(Без)коштовне розмитнення авто. Як цим скористались українці та що буде далі?

Сергій ХАРІН

Тема розмитнення автомобілів завжди була предметом гострих дискусій в українському суспільстві. Прагнення громадян придбати собі недорогий вживаний автомобіль з Європи не стимулювалося на державному рівні через невигідні умови розмитнення.

Владу традиційно критикували у застарілому баченні процесу розмитнення авто, особливо у частині обовʼязкової сплати усіх необхідних митних платежів, сукупна сума яких нерідко досягала або перевищувала вартість самого автомобіля.

Проте з початком повномасштабної війни для українців неочікувано відкрилася можливість ввезти авто з-за кордону за так званим «нульовим» розмитненням – без сплати податку на додану вартість (ПДВ), акцизного податку та ввізного мита.

Ухвалений у квітні закон про нульове розмитнення неабияк реанімував автомобільний ринок в Україні, який з початком війни фактично зупинився. Українці отримали довгоочікувану можливість пригнати недороге авто, зекономивши при цьому в середньому від трьох тисяч доларів, які раніше мали витратити на розмитнені.

Однак вікно можливостей достатньо швидко зачинилося – вже у травні депутати, митники та інші державні службовці почали масово обурюватися тим, скільки грошей не надходить у бюджет. І вже тоді стало зрозуміло, що пільговий період розмитнення не буде довгим. Так і вийшло: 234 голосами депутати офіційно скасували нульове розмитнення для більшості громадян з 1 липня.

Скільки за цей час українці завезли авто, яку потенційну суму недоотримав бюджет та яка перспектива регулювання митних платежів у майбутньому?

Померти на кордоні за дешеве авто – сумна реальність або халатність влади?

Після прийнятого закону про скасування нульового розмитнення на кордонах з Україною вибудувались величезні черги. Водії намагалися встигнути до 1 липня розмитнити автівки. Ситуація набула такого колапсу, що польські та українські ЗМІ почали повідомляти про надважку ситуацію на кордонах, навіть з летальними випадками.

Зокрема, навіть після офіційного скасування нульового розмитнення черги на пункті пропуску «Медика-Шегині» на українсько-польському кордоні сягали 20 км, а в одній із таких черг померла жінка. Раніше польські журналісти повідомили про смерть чоловіка.

У соцмережах люди викладали відео про свій побут – як чистять зуби в авто, як поряд готують їжу. І люди готові до таких умов, аби привезти дешеве авто. Наприклад, одна з жінок із Фастова розповіла, що поки з трьома дітьми ховалася від війни у Польщі, купила малолітражку за 700 доларів. Без нульового розмитнення їй довелося б заплатити більше трьох тисяч євро.

Нові-старі правила розмитнення дуже болісно вдарили по тих, хто завозив автомобілі і з більшим обʼємом двигуна. Відтепер, з 1 липня при купівлі машини в Європі за 1 тисячу євро з 2-літровим дизелем розмитнення в Україні коштуватиме близько 3 тисяч євро. Що становить 300% від вартості машини.

При цьому, якщо купувати новіший автомобіль за 30 тис. доларів, то розмитнення обійдеться у майже 10 тис. доларів, що становить 30% від вартості автомобіля. Виникає цілком логічне питання: чому ті, у кого є гроші купити машину за 30 тис. доларів, платять 30% податків від вартості авто, а ті хто купує найдешевший сегмент, платять за розмитнення 300% від вартості машини? Звісно, питання риторичне.

Зростало напруження у стосунках між водіями та митниками. Останні вимагали написати відмову від безкоштовного розмитнення. Крім того, машини забирали на штрафмайданчик, вилучали ключі та техпаспорт. Водії, у свою чергу, заблокували один із прикордонних пунктів, вимагаючи дозволити розмитнити власні авто. За попередніми оцінками, через черги не встигли дорозмитнити майже 10 тис. транспортних засобів.

Через відсутність цифровізованого підходу до процесу розмитнення, на кордонах та у європейських портах застрягли тисячі авто, а люди, які заплатили гроші за ці транспортні засоби, змушені продавати авто в Європі або просто кидати авто у прикордонних містечках Польщі та повертатися додому ні з чим.

