10 фактів, які варто знати про Різдво 25 грудня і 7 січня

Уляна Стельмашова

Останні дні показали, що все більше українців приймають рішення святкувати Різдво 25 грудня. Фінальне слово залишається за церквами. Водночас уже зрозуміло, що предстоятелі церков орієнтуватимуться в тому числі на настрої вірян. Глава ПЦУ Епіфаній раніше говорив про те, що знадобиться приблизно десять років на плавний і мудрий перехід для відзначення Різдва Христового 25 грудня.

У суспільстві і досі існує низка стереотипів, які стосуються дати Різдва. Один із них – те, що 25 грудня святкують тільки католики, хоча насправді це не так. Ще один стереотип пов'язаний із тим, що ми маємо перейти на 25 грудня лише для того, щоб робити все не так, як у Росії.

Брак знань – одна із проблем суспільства, завдяки якій ним можна маніпулювати. «Центр політичного консалтингу» зібрав 10 основних фактів, які варто розуміти про «дві дати Різдва».

1. Насправді православні, протестанти, католики та греко-католики святкують Різдво Христове в один день – 25 грудня. Проблема лише у тому, що роблять вони це за різними календарями. У світському житті українці, як і майже весь світ, вже давно перейшли на Григоріанський календар. А от церкви у нашій країні і досі користуються Юліанським календарем, який відстає. Звідси і виник цей парадокс: у Григоріанському календарі час настання 25 грудня припадає на 25 грудня, а в Юліанському календарі час настання 25 грудня припадає на 7 січня.

Відтак коли в суспільстві триває суперечка про так звані «два» Різдва, варто пам'ятати, що насправді дата його святкування єдина для всіх християн – це 25 грудня.

2. Григоріанський календар більш точний з точки зору астрономії.

Осягнути розбіжності між «Різдвом 25 грудня» і «Різдвом 7 січня» неможливо без елементарного розуміння історії та теорії цього питання.

Отже, в 45 році до н.е. Юлій Цезар запровадив так званий Юліанський календар. Зараз уже відомо, що рік триває 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. Коли створювали Юліанський календар, 5 годин врахували (тому раз на чотири роки бувають високосні роки, які тривають 366 днів), а ось про 48 хвилин та 6 секунд забули. Тож Юліанський календар почав відставати від сонячного циклу. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Паска до літа. За півтори тисячі років Юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів.

У 1582 році відставання календаря від сонячного циклу довів математик та астроном Алоізій Ліліус, і відразу пішов із цим до Папи Римського Григорія XIII. Папа послухав астронома і вирішив створити новий календар, який назвали Григоріанським. Для його запровадження довелося перестрибнути оті 10 днів. Для цього у 1582 році замість 4 жовтня настало 15-те.

Більшість країн Заходу та Римська Церква одразу прийняли Григоріанський календар і почали проводити за ним богослужіння. Православ'я відмовилось від переходу на більш точний календар через протистояння з католицизмом. Із часом Григоріанський календар став світським для майже всіх країн світу, зокрема з 1918 року й для України. Але церква тоді лишилася на Юліанському, через що виникла плутанина в датах.

Неточність Юліанського календаря за роки поглибилася. Зараз вона становить аж 13 днів.

І у 2101 році, через неточність Юліанського календаря, Різдво припадатиме вже на 8 січня.

3. Українські греко-католики, перебуваючи на початку ХХ століття у складі Польщі, не перейшли на григоріанський календар.  Це один із факторів, який допоміг зберегти зв’язок із українцями, які перебували у складі СРСР. Відзначення свят в одні дні символічно поєднувало українців по різні сторони кордону упродовж десятиліть.

4. Різдво 7 січня відзначають такі країни: Росія, Білорусь, Сербія, Єгипет, Македонія, Чорногорія, Казахстан і Киргизстан.

Водночас Україна – одна з п'яти країн світу, що відзначає два Різдва. Окрім нашої держави, Різдво офіційно святкується двічі в Білорусі, Молдові, Еритреї та Лівані.

25 грудня оголошено вихідним днем в Україні з 2017 року.

5. Абсолютно некоректно і маніпулятивно говорити, що 25 грудня – це католицьке Різдво і всі, хто відзначає його 25 грудня, – католики.

