18 млрд євро для України: чи вдасться ЄС переварити «гарячу картоплю» Орбана?

Уляна Стельмашова

Угорщина стала «гарячою картоплею». Таку ідіому, притаманну англійській мові, вживає американське агентство Bloomberg, описуючи ситуацію із виділенням Україні 18 млрд євро від Євросоюзу. Вислів «гаряча картопля» в інтерпретації англійською мовою означає проблему, з якою важко впоратися та з якою ніхто не хоче мати справи.

У вівторок, 6 грудня, Рада ЄС сподівалася ухвалити рішення про виділення Україні життєво необхідних 18 млрд євро. «За» були 26 країн Євросоюзу, і лише одна Угорщина виступила проти. Таким чином влада Орбана знову підтвердила свій статус троянського коня Росії всередині євроспільноти.

Орбанська Угорщина вкотре вдалася до шантажу Євросоюзу. Мовляв, спершу нехай ЄС виділить Угорщині майже 14 млрд євро, і вже тоді, можливо, Угорщина таки погодиться проголосувати за виділення ЄСівських коштів для України.  

Ті 14 млрд для Угорщини – це кошти зі спільного бюджету ЄС. Між Брюсселем та Будапештом уже давно точиться суперечка щодо згаданих грошей. Аби їх отримати, уряд Віктора Орбана має виконати низку вимог, які зводяться до дотримання верховенства права та боротьби з корупцією в Угорщині.

Якщо ж говорити неофіційною мовою, то ЄС має серйозні претензії до того, як витрачались європейські кошти, що роками виділялись для Угорщини як члена спільноти. У Європі є розуміння, що гроші були потрачені на внутрішнє оточення Орбана та узурпацію його влади у країні.

На цей раз Угорщині так просто не дадуть чергові мільярди євро. Утім, найгірше для України, що заручницею ситуації стала наша держава, яка страждає від найбільшої війни з часів Другої світової.

Цинізм угорської влади, яка шантажує ЄС та Україну, полягає ще в одній важливій деталі. Кошти із загального бюджету Євросоюзу, на які претендує орбанська Угорщина, є для неї безповоротними. Тим часом 18 млрд євро для України є позикою, яку наша держава змушена буде віддавати назад Європейському Союзу. На пільгових умовах, але все ж віддавати.

Детальніше про те, звідки взялася сума 18 млрд євро для України

Згадана сума, якщо вона все-таки буде виділена, стане безпрецедентним пакетом підтримки для України з боку ЄС. Обіцянка цих коштів з’явилася після того, як Євросоюз потрапив під тиск США та самої України. Адже до цього часу фінансова підтримка з боку Сполучених Штатів значно переважає допомогу від європейської спільноти, і це викликає багато питань з боку американських платників податків.

Бюрократам ЄС треба віддати належне у тому, що усі можливі внутрішні рішення про фінансову підтримку України вони наразі приймають швидко. Розрахунок робиться на те, аби перший великий транш потрапив до української казни уже в січні і впродовж року виплати були регулярними.

Спершу «добро» на виділення коштів було дане на засіданні Європейської Ради 20-21 жовтня, а вже 9 листопада рішення прийняла Європейська комісія.

Йдеться про 18 мільярдів євро макрофінансової підтримки України на весь 2023 рік.

За словами українського прем’єра Дениса Шмигаля, ці кошти допоможуть покрити значну частину дефіциту бюджету України, який у наступному році складе 38 млрд доларів.

«Ця стабільна, регулярна та передбачувана фінансова допомога – у середньому 1,5 мільярда євро на місяць – допоможе покрити значну частину короткострокових потреб України у фінансуванні на 2023 рік, які українська влада та Міжнародний валютний фонд оцінюють у 3-4 мільярди євро на місяць», - йдеться у поясненні на сайті Єврокомісії.

Аби зрозуміти, наскільки важливими для України є ці кошти, варто читати повне пояснення від ЄК. У ньому наголошується: ці гроші підуть на виплату зарплат, пенсій, утримання лікарень, шкіл та створення житла для переселенців. Також вони дозволять забезпечити макроекономічну стабільність і відновити критично важливу інфраструктуру, зруйновану Росією під час її загарбницької війни.

18 млрд євро від ЄС – не подарунок. Нам доведеться їх повертати. У Єврокомісії наголошують, що умови повернення є «дуже вигідними для України».

«Дуже пільгові позики» мають бути погашені Україною упродовж максимум 35 років, починаючи з 2033 року (тобто до 2068 року). Основна сума має бути виплачена не пізніше ніж за 10 років. У Єврокомісії вважають, що це достатній час, аби Україна могла «звестися на ноги і стати спроможною погасити свої зобов’язання».

На знак солідарності ЄС також пропонує покрити витрати України на процентні ставки шляхом додаткових цільових платежів держав-членів до бюджету ЄС.

У випадку, якщо Україна не зможе виплатити позику вчасно, Єврокомісія використає власний пул ліквідності, а також зможе звернутися до держав-членів.

Фінансова підтримка з боку євроспільноти має також супроводжуватися реформами в самій Україні. Українська влада має продовжити дії, спрямовані на зміцнення верховенства права, ефективного врядування та боротьбу з корупцією.

«Таким чином, фінансова підтримка буде обрамлена політичними умовами», - констатують у Єврокомісії.

Що тим часом Угорщина

А Угорщина як член ЄС тим часом претендує на майже 14 млрд євро від Європейського Союзу (майже 9 відсотків ВВП країни у 2022 році). Це дуже велика сума для країни, яку орбанівський уряд веде до економічної катастрофи. Утім, Віктор Орбан поставив угорців перед серйозною загрозою не отримати ці кошти.