Очевидно, що прийнятим рішенням влада не передбачила подібну ситуацію на кордоні та не забезпечила спеціальними заходами можливість дорозмитнення.

Аргументи за розмитнення та їх спростування. Трохи фактів та цифр

Одним з головних аргументів скасування нульового розмитнення представники влади називали великий обсяг грошей, який не надходив до бюджету.

Відповідно до підрахунків Державної митної служби, за період дії пільгового періоду загалом було ввезено майже 237 тисяч транспортних засобів, внаслідок чого бюджет недоотримав 26 млрд гривень. Проте ряд експертів вважає цю озвучену величезну суму чистою маніпуляцією.

Як стверджують в Інституті досліджень авторинку, рахувати втрати для бюджету на основі завезених авто неприпустимо, адже українці не привезли би стільки автомобілів саме таких марок, моделей і характеристик, якби «нульового розмитнення не було. А це прямим чином впливає на розрахунок обовʼязкових митних платежів, які надходять у бюджет.

«Кількість імпортованих авто та їх модельний ряд є такими виключно тому, що податки платити було не потрібно. В іншому випадку митні платежі, а особливо акцизний податок, робили імпорт таких авто економічно невигідним», – наголошують експерти.

Також аналітики спростували закиди народних обранців, які стверджували про нібито масове завезення дорогих автомобілів преміум-класу. А заступник голови Держмитслужби, посилаючись на колег із Польщі, заявив, що таке нульове розмитнення взагалі шкодить іміджу України та може зупинити гуманітарну підтримку з Європи.

Так, дійсно, у мережі зʼявлялася інформація про дорогі автівки, які були завезені до України у пільговий період. Найдорожчою «євробляхою» став Mercedes Benz 2022 року випуску в комплектації AMG вартістю майже 248 тис. доларів.

Проте такі випадки поодинокі, а більше 80% від усіх автівок, які було завезено, перебувають у ціновому діапазоні до 6 тис. доларів. Середня вартість безкоштовно розмитненого транспортного засобу склала приблизно 4200$. У свою чергу, лише 2010 із 237 тисяч машин коштували понад 30 тис. доларів.

Окрім того, прихильники нульового розмитнення нарікають на один із найнижчих рівнів автомобілізації в Європі, де авто є засобом пересування, а не розкішшю. В Україні на одну тисячу населення приходиться лише 250 автівок, тоді як у Євросоюзі цей показник становить 600.

Варто зазначити, що український показник був актуальним до 24 лютого і вже суттєво знизився за чотири місяці повномасштабної війни внаслідок бойових дій. Наприкінці березня у Мінекономіки заявили, що українці втратили понад 200 тис. машин через війну. Станом на сьогодні ця цифра природньо є ще більшою.

Наразі держава не має механізму відшкодування збитків власникам авто, чиї транспортні засоби було знищено або вкрадено через війну, тож запровадження нульового розмитнення було єдиною, хоч і непрямою допомогою в цьому питанні та давало можливість таким людям законно придбати машину за суттєво нижчою ціною.

Скасування нульового розмитнення негативно вплине на внутрішній ринок, адже скорочення асортименту автівок з Європи призведе до здорожчання усіх вживаних транспортних засобів в Україні.

Деякі власники, які не встигли до 1 липня розмитнити авто безкоштовно, все ж таки мають намір це зробити, нехай і за гроші. Інші, очевидно, їздитимуть на європейських номерах, хоча за це загрожує штраф розміром до 170 000 гривень і конфіскація авто.

Пошук рішення, який задовільнить усіх

Ще до прийняття законопроєкту 7418 щодо скасування нульового розмитнення до Верховної Ради подавились одразу декілька альтернативних рішень, які залишились без належного розгляду з боку депутатів.

Наприклад, один із законопроєктів пропонував залишити безкоштовне розмитнення лише для автомобілів вартістю до 8 тис доларів, інший — звільнити від сплати мита машини віком від п'яти років та вартістю до 10 тис. євро, а в одному взагалі містилася норма, яка звільняла від оподаткування виключно пікапи та універсали вартістю до 5 тис. євро.

