген.

А відтак Україна, цілком ймовірно, отримає невдовзі ще одного союзника. Якщо саме цього Путін і прагнув, його лишається привітати з виконанням його бажання.