Більшість православних церков світу, як і Римо-католицька церква та більшість протестантських церков, також святкують Різдво 25 грудня за сучасним Григоріанським календарем чи Новоюліанським. 

Ще у 1923 року Всеправославний Собор в Константинополі за ініціативою Константинопольського патріарха вирішив, що православні християни згідно із точнішим Григоріанським календарем мають відзначати Різдво саме 25 грудня. На це погодилися усі країни, окрім тих, що були під впливом Радянського Союзу.

Саме тому на пострадянському просторі закріпився стереотип, що свято 25 грудня – католицьке, а 7 січня – православне. Для того, щоб не стати неосвіченою жертвою цього стереотипу, варто знати, що 25 грудня Різдво відзначають такі православні церкви – Константинопольська, Кіпрська, Елладська, Румунська, Александрійська, Албанська, тобто більшість православних церков світу.

Також на сьогодні Різдво 25 грудня відзначають понад 75% християн світу.

6. У 2023 році більше половини українців відзначатимуть Різдво 7 січня. Водночас кількість тих, хто «за 25 грудня» зросла порівняно з попередніми роками.

Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках Дев’ятнадцятого загальнонаціонального опитування в умовах війни 20-21 листопада 2022 року проведено дослідження щодо ставлення українців до ідеї перенесення дати святкування Різдва. 

За останній рік дещо зросла кількість тих, хто святкує Різдво лише 25 грудня (з 4% до 11%), та тих, хто відзначає його в обидві дати (з 18% до 25%). Більше половини (55%) будуть святкувати Різдво 7 січня (у 2021 – 71%). 8% взагалі не святкують Різдво (найбільше таких серед молоді, мешканців півдня та столиці). Частіше про подвійне святкування Різдва, або ж святкування лише 25 грудня говорили мешканці заходу, Києва, молодші опитані та греко-католики. 

Також за рік значно побільшало тих, хто підтримує ідею перенесення святкування Різдва на 25 грудня: з 26% до 44%. Проти такої ідеї – 31% (у 2021 – 58%). Ще 23% зазначили, що їм байдуже це питання і 2% - не змогли відповісти. 

Ще одне опитування українців стартувало 24 грудня у додатку «Дія». Станом на 26 грудня понад 60% українців проголосували за відзначення Різдва Христового 25 грудня.

7. ПЦУ і УГКЦ спільно думатимуть над реформою церковного календаря.

Про це голови Української греко-католицької церкви Святослав і Православної церкви України Епіфаній домовилися під час зустрічі 24 грудня 2022 року. Вони мають намір створити спільну робочу групу, яка «має всебічно вивчити це питання». 

8. Глава Православної церкви України Епіфаній раніше висловив думку, що українці впродовж наступних 10 років, у своїй більшості, можуть перейти на святкування Різдва 25 грудня.

«Будемо прогнозувати, що впродовж 10 років. А далі будемо бачити. Це важко так передбачити», — сказав він.

Митрополит Київський і всієї України наголосив, що особисто підтримує перехід святкування Різдва за новоюліанським (вдосконалена форма юліанського) календарем, проте процес має відбутися поступово. «Треба мудро діяти», – прокоментував Епіфаній. Він зазначив, що українців «вже намагаються ділити і за мовою, і за релігією».

Глава ПЦУ також сказав: «Ми покликані проводити, найперше, просвітницьку роботу. Ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити».

9. Впровадження календарної реформи в церковному житті в Україні стосуватиметься не лише Різдва, а й усіх церковних свят.

У разі таких змін вірянам в Україні доведеться відзначати, наприклад, свято Миколая Чудотворця 6 грудня, Водохреща – 6 січня, а Покрови – 1 жовтня.

10. Дата народження Ісуса Христа – умовна. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти.

День, місяць і рік народження Ісуса Христа – предмет дискусій релігієзнавців усього світу, адже в Євангеліє не вказується точна дата. 

25 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява вже відступала – світловий день ставав довшим. Щоб зменшити вплив язичницького свята, цього дня почали відзначати день народження «Правдивого сонця» – Ісуса Христа. Таким чином християни наповнили цей день новим євангельським сенсом.