Наразі прийнятий законопроєкт 7418 повернув стару систему розмитнення авто, яка діяла до 9 квітня. Згідного з цим механізмом, який включає такі змінні, як вартість транспортного засобу, рік випуску, об'єм двигуна та інші показники, власники авто змушені платити за розмитнення відчутну суму.

Відтак з 1 до 5 липня митники оформили 1260 машин за старими правилами, а до бюджету надійшло 135 мільйонів гривень митних платежів. Тобто в середньому митні платежі за один автомобіль становили 107,1 тисячі гривень.

Варто відзначити, що деякі пільги все ж таки залишились. Зараз можливо безкоштовно розмитнити автівки для ЗСУ та такі, які оформленні як гуманітарна допомога. Звуження до таких критеріїв виглядає на перший погляд справедливо, проте відкриває нову нішу для схем та корупційних моментів.

Окрім того, скасовано мито й ПДВ для електромобілів, а акциз зробили мінімальним (не більше 100-120 євро). Прем'єр-міністр Дмитро Шмигаль, коментуючи ці нововведення, закликав українців таким чином переходити на електромобілі. Проте ці заяви виглядають трохи іронічно, враховуючи, що ціни на такі авто через паливну кризу зросли майже удвічі як у Європі, так і в Україні.

Усім очевидно, що старі правила треба змінювати. І Кабмін почав робити кроки в цьому напрямку, запропонувавши розмитнення в «Дії» за новим механізмом, хоча формулу розрахунку платежів вже встигли охрестити доволі складною та такою, яка стимулюватиме ввезення в Україну старих авто із пробігом.

Сама ставка автоматично розраховуватиметься в «Дії» шляхом множення коефіцієнтів. Ставка = коефіцієнт віку × об'єм двигуна в куб см × коефіцієнт типу двигуна × коефіцієнт ексклюзивності (своєрідний податок на розкіш для машин віком до 5 років та вартістю від 375 мінімальних зарплат).

За словами Федерації роботодавців автомобільної галузі, такий механізм сприятиме старінню автопарку України. Адже чим старше автомобіль, тим дешевше він коштуватиме у розмитненні, а середній вік українського автопарку (22,7 роки) і так один із найбільших у світі.

Дійсно, впровадження розмитнення через «Дію» виглядає логічним «апдейтом» всієї системи розмитнення, нівелюючи корупційні схеми та посередників, які на цьому роками будували бізнес, хоча і потребує вищезгаданих врегулювань.

Відсутність такого чинника, як вартість автомобіля, є прямим доказом того, що система намагається бути максимально прозорою. Адже саме із заниженням вартості авто найчастіше були пов'язані випадки корупції на кордонах. Переведення всіх операцій з розмитнення у цифру – це лише у другу чергу зручність для громадян, а в першу – саме боротьба з корупцією на митницях.

В Інституті дослідження авторинку переконані, що онлайн-система влаштує основних гравців ринку з точки зору передбачуваності та рівності процесу для всіх. Адже саме рівність, простота та прозорість системи може бути більшою перевагою, ніж повна відсутність податків, але зі значною кількістю бюрократичних перепон.

За словами експертів, запропоновану систему зможуть впровадити лише восени або взагалі наприкінці року. Тому, найімовірніше, за нову систему оподаткування проголосують без прив'язки до готовності «Дії», яка ще не має відповідних технічних рішень, адже стара схема сьогодні не влаштовує майже нікого.

Питанням без відповіді залишається проблема того, чому перехід до розмитнення в «Дії» не відбувся одночасно зі скасуванням «нульового» розмитнення. Такий крок допоміг би уникнути того напруження, яке в останні дні спостерігалося на українському кордоні.

У той час, коли в Україні у швидшому темпі легалізують володіння зброї, що стало наслідком війни, питання адекватної податкової політики щодо розмитнення транспортних засобів залишається без належної реалізації ще з 2015 року. Саме тоді одна з перших петицій, що вперше в історії набрала необхідні 25 тис. голосів, засвідчила суспільний попит на вирішення цього питання. І це також стало наслідком бойових дій, які розпочалися у 2014 році.