14 млрд євро – це узагальнена сума. І насправді йдеться про два різні пакети виплат, на які претендує офіційний Будапешт.

Перший – це 7,5 мільярда євро з фондів ЄС. Для їх отримання Угорщина мала провести 17 антикорупційних реформ. Уряд Орбана із цим не впорався, після чого Євросоюз заморозив виділення цієї суми.

Другий – це 5,8 млрд євро на відновлення Угорщини після COVID-19. Брюссель поставив певні умови, вимагаючи від Будапешта досягти 27 так званих «надважливих етапів» для того, щоб отримати ці кошти. Угорщина впирається, ризикуючи не отримати і цих коштів.

У всій цій ситуації Україна, яка страждає від війни, стала для Угорщини розмінною монетою. А перед Брюсселем постала серйозна дилема: закрити очі на узурпацію влади Орбаном та невиконання поставлених вимог і таки виділити йому ці 14 мільярдів чи продовжувати тиск на Угорщину, ризикуючи залишити Україну без життєво необхідного фінансування.  

У результаті все звелося до того, хто кого перший дотисне: 26 держав ЄС одну Угорщину чи одна Угорщина 26 країн ЄС.

Схоже на те, що у більш невигідній ситуації перебуває все-таки Орбан. Для нього вимальовуються два не дуже приємні варіанти: він або залишає економічно слабку країну без додаткових 14 млрд євро, або погоджується скоротити свої апетити з узурпації влади.   

Словоблудство Орбана

Швидкість, з якою європейські бюрократи приймали внутрішні рішення про виділення Україні 18 млрд євро, зупинилася 6 грудня. У цей день в Брюсселі відбулося одне із фінальних засідань з цього питання – зустріч міністрів фінансів ЄС. Для ухвалення потрібна одностайна підтримка усіх 27 членів Євросоюзу. Як і багато хто передбачав, проти виступив лише один посадовець – міністр фінансів Угорщини Міхай Варга.

Віктор Орбан наступного дня пробував навіть виправдовуватися – мовляв, усі все неправильно зрозуміли. Каже, що Угорщина готова фінансово допомогти Україні, і вже навіть є рішення угорського уряду про надання Україні 187 мільйонів євро. Але це, каже Орбан, має бути виключно двостороння підтримка з боку Угорщини, а не «спільний борг ЄС».

«Ми хочемо переконати держави-члени ЄС у тому, що спільний борг ЄС не є рішенням. Ми уявляємо інше майбутнє для Європи. Побудоване на сильних державах-членах, а не на величезному загальному боргу», - заявив він.

Поки Орбан займається словоблудством, інституції ЄС вирішили іти ва-банк проти Угорщини. У відповідь на угорське вето проти України міністри фінансів ЄС на засіданні 6 грудня зняли з порядку денного питання про надання коштів Угорщині.

«Угорщина несе відповідальність за те, що ми не можемо продемонструвати свою фінансову солідарність з Україною, – заявив журналістам міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер. – Це війна, де захищаються наші європейські цінності та інтереси. Україна не повинна програти цю війну і тому потребує нашої фінансової підтримки».

Американське видання The Wall Street Journal з посиланням на інсайдерську інформацію пише про настрої європейських чиновників, якими вони ділилися у кулуарах зустрічі 6 грудня у Брюсселі. Це були різкі слова, зазначає WSJ. Так, нідерландські офіційні особи наголошували, що на карту поставлено довіру до всього ЄС через неможливість надати позику Україні. Німецькі дипломати там часом сказали, що вдома їм неможливо пояснити, чому ЄС не може погодитися підтримати Україну.

Пошук виходу із ситуації

«Ми не впадемо духом. Ми прагнемо розпочати виплату нашої допомоги Україні на початку січня», — заявив міністр фінансів Чехії Збинек Станжура, який головує у Раді ЄС. Він запевнив, що буде зроблено все можливе, аби Україна отримала ці кошти.

Це означає, що Євросоюз шукатиме рішення, яке підтримають 26 держав-членів, тобто без Угорщини.

«Держави-члени віддані працювати, щоб гарантувати надходження цих фінансів до України вже у січні. Україна перебуває у стані війни й відчайдушно потребує підтримки. Ми не можемо дати змогу одній державі-члену відтермінувати і зірвати фінансову підтримку ЄС. Ми це зробимо так чи інакше», - заявив, зі свого боку, виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Виділити грошей для України без схвалення Угорщини може бути важчим і зайняти більше часу, утім робота з пошуку рішення уже почалася і триватиме найближчими днями.

У Єврокомісії окреслили два варіанти: гарантування запозичень з бюджету ЄС або ж це можуть бути гарантії держав-членів.

«Буде зроблено усе можливе. Чи то план А, чи план Б. За будь-яку ціну. Ми маємо це зробити. Ми маємо 20 днів для плану А або плану Б», - заявив чеський міністр Станжура.

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні тим часом пропонує більш кардинальні зміни для всього Євросоюзу. Він висловився за скасування принципу одностайності та національного права вето при ухваленні рішень в ЄС.

«Якщо ви хочете більшої та сильнішої Європи, то одностайність має залишитися в минулому», - закликав Таяні до ухвалення рішень за принципом так званої кваліфікованої більшості голосів «у кожній сфері». Це правило передбачає, що рішення мають бути підтримані щонайменше 55% країн-членів (15 з 27), які представляють 65% населення ЄС.

***

Схоже на те, що Україна таки отримає кошти від ЄС на 2023 рік. Орбан тим часом може залишитися біля розбитого корита. Відтак він теж має до 20 днів, аби визначитися, що для нього є дорожчим: фінансова підтримка знищеної угорської економіки чи гра до останнього на боці Росії, яка програє у війні.